І.А.Павлуша, аспірантка НБУВ
Основна завада на шляху формування зібрань електронних бібліотечно-інформаційних ресурсів — авторське право, точніше відсутність у законодавстві чіткого визначення прав книгозбірень щодо отримання, зберігання і надання користувачам електронних документів, зокрема комп'ютерних версій друкованих видань, у наукових, освітянських і культурологічних цілях. Офіційна позиція ІФЛА з цього питання полягає в тому, що виготовлення книгозбірнями електронних копій матеріалів у згаданих цілях не слід вважати порушенням авторських прав. Однак у законодавствах ряду країн, зокрема у чинному Законі України "Про обов'язковий примірник документів" (1999 р.), ця позиція не знайшла свого втілення.
В Україні подолання завади, пов'язаної з авторським правом, можна здійснити, насамперед, шляхом використання позитивних рис в організації бібліотечної справи в нашій державі. Вони полягають у тому, що вітчизняні наукові бібліотеки, як правило, є складовими елементами не лише системи соціальних комунікацій, а й певних наукових об'єднань (Національної чи галузевих академій наук, університетів тощо). Завдяки цьому вказані бібліотеки мають організаційні передумови для створення електронних депозитаріїв наукових матеріалів організацій, до складу яких вони входять. Необхідно лише розробити нормативне забезпечення для реалізації такої функції. Вирішенням означеного питання могло б стати прийняття відповідних постанов Президій академій наук, рішень Вчених рад університетів тощо. Як першочергове завдання при цьому слід розглядати організацію інформаційної співпраці між центральними бібліотеками академій наук і науковими установами та видавництвами, що входять до їх складу.
Слід наголосити, що передача центральним бібліотекам науково-інформаційних матеріалів академічних установ не означає передачу бібліотекам прав на їх довільне використання і, зокрема, на організацію он-лайнового доступу до повних текстів усіх матеріалів. На ряд документів мають поширюватися архівні правила їх використання. Але, безперечно, слід забезпечити кумуляцію і постійне збереження всієї наявної сьогодні електронної наукової інформації. Існуюча практика відправки комп'ютерних версток журналів і книг у "корзину" після отримання їх твердих копій свідчить про наявність прогалин у вирішенні питань інформатизації
системи документних комунікацій.
Перший крок у напрямі створення загальноакадемічної електронної бібліотеки зроблено в НАН України. Постановою Президії НАН України від 17.05.2000 р. № 133 "Про виконання Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо розвитку бібліотек України" керівникам установ НАН України рекомендовано "передавати до Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського електронні версії монографій, збірників, препринтів, журналів, неопублікованих праць для створення повнотекстових баз і банків даних електронної бібліотеки із збереженням авторських прав".
Другий підхід до вирішення питання авторського права передбачає передачу з наукових установ та навчальних закладів до фондів електронних документів книгозбірень комп’ютерних версій публікацій на основі договорів про інформаційну співпрацю. Зокрема, Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського отримала таким шляхом матеріали Одеського державного політехнічного університету та Наукові видання Харківського художньо-промислового інституту за останні три роки.
Третій підхід базується на зацікавленості авторів наукових публікацій в активізації включення відомостей про результати своїх досліджень і розробок до світової системи документальних комунікацій. Бібліотека надає таким авторам можливість постійного зберігання та пропаганди їх праць шляхом включення електронних версій документів до своїх фондів, їх аналітико-синтетичної обробки з наступним відображенням у пошуковому апараті. При цьому книгозбірня за бажанням автора може надавати його працю користувачам на некомерційних засадах або виступати посередником при комерційному використанні. Цей підхід особливо актуальний для України, де за наявності значного інтелектуального потенціалу (знань науковців і фахівців, які мають кумулюватися і поширюватися в часі й просторі) науково-видавнича діяльність у зв'язку з економічними негараздами не підтримується на належному рівні.
З використанням зазначених підходів у Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського здійснюється створення наукової електронної бібліотеки. Впродовж останніх двох років її фонд досягнув 10 тис. документів і продовжує збільшуватися. Цей фонд доступний глобальними комп’ютерними мережами всім користувачам в будь-якому регіоні України та світу.
| 
