У лютому 1829 року редактор газети "Одесский вестник" дiйсний статський радник (i градоначальник Одеси у 1831-1837 рр.) Олексій Іраклійович Льовшин подав генерал-губернатору Воронцову доповідну записку: "Я употребил бы во зло снисходительное внимание Вашего Сиятельства и даже оскорбил бы особу Вашу, если б стал доказывать перед Вами пользу учреждения публичной библиотеки... Если мысль сия заслуживает одобрения Вашего Сиятельства, то позвольте употребить составленный газетой капитал в сумме 15 тысяч рублей на покупку книг, кои составят основание здешней городской библиотеки. Полагать должно, что частные приношения деньгами и книгами доставят значительные средства к достижению желанной цели. Щедрость и любовь к просвещению Ваши послужат первым примером. Подражая оному, и я буду покорнейше просить общество городское принять от меня приношение книгами."
Інiцiативи громадськостi були пiдтриманi. 13(25) вересня 1829 року за поданням графа Воронцова iмператор Микола I видав наказ, який дозволив започаткувати в Одесі Мiську публiчну бiблiотеку.
Це була друга в Росiйськiй iмперiї (пiсля імператорської у Санкт-Петербурзі) i перша в Українi публiчна бiблiотека.
Спочатку для неї були видiленi кiмнати у будинку мiських присутнiх мiсць на Приморському бульварi. Оскiльки в Одесi в кiнцi 1829 року спалахнула епiдемiя чуми, вiдкриття бiблiотеки вiдбулося лише 15(27) квiтня 1830 року. До цього часу зiбрання нараховувало вже 5 тисяч книг.
Граф Воронцов принiс удар бiблiотецi "зiбрання дорогих за рiдкiстю творiв". Це були 600 томiв французьких класикiв у розкiшному виданнi Фiрмена Дiдо. Приклад губернатора наслiдували багатi одесити, i кiлькiсть книг у бiблiотецi почала швидко збiльшуватися.
Із зiбрань лiтератури, яку у рiзнi роки було пожертвовано бiблiотецi приватними особами, особливу цiннiсть становили такi колекцiї: графа М.М.Толстого (понад 40 000 видань), Г.Г.Маразлi (10 000 томiв), колекцiя з технiки професора В.І Тимонова (1 085 книг i брошур), з економiки i юридичних наук - О.О.Борзенка (851 вид.), бiблiотека археолога П.О.Бурачкова (3 176 томiв) та iн.
Не можна не згадати iноземних жертводавцiв: так, ще з 50-х рокiв ХIХ ст. у звiтах бiблiотеки фiгурують Смiтсонiанський унiверситет (Вашингтон), унiверситети - Паризький, Празький, Пекiнський, Гарвардський, бiблiотека Британського музею, Паризька нацiональна бiблiотека, бiблiотека Конгресу у Вашингтонi.
Оскiльки фонди зростали, доводилося кiлька разiв мiняти примiщення. У 1883 роцi для Бiблiотеки i музею Товариства iсторiї i старожитностей було побудовано, в основному, на кошти мiського голови Григорiя Григоровича Маразлi, окрему будiвлю (у даний час вона належить Археологiчному музею).
А у 1907 роцi бiблiотека ще раз вiдсвяткувала новосiлля - переїхала у спецiально побудовану для неї споруду - один з кращих зразкiв бібліотечної архiтектури в країні (архiтектор Ф.П.Нестурх).
У життi бiблiотеки було багато чудових людей, якi у рiзний час очолювали ії. Це iсторик Микола Никифорович Мурзакевич, професор Володимир Олексiйович Яковлів, лiтератор Михайло Фелiксович Дерiбас та його син, популярний в Одесi письменник-iсторик Олександр Михайлович Дерiбас, автор книги "Старая Одесса", який багато уваги придiляв краєзнавству (вiн же ввiв до вжитку слово "Одесика"). Усi вони обiймали дуже почесну тодi в мiстi посаду, яка скромно називалася "бiблiотекар". Необхiдно також вiдзначити важливу роль в iсторiї нашої бiблiотеки iнституту попечительства, що був введенний у 1874 роцi. Попечителями вiд міської думи були: барон А.Ф.Стуарт, К.К.Сiкард, І.В.Тимонов, О.І.Кирпичников.
Двi особи, якi вiдiграли особливо важливу роль у розвитку бiблiотеки,- директор з 1896 року професор Новоросiйського унiверситету Михайло Георгiйович Попруженко (автор iсторичного нарису "Одесская городская публичная библиотека. 1830 - 1910") i попечитель бiблiотеки з 1897 по 1917 рр., почесний громадянин Одеси граф Михайло Михайлович Толстой.
