В.А.Вергунов, проф.,О.С. Мудрук, ст. наук. співробітник ЦНСГБ УААН, З.А.Шквира, інж.-мех. навч.-наук. тех. ін-т НАУ
Основними чинниками, які впливають на роль бібліотечних фондів у дослідженні наукових шкіл, є:
- стан і повнота бібліотечних фондів, які репрезентують публікації чи рукописи засновника чи представника конкретної наукової школи;
- наявність у фондах бібліотеки наукових праць представників суміжних шкіл, які впливали на становлення і розвиток досліджуваної наукової школи;
- звязки конкретної бібліотеки з іншими бібліотеками України чи зарубіжжя, фонди яких можуть бути використані при вивченні наукової школи;
- політична і економічна ситуація в країні на момент виконання дослідження наукової школи
Центральна наукова сільськогоснодарська бібліотека Української академіїї аграрних наук (ЦНСГБ) в рамках виконання програми по становленню і розвитку аграрної науки в Україні виконує камплекс досліджень життя, діяльності і наукової спадщини визначних діячів української науки, незаслужено забутих нащадками. Серед них
Будрін П.В., Душечкін О.І., Яната О.А, Шіндлер К.Г.
В 1998 році бібліотекою започатковано серію біобібліографічних покажчиків наукових праць "Академіки української академії аграрних наук”. Нині побачили світ слідуючі книги із цієї серії: "Буркат Валерій Іванович”, "Зубець Михайло Васильович”, "Лісовий Михайло Павлович”, "Мартиненко Іван Іванович”, "Пересипкін Володимир Федорович”, "Василенко Петро Мефодієвич”, "Коваленко Петро Іванович”, "Сайко Віктор Федорович”, "Созінов Олексій Олексійович”, "Юрчишин Володимир Васильович”, "Саблук Петро Трохимович”.
Крім того, видані книги про вчених, які є родоначальниками наукових сільськогосподарських шкіл, якими пишається не тільки Україна, але й уся цивілізована спільнота: "Кулешов Микола Миколайович”, "Кравченко Микола Антонович”, "Яната Олександр Алозійович”.
При використанні дипозитарію ЦНСГБ і архівних матеріалів в науко- вий обіг вводяться матеріали про неординарну особистість – професора Київського політехнічного інституту – Шіндлера Камілла Гавриловича, який в кінці ХІХ – на початку ХХ століття розкрив себе, як талановитий вчений, організатор, педагог, громадський діяч України.
Відзначаються слідуючі основні заслуги Шіндлеру:
- він першим в Європі науково обґрунтував функції станції випробування землеробських машин і знарядь, які не втратили актуальності і через сто років після її створення;
- створив в 1900 році першу в Росії випробувальну станцію, яка стала узагальнюючим центром по створенню і уточненню теорії землеробських машин і знарядь і яка майже 10 років була єдиною діючою станцією в країні;
- випробувальна станція вдало поєднала свою основну діяльність з учбовим процесом вищого учбового закладу, що сприяло кращій підготовці спеціалістів вищої кваліфікації, крім того тут відпра- цьовувались рекомендації конструкторам щодо вдосконалення земле- робських машин і знарядь;
- він теоретично обґрунтував необхідність адаптації конструкції ґрунтообробного знаряддя до конкретних грунтово-кліматичних умов;
- К.Г. Шіндлер ще у 1909 році запропонував систему перепідготовки кадрів шляхом започаткування спеціальних інститутів для осіб, які мають вищу інженерну чи сільськогосподарську освіту;
- вніс значний вклад в теорію деформації ґрунту при обробітку його плугом;
- К.Г. Шіндлер першим в Україні (1899р.) очолив кафедру (став її професором), на якій читав курс сільськогосподарського машинобу- дування;
- він першим в світовій практиці підготував фундаментальну роботу - атлас "Машини і знаряддя сучасного сільського господарства”, який довгий час успішно використовувався в учбовому процесі.
| 
