У роботі науково-практичного семінару «Національний формат представлення бібліографічних даних УКРМАРК» (наук. кер. - канд. екон. наук, с. н. с, заст. генерального директора НБУВ А. О. Чекмарьов, зав. відділу наукової бібліотеки ім. М. Максимовича Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Н. В. Кириченко; учений секретар - н. с. НБУВ О. В. Ісаєва) взяли участь понад ЗО фахівців у галузі інформаційних технологій та розвитку бібліотечної справи: у повному складі члени міжвідомчої робочої групи з розробки Національного формату УКРМАРК, представники Бібліотеки Академії державної податкової
ISSN 1029-7200
служби України (м. Ірпінь), директор Товариства «НВП «Ідея» (м. Донецьк) І. Н. Якобсон, представники Державної бібліотеки України для юнацтва, Державної науково-педагогічної бібліотеки України, Публічної бібліотеки ім. Л. Українки, Бібліотеки Національного аграрного університету, фахівці та студенти.
Актуальність проведення цього семінару з чітко окресленою науково-практичною спрямованістю важко переоцінити, враховуючи важливість та термінову необхідність створення такого документа, як національний формат України. Національний формат представлення бібліографічних даних УКРМАРК
Виступом н. с. НБУВ О. В. Ісаєвої «Концептуальна модель Національного формату представлення біблігра-фічних даних УКРМАРК» розпочато роботу семінару. Доповідачка підкреслила, що в Україні державний стандарт на формат бібліографічного запису в електронному середовищі відсутній. Маючи на увазі під форматом стандартизований набір елементів для машиночитаних бібліографічних записів з відповідними показниками полів, слід виділити декілька функціональних різновидів форматів: внутрішньосистемний, комунікативний, ката-логізаційний з привнесенням до двох останніх з перерахованих статусної ознаки - національний, державний.
Внутрішньосистемні або внутрішньобібліотечні формати функціонують, зазвичай, у всіх великих бібліотеках і досить істотно, якщо не принципово, відрізняються навіть тоді, коли грунтуються на тому самому прототипі, що обумовлено різною практикою каталогізування, різною технологією обробки надходжень, різними видами вихідних форм (каталоги, внутрішні супровідні документи і т. п., різним програмним забезпеченням). Формат каталогізації - вихідний формат для внутрішнього представлення елементів бібліографічного запису в БД і правила їх створення. Комунікативний формат - формат для обміну готовими даними і правила їх створення. Національний формат каталогізації - реалізований у форматі рекомендації по наповненню бібліографічних БД з метою їхньої відповідності форматам СІБВС, єдиним правилам бібліографічного опису і національному комунікативному формату.
УКРМАРК, виходячи із базових визначень форматів, можна охарактеризувати з урахуванням трьох аналіти-ко-методологічних підходів:
♦ предметно-об'єктний - формат бібліографічний;
♦ функціональний - формат сумісно каталогізацій-ний та комунікативний;
♦ статусний - національний з послідовним статусом державного формату.
Далі доповідачка ознайомила слухачів з історією створення УКРМАРКу, підкресливши його універсальність щодо всіх різновидів документів.
Формат УКРМАРК являтиме собою комплекс документів, до якого входитимуть:
♦ формат-основа УКРМАРК міститиме опис структури формату, маркера запису, повний перелік полів з індикаторами, підполями та методичними напрацюваннями з їх заповнення та використання для загального спектра документів;
♦ спеціалізовані формати для авторитетних даних, для класифікаційних даних, також Holding-формат (модуль комплектування та збереження примірників);
♦ комплекс посібників з використання УКРМАРКу для спецвидів документів.
Проблемам, пов'язаним з відпрацюванням корпоративного підходу до створення об'єднаних електронних к;італогів на прикладі досвіду співпраці бібліотек вищих навчальних закладів було присвячено виступ зав. ічдділу наукової бібліотеки КНУ ім. Тараса Шевченка Н. В. Кириченко «Корпоративна каталогізація та проблеми форматів». У доповіді було підкреслено, що в процесі створення БД конкретної бібліотеки виникає низка спільних проблем. Ці проблеми викликані відсутністю єдиної національної програми в галузі автоматизації бібліотечної справи. Доповідачка відзначила: «Ми не маємо національного комунікативного формату, що утруднює обмін даними; імовірно, повинні бути переглянуті і приведені у відповідність з машинними методами обробки правила бібліографічного опису; украй повільно ведеться робота в галузі розробки і стандартизації української термінології, що негативно позначається на лінгвістичному забезпеченні бібліотечних систем і однаковості створення пошукового образу документа».