Саме їхня дiяльнiсть зробила мiську публiчну бiблiотеку одним з найбiльших культурних центрiв Одеси початку ХХ столiття. Було споруджено нову будiвлю, налагодженi найтiснiшi контакти з багатьма бiблiотеками свiту, випущено новi друкованi каталоги i органiзовано палiтурну майстерню, вiдкрито "бiблiотечний музей", який за своїми функцiями фактично вiдповiдав статусу першого музею iсторiі Одеси.
В 1998 роцi започатковано спiльно з Одеською обласною Радою миру галерею "Люди щедрих сердець", яка стала мiстком вiд меценатiв минулого до меценатiв наших днiв. Вона знайомить громадян мiста з доброчинною діяльністю сьогоднішнього дня. За допомогою таких людей (серед них нинiшнiй губернатор Одеси С.Р.Гриневецький ) бiблiотека також змогла вирiшити деякi зi своїх нагальних проблем. Ще раз нагадаємо, що бiблiотека - це пам'ять людства. Вона збереже для наступних поколінь не лише портрети цих доброчинців: у базах даних ОДНБ закладено вiдомостi про їхні добрi справи.
У 17 вiддiлах бiблiотеки сьогоднi працює понад 200 спiвробiтникiв.
Історiя ОДНБ зберегла багато славних iмен бібліотечних працiвникiв, якi вiддали благороднiй i шанованiй людьми працi з книгою у рiзнi часи багато рокiв свого життя.
Колись тут працювали видатний пушкiнiст Михайло Алексіїв, iсторики Саул Боровий, Богдан Комаров та iнші. О.М.Тюніївiй ми зобов'язанi органiзацiію одного з перших в СРСР музеїв книги та збереженням бiблiотеки в цiлому у важкi роки вiйни.
інакше, нiж подвигом, не можна назвати супроводження пiд час Великоі Вiтчизняноі вiйни трьома спiвробiтницями бiблiотеки (Г.Б.Юрик, А.С.Деревинською, Е.С.Левiною) рiдкiсних музейних видань до Ташкента, де вони були переданi на зберiгання до Середньоазiатського унiверситету, i повернення іх до Одеси пiсля звiльнення нашого мiста.
Пiсля вiйни в ОДНБ iм. М.Горького працювали вiдомi бiблiотекарi, бiблiографи та бiблiотекознавцi М.В.Рапопорт, С.Я.Вортман, М.М.Пчелiнцева, І.М.Кирилов, Г.А.Каширiн, В.М.Конський, О.М.Вовчок, Л.В. Лялікова, О.М. Кордаш, С.А. Мурадян, А.М.Вдовиченко, Л.М.Смичок та iнші, передавали естафету один одному директори А.І. Ольшанський, В.А. Загоруйко, І.Д. Мазуренко.
Званням "заслужений працiвник культури України" уряд вiдзначив її фахiвцiв - Тамару Карпинську, Наталію Касько, Івана Мазуренка, Миколу Польового, нинiшнього директора Ольгу Ботушанську. Звання "заслужений дiяч мистецтв" удостоєний Григорiй Зленко, завiдувач редакцiйно-видавничого вiддiлу бiблiотеки, письменник i лiтературознавець.
Відділи та центри бібліотеки:
Відділи бібліотеки:
• Відділ обслуговування
• Відділ основного зберігання фондів
• Довідково-інформаційний відділ
• Відділ комплектування
• Відділ іноземної літератури
• Відділ мистецтв
• Відділ зв'язків із громадськістю
• Відділ рідк. видань і рукописів
• Відділ "Одесика"
• Відділ науково-допоміжної та рекомендаційної бібліографії.
Центри бібліотеки:
• Канадсько-український бібліотечний центр (т. 23-10-70);
• "Вікно в Америку" (22-92-70);
• Французький центр інформації та освіти в м. Одесі (22-92-70);
• INTERNET- центр ("Інтернет для читачів публічних бібліотек (LEAP - 3")), відкритий за фінансовоі підтримки Посольства США в Україні(23-45-11);
• Німецький читальний зал "Баварський дім, Одеса"();
• Довідково-інформаційний сектор з питань екології
• Зал "Українці в світі" (23-11-85).
Ресурси бібліотеки
Фонд Одеської державної наукової бібліотеки ім. М. Горького - універсальний, нараховує близько 5 млн. документів українською, російською, англійською, французькою, німецькою, польською, чеською та іншими мовами, в т. ч. понад 200 тисяч рукописів, стародруків, рідкісних та цінних видань. Склад і зміст фондів ОДНБ розкривають каталоги та картотеки, створені як в традиційній картковій, так і в електронній формах.
