Читачі здійснюють пошук необхідної інформації через електронні каталоги, а бібліотекарі використовують штрихове кодування й відповідне обладнання для видачі книг. Електронні каталоги мають бути не тільки на книги, а й на журнальні та газетні статті. Бібліотека повинна мати доступ до каталогів бібліотек мережі і можливість дистанційного замовлення книг. Це стосується й окремих електронних баз даних.
Для введення до культурного і наукового обігу колекцій, окремих стародруків і рукописів бібліотеки повинні мати не тільки комп'ютери, а й обладнання та програмне забезпечення для представлення в цифровій формі текстів, звуків і малюнків.
Пройде певний час і проекти типу "Усі знання світу" перестануть бути утопією. Прикладом такої роботи є співпраця американських і російських бібліотек. Ось що пише з цього приводу "Книжное обозрение" (№ 23—24, 2007): "1 червня в РДБ відбулася церемонія підписання Договору про співробітництво між Бібліотекою Конгресу США і Російською державною бібліотекою (РДБ) із створення Світової цифрової бібліотеки (СЦБ) (World Digital Library).
На церемонії були присутні генеральний директор РДБ В.Федоров, виконавчий директор В.Гнєзділов, директори за напрямами: директор з міжнародної діяльності Г.Кісловська, директор із автоматизації О.Віслий, директор із бібліотечних ресурсів Н.Хахалєва, директор із бібліотечно-інформаційного обслуговування О.Сєрова.
Світова цифрова бібліотека надає кожному читачеві безоплатний і багатомовний доступ до колекцій, що мають важливе культурне, історичне та освітнє значення. Світова цифрова бібліотека об'єднає рідкісні й унікальні видання США й Заходу з культурними джерелами країн, де проживає понад мільярд людей: Китаю, Індії, а також країн ісламського світу — від Індонезії, Центральної і Східної Азії до Африки.
Проект здійснюється за підтримки ЮНЕСКО, Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій і установ (ІФЛА) і корпорації "Google", яка виділила 3 млн дол. на планування створення прототипу сайту СЦБ. Крім РДБ і Бібліотеки конгресу, в проекті беруть участь такі великі бібліотеки світу, як Російська національна бібліотека, Бібліотека Алек-сандріна, Національна бібліотека Бразилії, Національна бібліотека Кореї і Національна бібліотека та архіви Єгипту.
Прототип Світової цифрової бібліотеки буде розміщено на сайті: www/worlddigitallibrary.org і представлений ЮНЕСКО в кінці 2007 року".
Зрушення у сфері цифрових бібліотек значні, й українським бібліотекарям слід уже нині задумуватися про своє подальше існування. Сьогодні мова йде про те, як досягти угоди про єдиний формат файлів для електронних книг і цифрового контенту і як долучити читачів до електронних книг. Для вирішення останньої проблеми є один шлях — зробити електронну книгу схожою на паперову. Деякі компанії досягли певних успіхів, наприклад "Sony" і "jRex" створили електронний "папір", що дає можливість читати при звичайному денному світлі.
Висновок. У цій невеликій статті автор намагався викласти проблеми бібліотек і напрями їхнього вирішення в умовах карколомного розвитку інформаційних технологій, широкого представлення інформації в цифровому вигляді і навіть створення цифрових бібліотек. В умовах ринковбї економіки, появи приватних університетів з потужними видавництвами й розвиненою технологією створення електронних книг, з'явилися нові, небачені можливості інтеграції бібліотек, уведення до широкого наукового і культурного обігу їхніх унікальних фондів і колекцій. Державна наукова установа "Книжкова палата України імені Івана Федорова" закликає до співпраці всіх, незаангажованих матеріалістичними потребами спеціалістів, до обговорення на сторінках журналу "Вісник Книжкової палати" проблем створення Національної інформаційно-бібліотечної мережі України.
Інформація нині є важливим економічним, політичним та соціальним ресурсом людства, і ступінь розвитку та її доступність підносить рівень і якість вищої освіти. Зростання обсягів інформації вимагає її якісної переробки, нових форм роботи. Цей процес супроводжується значними змінами в усіх сферах людської діяльності і бібліотечна - не виняток.
