Бібліотечно-інформаційна діяльність – це різновид інформаційної діяльності, що є сукупністю трудових процесів, технологічних і творчих, що забезпечують виконання бібліотекою основних функцій по організації збору, обробки, збереження і доступності документів, інших інформаційних об'єктів і її місії перед суспільством.
Метою бібліотечно-інформаційної діяльності виступає збір, обробка, зберігання певних видів документів (інших інформаційних об'єктів, включаючи електронні) і задоволення на їх основі інформаційних потреб користувачів. Ця мета виражається в результаті - бібліотечно-інформаційній продукції і послугах. Відповідно до цілей бібліотека повинна виконувати сукупність процесів - дій. Потрібно здійснювати кумуляцію, обробку, організацію фонду, забезпечувати збереження документів, приймати і уточнювати запити користувача, здійснювати пошук і так далі (або створити умови, бібліотечно-інформаційне середовище, щоб користувач міг це зробити сам). Дії можуть дробитися, кожна нова дія має свою мету. Так утворюється ціла система цілей (дерево цілей), які відбиваються в планах, проектах окремих підрозділів і/або бібліотеки в цілому.
Предметом бібліотечно-інформаційної діяльності є документ. Проте це не точна відповідь. Документ - не предмет, а об'єкт цієї, а також іншої діяльності в системі інститутів соціальної пам'яті, документальної інформації, документальної комунікації. Документ виступає як об'єкт в комплектуванні, аналітико-синтетичній обробці документів, організації, зберіганні, збереженні фонду, обслуговуванні користувачів.
З включенням бібліотеки в електронне середовище об'єкт бібліотечно-інформаційної діяльності розширюється, ним стають також інші інформаційні об'єкти, наприклад, сайт, файл, посилання..
Серед інших основних об'єктів бібліотечно-інформаційної діяльності ідеальним об'єктом є інформаційні потреби користувачів (загальні, групові, індивідуальні). На них орієнтуються у всіх названих вище діях і перш за все в обслуговуванні користувачів. Інформаційні потреби мають особливий предмет (наприклад тему), при певних обставинах вони переходять в потребу у документах, в бібліотечних послугах, які обумовлюють звернення користувача до бібліотеки. В процесі використання бібліотечних ресурсів інформаційні потреби користувача можуть змінюватися, розширюватися і породжувати його нові дії.
Виходячи з сервісного підходу до бібліотечно-інформаційного обслуговування, розробленого В. А. Мінкиной і в. В. Брежневой [10, 11], пропонується підсилити увагу до споживчих вимог (споживчим перевагам): вимогам користувачів до інформації, устаткування і технологій, виробників (наприклад до доброзичливості персоналу), умов (комфортності) надання послуг (місце, час обслуговування, спосіб доставки і ін.). Можливо, в зв'язку з цим слід називати об'єктами бібліотечно-інформаційної діяльності разом з інформаційними потребами і споживчі вимоги.
Що стосується предмету бібліотечно-інформаційної діяльності, то вона оперує сукупністю (партіями) документів або інших інформаційних об'єктів, що відбираються для задоволення інформаційних потреб користувачів
Названий предмет пов'язаний тільки з однією стороною суті цієї діяльності - збором, обробкою, зберіганням. Цей предмет трансформується в модель - пошуковий образ документа (ПОД) і визначає такі результати цієї діяльності, як бібліотечний фонд, довідково-пошуковий апарат.
Інший предмет бібліотечно-інформаційної діяльності - запит користувача. Відповідь на нього бібліотекар повинен знайти в сукупності документів (мова йде про сукупності первинних і/або вторинних документів). Цей предмет пов'язаний з такою стороною суті цієї діяльності, як надання документів, інформації – пошуковий образ запиту (ПОЗ) і визначає інший результат бібліотечно-інформаційної діяльності - послугу.
Продукція є результатом комплексу забезпечуючих видів діяльності. Продукцією є бібліотечно-інформаційний фонд, довідково-пошуковий апарат, бібліографічна допомога. Послуга - результат комплексу обслуговування. Це видача документів і довідок, вечір зустрічі, презентація і тому подібне. Загальний результат бібліотечно-інформаційної діяльності (продукція плюс послуга) в цій роботі називається бібліотечно-інформаційним продуктом.
Деякі автори, наприклад І. С. Пілко, інформаційним продуктом позначають перший результат, а для загального результату не використовують ніякого терміну. В. В. Брежнева так само, як і І. С. Пілко, називає результат забезпечуючої діяльності продуктом, результат обслуговування - послугою, а для загального результату використовує термін інформаційна продукція [10. С. 16-26].
Отже, бібліотечно-інформаційна діяльність є системою, тобто сукупністю елементів, що взаємопов’язані між собою і створюють цілісність, єдність. Ця єдність, цілісність забезпечується загальною метою (названою вище - збір, обробка, зберігання певних видів документів, інших інформаційних об'єктів, включаючи електронні, і задоволення на їх основі потреб користувачів в інформації), а також інтеграційною властивістю цієї системи, що визначається двозначністю її суті, прямими і зворотними зв'язками між її підсистемами.
В рамках однієї бібліотеки бібліотечно-інформаційна діяльність представлена в різних видах (формування бібліотечно-інформаційного фонду, аналітико-синтетична переробка інформації, формування довідково-пошукового апарату, бібліотечно-інформаційне обслуговування, бібліотечний менеджмент і ін.). Ці види діяльності взаємозв'язані метою, технологією, різними рівнями організації.( М. Я. Дворкина Сущность и структура библиотечно-информационной деятельности) (М. Я. Дворкина Библиотечно-информационная деятельность как система)
|
