Практично важливими є методичні проблеми, пов’язані з створенням і використанням БП. Що стосується створення і використання бюлетенів нових надходжень, то існуюча практика в цьому відношенні відрізняється великою різновидністю.[43, с. 23-29].
Бюлетень нових надходжень – це поточний БП чи список, що виходить з певною періодичністю і забезпечує періодичний пошук документа на базі фонду окремої бібліотеки чи групи бібліотек. Бюлетень видається різними способами, різними тиражами, має різну періодичність, різну форму, різне наповнення по кількості назв, різне розміщення матеріалу і т.д. Все це пояснюється, з однієї сторони, відмінностями в умовах і можливостях, в яких працюють, і якими володіють бібліотеки, з іншої сторони, відсутністю чітко розроблених методичних вказівок і інструкції; на які могли б спертися працівники на місцях.
Суттєвим є також питання про склад матеріалів, включених в бюлетень. Всі ЦБС повинні так чи інакше обмежувати склад матеріалів, відображених в бюлетні. Слід також зазначити, що всі або майже всі бібліотеки не включають в бюлетень художньої літератури. Так само іноді трапляється із науковою, науково-популярною літературою. В багатьох випадках не відображається книги, які надійшли в ЦБ і у всі філіали системи. Зовсім не зрозумілі мотиви, покладені в основу такого рішення. В цьому випадку, читачі, які користуються бюлетенем, не одержують відомостей про найбільш розповсюдженні і важливі видання. Незрозуміле, який зв’язок між бюлетенем нових надходжень і тим фактом, що цікава і потрібна книга надійшла у всі філіали, тим більше. що бюлетень розсилається не тільки у філіали, але й в інші бібліотеки в установи.
Значно складніше стоїть питання з художньою літературою. В деяких методичних посібниках неодноразово висловлювалась, стосовно бюлетенів, думка про те, що „відсутність відомостей про новинки художньої літератури погіршує це видання”.(36). Але Існує і ряд заперечень стосовно цього питання. Це можна відмітити тим, що;
по-перше: об’єм бюлетенів має тенденцію збільшуватись. Це відбувається за рахунок загального росту надходжень в ЦБС, розширення об’єктів обліку і видання в бюлетень нових розділів, все більшого відображення надходжень в інші бібліотеки міста чи району. Включення художньої літератури збільшило б затрати. По цій же причині навряд чи доцільно широко застосувати в бюлетенях анотування. Очевидно, анотації потрібно давати лише в окремих, крайнє необхідних випадках;
по-друге: і це головне, бюлетень нових надходжень призначений, в першу чергу, для читачів-спеціалістів. Тому він повинен включати тільки ті матеріали, які мають першочергове значення для задоволення їх професійних інформаційних потреб. Художня література, в більшості випадків, до таких матеріалів не відносяться.
Рокитнівська ЦБС видає поточний бюлетень „Нові книги”, які розсилає у бібліотеки-філіали два різи в рік. І це позитивно відображається на використанні фондів ЦБ, а також бібліотек-філіалів. Тому що бюлетень подає відомості про всі надходження до книжкового фонду бібліотеки. Але, на нашу думку, було б більш доцільним, щоб бібліотека видавала бюлетень нових надходжень з частішою періодичністю і в більшій кількості. Але цьому заперечує кризове економічне становище: відсутність коштів та паперу.
Що стосується науково-допоміжних БП, то Рокитнівська ЦБС в основному видає дані покажчики краєзнавчого характеру.
Науково-допоміжні БП призначені науковцям, спеціалістам на допомогу науковій та виробничій діяльності, створюються з ціллю забезпечити поглиблені дослідження з конкретної теми, інформувати про новини наукової літератури. До науково-допоміжного БП включається широке коло наукової літератури. До науково-допоміжного БП включається широке коло джерел і не обмежується літературою однієї країни. До нього не включають газетні публікації, науково-популярна та навчально-методична література. Рокитнівська ЦБС такою роботою в даний час не займається.
Рокитнівська ЦБС видає і рекомендаційні БП, які покликані сприяти пропаганді книги і вихованню культури користування нею, які однак ці завдання ЦБ не може успішно виконати тільки при наявності (і в достатній кількості) у фонді ЦБС, з однієї сторони, відповідних посібників, з іншої – рекомендованої ними літератури.