Інформаційне забезпечення є важливою ланкою навчального процесу будь-якого вузу. Цю роль традиційно виконує бібліотека вищого навчального закладу. Наскільки її інформаційний простір відповідає запитам користувачів, настільки успішною стає навчальна та науково-дослідницька робота закладу. Саме від чіткої структури інформаційного простору бібліотеки залежить створення необхідних для книгозбірні набору інструментів, використання яких дозволить забезпечити кожному студенту та науковцю вузу оперативний доступ до матеріалів та документів бібліотечного фонду, а бібліотекарям реалізувати нові форми роботи з користувачами. Надійність процесу обслуговування в бібліотеці визначається не кількістю послуг, що надаються, а тим, наскільки повно і якісно вони задовольняють інформаційні потреби. Інакше кажучи, приступаючи до роботи, необхідно мати соціально корисний за змістом і формою перелік бібліотечно-бібліографічних послуг.
Підвищення соціальної і інформаційної ролі бібліотек у сучасній освітній діяльності диктує необхідність формування нових методів організації інформаційного простору бібліотеки вузу, який реалізується на базі комп'ютерних технологій.
Знайомлячись із процесом автоматизації бібліотек Києва, робимо висновок про те, що вже закладено концептуальні основи інформатизації на якісно новому рівні, і в цьому напрямку ведеться активна робота.
Аналіз бібліотечно-бібліографічних процесів, які відбуваються у вузівських бібліотеках, дає змогу відзначити, що під впливом технічного прогресу сутність процесів змінилася, але це позитивно впливає на діяльність бібліотек тільки тоді, коли рівень їх інформатизації достатньо високий.
Нова концепція побудови сучасної бібліотечної системи базується не лише на автоматизації окремої бібліотеки. Її головна мета — створення єдиного всеукраїнського інформаційного простору та інтеграція у світовий бібліотечний інформаційний простір. Для досягнення цієї мети необхідно вирішити такі завдання:
• створення бібліотечно-бібліографічної інформації та публікаційних текстів в електронному вигляді;
• забезпечення доступу через Інтернет до бібліографічної інформації і повнотекстових баз даних (БД);
• забезпечення електронних засобів пошуку і обслуговування запитів на інформаційні ресурси бібліотеки.
Із розвитком комп'ютерних і телекомунікаційних технологій інформаційний простір бібліотеки буде розширюватися до міжбібліотечного, міжрегіонального, а з часом його межі стануть ще ширшими [1, с. 17].
Керівництво Міжнародного бібліотечного інформаційного центру імені Ярослава Мудрого Міжрегіональної Академії управління персоналом розуміє, що від постійного зростання чисельності та різноманітності інформаційних ресурсів і послуг бібліотеки збільшується вибір спеціальностей та навчальних курсів Академії і що бібліотека є одним із головних наріжних каменів у фундаменті та основі вузу. Тому постійному оновленню навчальних фондів, технічній модернізації і оснащенню бібліотеки керівництво МАУП приділяє значну увагу. На шляху реалізації головної функції бібліотеки — інформаційної — ми обрали пріоритетний напрямок її розвитку — інформатизацію.
Інформатизація означає впровадження нових технологій, елементів, які підвищують якість і ефективність праці бібліотекарів та якнайшвидший доступ і отримання інформації читачами [6, c. 2]. Одним із компонентів інформатизації є автоматизація, яка дозволяє поетапно позбавити фахівців бібліотеки рутинної праці, а користувачам — створити ефективний і комфортний сервіс у пошуку інформації. Ус і ці зміни привносять комп'ютери, локальні обчислювальні мережі комп'ютерів і програмні системи, які працюють на них.
Відповідно до нових функцій, в МБІЦ Академії розпочато впровадження проекту комп'ютеризації, яким передбачено поетапну автоматизацію всіх технологічних процесів.
За базове було обрано програмне забезпечення, створене на основі сучасних технологій і стандартів обробки та передачі інформації, що передбачає автоматизацію основних виробничих циклів бібліотеки. Система «УФД-Бібліотека» призначена для автоматизації роботи бібліотеки: комплектування бібліотечного фонду, обробку документів, обслуговування користувачів. Система дає змогу працювати в мережі одночасно великій кількості користувачів та передбачає захист від несанкціонованого доступу. Тому кожний користувач має свої власні ім'я, пароль та повноваження, встановлені програмою.
