Т.Ф.Дерлеменко, зав. сектору наукової бібліографії та біографістики ЦНСГБ УААН
Серед джерел наукової інформації вагоме місце займає національна поточна та ретроспективна бібліографія, яка відіграє особливу роль в організації праці і досліджень учених, практиків і є орієнтиром у вітчизняному та світовому потоці інформації.
Проблема формування науково обгрунтованої національної галузевої системи бібліографічних посібників на сьогодні являється дуже актуальною.
Існуюча в колишньому Радянському Союзі система сільськогосподарської бібліографічної інформації зруйнована, а за 10 років що пройшли, в Україні в повному обсязі власної цілісної системи ще не створено. За цей час утворились значні прогалини в реєстраційній державній бібліографії сільськогосподарської літератури і ще на сьогоднішній день положення не стабілізувалось.
Так як свідчить статистичний збірник Книжкової палати "Друк України. (1991-1996 рр.)” сільськогосподарської літератури було видано 393 примірники за шість років. Це звичайно далеко не повний облік усіх видів документів, особливо малотиражної наукової літератури.
Загальновідомо, що кожна галузь науки може розраховувати на значні успіхи лише при умові використання результатів як попередніх так і сучасних розробок і досягнень. Тому відсутність повного репертуару українського друку не може не уповільнювати і гальмувати дальший розвиток науки і освіти України. Сьогодні дослідник вимушений витрачати час і сили на самостійні бібліографічні розшуки, від яких він був би позбавлений, коли б мав загальний довідковий ключ до всього масиву українського друку як дожовтневої доби, так і сьогодення.
У відповідності з програмою Всесвітнього бібліографічного обліку кожна країна несе відповідальність перед міжнародним співтовариством за підготовку і надання бібліографічних даних про свою національну видавничу продукцію. Україна також повинна активно включатись в рішення цієї задачі загальнонаціонального і глобального значення, об’єднавши зусилля бібліотечно-бібліографічних центрів та видавництв.
Роль національної бібліографії в забезпеченні загальної доступності публікацій надзвичайно важлива і з особливою гостротою постає в сучасних умовах. Українська сільськогосподарська бібліографія має стати частиною національної інформаційної системи країни.
ЦНСГБ УААН як галузевий депозитарій забезпечує збирання, зберігання документів на різноманітних, в тому числі комп’ютерних носіях. І першими кроками у створенні національної сільськогосподарської бібліографії (починаючи з 2001 року) є організація депозитарного зберігання видань науково-дослідних установ мережі УААН і забезпечення їх повного бібліографічного обліку. Але сьогодні ми не можемо говорити про створення повної національної сільськогосподарської бібліографії, тому що ЦНСГБ УААН не ввійшла до списку бібліотек, які забезпечуються обов’язковим примірником друку. Це питання потрібно вирішувати на державному рівні.
Існують реальні проблеми, які впливають на формування національної бібліографії. Вони відомі давно і типові для різних країн світу, в тому числі і для нас. Можна привести декілька прикладів. Положення про систему депозитарного зберігання в Україні повинно мати силу закону і виконуватись як бібліотеками, так і видавництвами. Без цього бібліографам неможливо в повному обсязі відшукати і обробити матеріали, які повинні бути відображені в національній бібліографії.
У випадку економічної і політичної нестабільності в будь-якій країні зменшується кількість виданих документів, і тим більше в такій ситуації національна бібліографія не являється пріоритетним виданням. Фінансування підготовки і друкування національної бібліографії становить велику проблему. Адже це дорогі видання і не окуповуються. Але до них не можна підходити лише з комерційної точки зору.
Технологічний розрив між багатими і бідними країнами виражається також і в тому, що багаті країни все більш ефективно фіксують інформацію і здійснюють перехід вже від друкованих форм до автоматизованих.
Ми маємо сьогодні результати діяльності окремих бібліотечно-бібліографічних центрів України по створенню українського бібліографічного репертуару, але на жаль програми створення національної бібліографії України ми не маємо.
Які ж існують позитивні рішеня чи стратегічні кроки по покращенню умов створення національної бібліографії, в тому числі сільськогосподарської. Це створення централізованої каталогізації і галузевих центрів збору інформації.
Необхідно підвищити видавничі стандарти. Бібліографічна інформація повинна бути чіткою, повною і винесена на титульну сторінку видання. Наприклад, не всі наукові (наукові збірники, тези конференції) та періодичні видання вказують країну та назву організації, установи кожного автора публікації. Дуже багато наукових, монографічних видань не мають іменних географічних та інших допоміжних покажчиків. Відсутність цих відомостей значно утруднює збір матеріалів і не дозволяє створити повноцінну національну бібліографію як багатоаспектну базу даних.
Необхідно створити ефективно діючу систему обов’язкового примірника видань, як документної бази національної бібліографії.
Прикро, що саме тепер, коли відкрилися реальні можливості розвитку української науки і культури, питання створення національної бібліографії та й загалом системи бібліографічних джерел, необхідних для поглибленого всебічного дослідження різноманітних наукових проблем і досі залишається не вирішеним у науково-методичному і практичному плані. Необхідно створити відповідну матеріально-технічну базу для підготовки таких видань з залученням видавництв України до цього процесу.
| 