Важливою умовою підвищення ефективності БП є також висока професійна підготовка бібліотечних працівників, вміння користуватися БП не тільки безпосередньо при обслуговуванні працівників, вміння користуватися БП не тільки безпосередньо при обслуговуванні читачів, але й у всіх інших бібліотечних процесах, особливо пов’язаних з комплектуванням і пропагандою літератури. Взаємозв’язок цих умов очевидний. Відсутність хоча б одного із них при наявності всіх останніх не дозволяє активно впливати на формування читацьких інтересів, сприяти підвищенню ефективності використання фондів.
В останні роки посилилась увага бібліографознавців і практичних працівників до проблеми використання РБП. В меншій мірі звертається увага на питання комплектування бібліотеками РБП, відображеної в них літератури і фондів масових бібліотек.
В сучасних умовах, коли масові бібліотеки централізовані, коли кожна ЦБС являє собою багато структурну, організаційно оформлену систему, комплектувати їх фонди потрібно так, щоб вони володіли достатньою кількістю РБП не тільки в назвах, але і в примірниках. Від кількості примірників залежить їх використання в роботі всіх структурних підрозділів системи, які обслуговують читачів (читальний залів, абонементів, центральної бібліотеки, її філіалів).
На думку деяких бібліотечних працівників відсутність окремих РБП в бібліотеках-філіалах ЦБС при наявності внутрішньо системного книгообміну не повинно викликати особливої тривоги. Така позиція на думку Д. Я. Коготкова та Н.Н. Щерби (41.) являється помилковою, бо РБП необхідні в повсякденній роботі бібліотекаря при обслуговуванні читачів в будь-якому структурному підрозділі ЦБС. Тільки при постійній роботі з покажчиками можливий ефективний їх вплив на бібліографічне обслуговування, на формування і розвиток читацьких інтересів тому рекомендаційні покажчики повинні бути не тільки в ЦБ системи, але і у її філіалах.
Ефективність впливу рекомендаційних посібників на читача багато в чому залежить від наявності у фонді бібліотеки вказаної в них літератури.
Разом з тим Д.Я. Коготков і Н.Н. Щерба (41.) не рахують, що проблеми в комплектуванні фондів, в першу чергу, книгами, відображеними в РБП широкого читацького призначення, можна пояснити тільки недосвідченістю тих чи інших працівників централізованих систем. Відсутність у фонді ЦБС окремих рекомендаційних бібліографічними посібниками книг пояснюється, на їх погляд, і тим, що вони не відповідають інтересам читачів масових бібліотек, не користуються їх попитом в процесі поточного комплектування.
В заключення слід відмітити, що при складанні БП виникає питання матеріального та кадрового забезпечення цього процесу. Тобто необхідні дві умови:
1. Наявність джерел пошуку документальної інформації;
2. Наявність спеціалістів необхідної кваліфікації.
В Рокитнівській ЦБС складання БП передбачає розподіл цієї роботи серед працівників бібліотеки та координацію їх роботи іншими бібліотеками. Вони складаються як працівниками бібліографічного відділу так і іншими підрозділами бібліотеки. В певних випадках до їх складання залучаються фахівці відповідної галузі, для якої складаються БП.
Процес складання БП включає такі етапи:
I. Підготовчий:
вибір та попереднє вивчення теми БП;
складання плану-проспекту БП;
виявлення літератури до БП.
II. Аналітичний:
загальний бібліографічний аналіз документів;
основні способи розкриття змісту документів;
оформлення бібліографічних записів.
III. Синтетичний:
бібліографічний відбір літератури;
бібліографічне групування записів;
загальні вимоги до групування бібліотечних записів.
IV. Заключний:
склад довідкового апарату БП;
допоміжні покажчики до БП;
редагування БП.
За період 1998 – 2004 рр. в Рокитнівській ЦБС було складено ряд поточних бібліографічних покажчиків присвячених певним аспектом життя району. Так, у 1998 році був виданий БП „Знай, люби і бережи” (до дня працівників лісу). Даний БП був підготовлений спільно з бібліотекою лісного коледжу. А також Рокитнівська ЦБ підготовлена за цей період значну кількість календарів знаменних і пам’ятних дат, які включають інформацію про літературу, присвячену ювілеям визначених дат життя і діяльності місцевих діячів, було підготовлено ряд календарів, присвячених подіям культурного життя району.
|