Автоматизація бібліотеки — складний процес, який впливає на всі сфери життєдіяльності бібліотеки, і тому повинна проводитися дуже обережно. Це не тільки установка системи обробки даних, а і питання розвитку та адаптації робочого процесу з метою найбільшого використання переваг, які надають інформаційні системи. Автоматизація бібліотеки проводиться поступово, і терміни застосування інформаційних технологій з метою організації міжбібліотечного співробітництва мають бути сплановані і визначені із самого початку [7, c. 23].
Система автоматизації бібліотеки складається, як правило, з низки етапів і вибір послідовності їх розробки, адаптації і реалізації залежить цілком від потреб МБІЦ.
Практика показала, що в процесі автоматизації керівництву бібліотеки необхідно виділити такі аспекти:
• прийняття рішення та розробка проекту автоматизації;
• створення функціонального підрозділу, відповідального за хід автоматизації;
• вивчення досвіду автоматизації інших бібліотек;
• здійснення поетапного навчання співробітників;
• визначення технологічної і технічної бази;
• створення локальної бібліотечної мережі;
• можливість комп'ютерного обміну інформацією між бібліотеками;
• формування власних БД.
Із створенням електронного каталогу в комп'ютеризованих бібліотеках значно підвищується якість і швидкість пошуку, ефективність роботи бібліотекарів при мінімальних затратах на комплектування і обробку. Електронний каталог (ЕК) — основна база даних бібліотеки, яка містить описи всіх видів документів. Таких як книги, брошури, методичні посібники, навчальні матеріали, періодичні видання, дисертації, автореферати дисертацій тощо.
Комп'ютерні технології надають бібліотекам унікальний шанс розвитку нових напрямків в їх діяльності. Створення баз даних електронного каталогу, підтримуючи усі класичні підходи до каталогізації документів, надає користувачам більш широкі можливості для пошуку, створює додаткові, нетрадиційні пошукові елементи, дозволяє пошук за декількома елементами одночасно.
При введенні в базу даних надається пріоритет періодичним виданням та аналітичним описам статей і використання цих ресурсів бібліотекою та користувачами, бо саме періодичні видання найбільш оперативно повідомляють про новітні технології та передові досягнення в тій чи іншій сфері людської діяльності. Спільне використання інформації не лише підвищить поінформованість читачів, а й дозволить бібліотеці більш ефективно використовувати свої інтелектуальні ресурси.
Локальна комп'ютерна мережа МБІЦ МАУП налічує 48 комп'ютерів, окрім того, 5 принтерів, сканер і потужний сервер баз даних. Автоматизація процесів комплектування, обробки літератури, починаючи від оформлення замовлення, докорінно змінила традиційний підхід до основних бібліотечних процесів. ЕК припускає створення документа з певною глибиною інформації, надання максимально зручних засобів пошуку літератури.
Автоматизація та впровадження нових інформаційних технологій дозволили бібліотеці розширити сферу послуг. Разом із традиційними бібліотечними послугами, наша бібліотека має можливість надавати сервісні послуги: відправлення або приймання повідомлень електронною поштою; користування послугами Інтернет; пошук інформації у всесвітній електронній мережі на замовлення; запис інформації на дискету; друк на принтері; комп'ютерний переклад тексту; сканування; копіювання.
Насамперед це дало бібліотеці можливість розширити доступ фахівцям до науково-технічної інформації, використовуючи сторонні ресурси. У цілому, використання сучасних технологій в обслуговуванні користувачів не тільки підвищує ефективність використання ресурсів бібліотеки і полегшує шлях користувача до інформації, надає престиж, привабливість бібліотеці. Автоматизація бібліотечних процесів вимагає змін не тільки в технології, але й у змістовних аспектах бібліотечної роботи. Змінюються позиція бібліотеки і її активність у взаєминах з читачами, переглядаються вимоги до бібліотечного сервісу, індивідуальним формам інформаційного забезпечення і, як наслідок, показникам якості професійної роботи.
