О.В.Баркова, центр комп’ютерних технологій НБУВ
Наукові та науково-популярні періодичні видання є значною складовою інформаційних ресурсів України, джерелом оперативної наукової інформації та фундаментального знання. Тому завдання національної програми інформатизації спрямовані й на використання новітніх інформаційних технологій для популяризації та багатоаспектного використання наукової періодики у процесі формування єдиного інформаційного простору країни.
Загальноприйнятими в світі засобами інтеграції документальних джерел, широкого розповсюдження наукової інформації та глобального інформаційного обміну виступають бібліографічні покажчики й реферативні видання у вигляді друкованих видань та електронних інформаційних баз даних. Сьогодні в світової практиці розповсюдження інформації перевага надається електронним засобам представлення та поширення наукових публікацій.
Концепція популяризації наукових досягнень полягає в створенні та відбитті в національній та світовій інформаційних інфраструктурах загальнодержавних електронних ресурсів бібліотечного та науково-інформаційного секторів: бібліографічних, реферативних, аналітичних баз даних та повнотекстових електронних бібліотек.
Проблема популяризації вітчизняних наукових публікацій має два аспекти:
• внутрішньодержавний - оперативне розповсюдження наукової періодики на регіони країни, її ефективне використання в процесі інформаційного забезпечення вітчизняних наукових досліджень всіх галузей знань та навчального процесу усіх рівнів освіти, інформаційна підтримка виробництва;
• міжнародний - презентація досягнень вітчизняних науковців в світі, інформаційний обмін та входження в світовий ринок інформаційних продуктів та послуг.
Ведуча роль в популяризації наукових публікацій відводиться реферативним базам даних. Саме реферативна інформація є найпривабливішою для науковців з погляду на ефективність пошуку та високу релевантність результатів. Враховуючи зручність контекстного пошуку за текстом реферату та елементами бібліографічного опису, реферативні бази доцільно застосовувати також у якості основи пошукових апаратів електронних бібліотек - відносно нового виду електронних ресурсів, який поряд з популярними у світі повнотекстовими базами даних забезпечує зручне використання наукових електронних документів - першоджерел та електронних копій друкованих публікацій.
Отже, вітчизняна наукова періодика мусить максимально відбитися саме в загальнодержавних реферативних виданнях (друкованих та електронних) та через електронні бібліотеки бути представленою в електронному середовищі. Слід додати, що в національні електронні ресурси мають бути інтегровані й електронні наукові документи, що розташовані на багатьох серверах та сторінках національної складової мережі Іnternet. Це забезпечить науковцям ефективний (централізований) пошук та оперативне отримання найповнішої наукової інформації за темою дослідження з усіх вітчизняних джерел.
Пропонується в рамках концепції популяризації наукової інформації через національні електронні інформаційні ресурси реалізувати єдину технологічну схему створення, обробки та використання наукової електронної інформації: "автор - видавництво - бібліотека (або орган інформації) - інформаційні мережі".
Схема базується на технології конвеєрного формування електронних інформаційних ресурсів, в основу якої покладено принцип послідовної обробки один раз створеної електронної інформації про першоджерело та її нарощування на усіх етапах шляху від авторського електронного тексту з вихідними даними, наступної редакційної обробки в науковому видавництві, аналітико-синтетичному опрацюванні в бібліотеці або органі інформації до представлення в загальнодержавних інформаційних ресурсах (бібліографічних, реферативних, повнотекстових).
Програмно-технічною основою, що надає можливість реалізувати проходження усіх технологічних етапів, є поширене програмне забезпечення для підготовки та редагування електронних текстів, спеціалізоване програмне забезпечення для видавництв, автоматизовані бібліотечно-інформаційні програмні комплекси, Web-технології та комп'ютерні мережі.
Умовою реалізації пропонованої технологічної схеми є організація мережевої взаємодії вітчизняних виробників наукової інформації (авторів публікацій, редакційних колективів наукових видань, органів інформації та провідних наукових бібліотек) за уніфікованими технологіями та єдиними форматами технологічного представлення інформації з врахуванням особливостей видавничих, бібліотечних, Іnternet-технологій. Слід врахувати необхідність представлення інформації про публікації мовами міжнародного спілкування для входження в світовий інформаційний простір.
Для впровадження конвеєрної технології розроблено наступні технологічні формати представлення інформації про наукові публікації, які орієнтовані на програмно-технологічні можливості різних інформаційних інституцій та розраховані на певній спосіб завантажування інформації до баз даних.
1. У формі структурованого тексту з нумерованим переліком основних елементів бібліографічного опису.
2. У вигляді списку бібліографічних описів згідно з ГОСТ 7.1-84 "Библиографическое описание документов." та рефератів статей.
3. У вигляді файла з записами в форматі ISO-2709.
Повнотекстові наукові електронні документи пропонується представляти в одному з форматів файлів, які застосовуються в Іnternet.
Детальна інформація стосовно пропонованих форматів представлена на сайті НБУВ (www.nbuv.gov.ua/library/form.html).
Конвеєрна технологія забезпечує широке територіальне та галузеве охоплення першоджерел, оперативність надання інформації в інформаційну мережу, економію усіх видів виробничих ресурсів. Провідним науковим бібліотекам та органам інформації доцільно розподілити функції галузевих або регіональних центрів формування наукових ресурсів з подальшою інтеграцією інформації в загальнодержавні електронні ресурси та забезпечити умові для їх наступного багатоаспектного використання.
Треба зазначити те, що питання програмно-технічної підтримки співпраці не викликають особливих труднощів. Основної уваги потребують питання нормативно-організаційного забезпечення робіт за такими напрямками:
стандартизація форматів представлення інформації та уніфікація технологічних процедур її обробки;
організаційне забезпечення взаємодії з використання усіх моделей мережевої співпраці (централізованої, кооперативної, корпоративної) та централізована координація робіт;
законодавче вирішення проблеми авторського права щодо використання та розповсюдження електронної інформації через глобальні мережі.
Успішна апробація конвеєрної технології формування наукових електронних ресурсів здійснено в Центрі комп'ютерних технологій НБУВ при формуванні інформаційних ресурсів наукової електронної бібліотеки: загальнодержавної реферативної бази даних "Україніка наукова" та Фонду повнотекстових електронних документів. НБУВ (www.nbuv.gov.ua).
| 