КАТАЛОГИ і КАРТОТЕКИ ОДНБ ім. М. ГОРЬКОГО
Зорієнтуватись у фонді бібліотеки читачеві допоможе наявна система каталогів і картотек, які взаємно доповнюють одна одну й полегшують пошук тих чи інших потрібних видань.
Каталоги і картотеки містять картки, куди згідно з існуючими правилами бібліографічного опису занесені основні дані про кожен наявний у бібліотеці документ. На картці вказані: прізвище, ім'я, по батькові автора, заголовок книги, прізвище відповідального редактора, місце видання, рік видання, кількість сторінок, а також ряд інших потрібних відомостей.
Залежно від групування включеного матеріалу каталоги бібліотеки поділяються на три основних види: алфавітний, систематичний і предметний.
Алфавітні каталоги
Картки тут розставлені в алфавіті прізвищ авторів або заголовків книг, незалежно від їхнього змісту.
За допомогою алфавітних каталогів можна встановити: чи і у бібліотеці той або інший документ, скільки видань певного твору зберігається в бібліотеці.
До послуг відвідувачів такі алфавітні каталоги:
1. Генеральний. Відбиває весь фонд бібліотеки. Має службовий характер, тому довідки читачеві видаються виключно через чергового бібліотекаря.
2. Читацький. Відбиває літературу, видану з 1957 р. українською, російською та іноземними мовами.
3. Друкований (Каталог Одесской городской публичной библиотеки: В 5 т.). Відбиває видання, зібрані бібліотекою впродовж 1830-1910 років.
Систематичний каталог. Відбиває літературу, видану з 1957 року.
Картки в систематичному каталозі згруповані за галузями знань.
Кожна група має роздрібнений поділ на певні логічні частини.
Користуючись цим каталогом, можна добрати літературу з тієї чи іншої галузі знань, з окремих проблем і тем, установити автора й точну назву документа, якщо читачеві відомий її зміст. Щоб швидко відшукати потрібний розділ систематичного каталога, радимо скористатися алфавітно-предметним покажчиком (АПП), який і своєрідним "ключем".
Предметний каталог. Відбиває літературу, видану з 1926 року.
Картки тут згруповані в алфавітному порядку предметних рубрик, що визначають зміст (предмет) документів. У середині рубрик також збережено алфавітний порядок авторів і заголовків.
Своєю алфавітно-предметною структурою предметний каталог до певної міри нагадує енциклопедичний словник. Самостійний розділ у ньому посідають "Персоналії", де описано літературу про історично визначних осіб.
Бібліотека також має каталоги:
1. Періодичних видань та видань, де зосереджені ( в алфавітному порядку) дані про газети, журнали й продовжувані видання.
2. Авторефератів дисертацій (складений згідно з "Номенклатурою спеціальностей наукових працівників").
3. Нових надходжень (за поточний рік: алфавітний і систематичний).
Картотеки
Систематична картотека статей (СКС) відбиває зміст періодичних і продовжуваних видань, випущених за останні три-п'ять років. В окремих випадках (краєзнавство, мистецтво, художня література й літературознавство) хронологічна глибина описаних матеріалів може бути більшою.
Структура картотек подібна до структури систематичного каталогу. "Ключем" до СКС також і алфавітно-предметний покажчик.
Електронні ресурси
1. Електронний каталог нових надходжень АБС "Лібер Медія". 66 670 бібліографічних записів. Надходження з 2001 р.
2. Повнотекстові бази даних ІПС "Артефакт": "Засоби масової інформації" (періодичні видання України, Росії, СНД); "Стара Одеса: Пам'ятки архітектури, історії і культури міста"; "Літопис Одеси"; "Торгівельно-промислова Одеса" (адресно-довідкова); "Видатні люди Одеси" (біографічна); "Суспільство"; "Екологія". 500 тис. статей. Надходження з 1995 р.
3. Повнотекстова пошукова система по законодавству "Право XI" інформаційно-аналітичного центру "Бiт":
- нормативні акти, закони, постанови, (охоплюють усi роздiли дiючого законодавства);
- документи Президента, Верховного Суду України, Верховної Ради, Конституційного Суду, різних відомств, курси валют та iн.
Поповнюється щоденно електронною поштою
4. Бази даних ІПС "Марк": "Краєзнавство" (періодика та книги, фонд відділу "Одесика") 30 687 анотованих бібліографічних описів. Надходження з 1995 р.
"Канадсько-український бібліотечний центр" (періодика та книги, фонд центру) 5 719 анотованих бібліографічних описів.
5. Бібліографічні покажчики, видані бібліотекою (в електронній формі, файли формату MS-Word).
6. Лазерні компакт-диски з рідкісними виданнями та рукописами (створені бібліотекою за програмою збереження рідкісних видань та рукописів).
7. Лазерні компакт-диски з журналів, та книг.
|