Бібліотека нині стала важливим ресурсним центром інформації в Академії. Інформаційна підтримка наукової діяльності вузу і проведення семінарів-прак-тикумів, факультативних занять займають все більший обсяг у роботі бібліотеки.
Сучасний студент краще володіє комп'ютером, ніж бібліографічними знаннями. Тому електронний каталог, вносячи елементи гри, більше спонукає студентів до творчого пошуку, на противагу традиційним паперовим каталогам, і сприяє підвищенню їх бібліографічної грамотності. Ці БД можна використовувати не лише як довідково-пошуковий апарат. Вони дають змогу створювати списки рекомендованої літератури в автоматичному режимі, дозволяють робити висновки про книгозабезпечення дисциплін літературою, самі виступають цінними бібліографічними ресурсами.
Розвитку інформаційної культури студентів сприяє вивчення «Основ бібліотечних знань та бібліографії». В приміщенні залу каталогів Міжнародного бібліотечно-інформаційного центру МАУП проходять факультативні заняття по основам роботи з бібліотечними електронними каталогами. Працівники МБІЦ в індивідуальному порядку на практичних прикладах показують студентам особливості роботи електронних каталогів. Навички роботи, які студенти здобувають на цих заняттях, допоможуть їм зорієнтуватися в тому розмаїтті інформації, яку вони можуть отримати в бібліотеці: від підручників до монографій та журнальних статей. Перші ж заняття показали зацікавленність студентів в отриманні саме таких знань і змінило їх ставлення до бібліотеки в кращий бік.
На мій погляд, було б цікаво включити до курсу і огляд інформаційних ресурсів Інтернет, навички користування ним. Ресурси, що пропонує всесвітня електронна мережа — значні та різноманітні. Знайомство з ними поглибить і розширить знання студентів і випускників, виробить потребу у молодих спеціалістів постійно слідкувати за розвитком науки і фаховими новинками в галузі, що сприятиме ефективності їх роботи. Бібліотеки вищих навчальних закладів, приймаючи участь у підготовці майбутніх керівних кадрів, мають організовувати свою діяльність, спираючись на цей принцип.
Ще одним напрямком моделювання інформаційного простору нашої бібліотеки є навчання бібліотечних працівників. Інформатизація бібліотечно-бібліографічних процесів вимагає наявності кваліфікованого персоналу та користувачів, які володіють методами використання новітніх комп'ютерних технологій у бібліотечній практиці. Від компетентності, освіченості, професійної підготовки, творчого потенціалу кадрів безпосередньо залежить успіх усієї роботи [7, c. 34].
Відзначимо, що зміни у технологічному середовищі нашої бібліотеки, здійснені зусиллями її співробітників та при підтримці Академії відбулися за досить короткий проміжок часу. Як показала наша практика, для проведення комплексних змін технологічного середовища необхідні: сучасне програмне і технічне забезпечення, підготовлений до змін персонал і, безумовно, заздалегідь спланована і ретельно обміркована організація роботи по створенню нової технології бібліотечних процесів. Варто навести слова професора Я. Л. Шрайберга, який сказав: «... автоматизація бібліотечно-інформаційної діяльності — це прояв не лише сучасного науково-технічного розвитку, а й соціального прогресу: забезпечується не лише своєчасний й швидкий доступ користувачів до інформації та першоджерел, але в цілому створюються умови для реалізації одного з головних принципів відкритого суспільства — принципу загальної доступності інформації та публікацій» [8, c. 57].
Виходячи з набутого досвіду, підсумуємо, що впровадження автоматизації в бібліотеках має три рухомі сили:
• Державна політика, спрямована на інформатизацію суспільства.
• Користувачі, які вимагають більш повної та якісної інформації. Сучасна бібліотека, яка прагне задовольнити ці потреби, не може існувати
• лише за рахунок власного інформаційного потенціалу, тому виникає потреба взаємодії у створенні і використанні загальних інформаційних ресурсів.
• Внутрішні причини: збільшення інформаційного потоку, трудомісткість ручної обробки. Бібліотекам необхідне швидке забезпечення інформацією споживача, тому що з часом велика кількість інформації втрачає свою актуальність.
|