Було охарактеризовано поняття корпорацій стосовно бібліотечної сфери. Бібліотечним консорціумом або корпорацією прийнято називати об'єднання бібліотек для спільної реалізації загальних цілей і завдань, пов'язаних зі створенням і використанням інформаційних ресурсів. Виділяють чотири види бібліотечних корпоративних систем і принципи їхньої реалізації. До них відносять:
зведені каталоги;
бібліотечні системи корпоративної каталогізації;
регіональні корпоративні бібліотечно-інфор
маційні системи;
міжрегіональні і міжвідомчі об'єднання бібліотек.
Відповідно до Програми інформатизації, прийнятої
в Україні, бібліотечні фонди й інформаційні ресурси бібліотек включені до складу державних загальнодоступних інформаційних ресурсів. Під інформатизацією бібліотек розуміють автоматизацію бібліотечно-інформаційних процесів і створення інформаційних ресурсів на основі нових інформаційних технологій. У даний час країна не має жодної системи, що функціонує в загальнодержавному масштабі. При цьому спостерігається тенденція до розвитку подібних систем - систем корпоративного рівня - у регіонах України. Як правило, метою цих проектів є створення систем з можливостями поділу функцій між організаціями при складанні зведених (загальних) каталогів. Підсумовуючи, доповідачка відзначила,' що для ефективної реалізації корпоративних (мережевих, розподілених) проектів різних масштабів потрібна розробка й адаптація бібліотечних систем, що підтримують стандартні формати представлення даних і стандартні протоколи/служби для обміну цими даними.
У доповіді канд. іст. наук, зав. відділу НБУВ І. II. Антоненко «Форматне забезпечення авторитетних даних в УКРМАРК» висвітлено необхідність створення в Україні системи національних файлів авторитетних даних. Це дасть можливість уніфікації основних пошукових елементів бібліографічних записів, таких як імена осіб, назви установ/організацій, конференцій, уніфіковані та географічні назви, предметні рубрики) та дозволить підвищити ефективність пошуку бібліографічної інформації, накопиченої в бібліотечно-інформаційних системах та обміну нею. Інформаційною осно ISSN 1029-7200 Міжнародна наукова конференція «Інноваційна діяльність - стратегічний напрям розвитку наукових бібліотек»
вою створення таких файлів має стати український національний формат представлення авторитетних даних, основою для розробки якого обрано UNIMARC/ Authorities. Передбачається повна інформаційна сумісність національних форматів представлення бібліографічних і авторитетних даних, оскільки між ними існує не тільки структурна та змістовна ідентичність, а й інформаційний зв'язок. Співставленість цих форматів належить до трьох основних складових авторитетних та бібліографічних записів: структурі записів, визначникам змісту (за виключенням міток полів) та змісту записів. Доповідачка окреслила основні цілі формування авторитетних файлів: підтримка процесу каталогізації, зокрема формування заголовків бібліографічних записів; визначення та коригування помилок у заголовках; встановлення взаємозв'язків поміж варіантами заголовків і спорідненими заголовками на основі розвиненої системи посилань, підвищення повноти та точності бібліографічного пошуку.
Доповідь н. с. НБУВ 1.1. Багрій «Визначення тематики в національному форматі УКРМАРК» присвячено розкриттю тематики твору у бібліографічних записах, створених на основі формату УКРМАРК. Визначення тематики в УКРМАРКу як UNIMARC-похідному форматі здійснюється за допомогою комплексу записів, зроблених у різних форматах родини УКРМАРК. Насамперед, це бібліографічні записи, котрі містять поля 6— блоку Формату бібліографічного запису, куди заносяться предметні рубрики, класифікаційні індекси та додаткові точки доступу, необхідні для аналізу змісту каталогізованого твору/документа. Авторитетний контроль полів 6— блоку Формату забезпечується за допомогою авторитетного файла предметних рубрик, створеного на базі Формату авторитетних записів, і авторитетного файла класифікаційних даних на основі Формату для класифікаційних даних. У полях аналізу змісту використовуються дані відповідних додатків УКРМАРКу. Окреме місце в доповіді було присвячено 6— блоку Формату бібліографічного запису, зокрема його побудові та місцю в структурі Формату, зв'язкам його полів з записами авторитетних файлів заголовків предметних рубрик і класифікаційних записів, а також з полями інших блоків УКРМАРКу, які прямо чи побічно пов'язані з визначенням тематики каталогізованого документа. Також доповідачка зробила короткий огляд Формату для класифікаційних даних як складової частини УКРМАРК -родини форматів: його призначенню, побудові, особливостям, а також можливості ведення на його основі робочих таблиць класифікації.
На початку доповіді н. с. НБУВ О. В. Баркової «Бібліографічний опис електронних ресурсів в УКРМАРК» наголошено на неминучості розвитку та адаптації бібліотечних технологічних процесів, зокрема, каталогізації нового типу бібліотечних ресурсів - електронних ресурсів. Це пов'язане зі стійкою тенденцією збільшення частки електронних ресурсів у загальному документно-інформаційному ресурсі сучасної бібліотеки та підвищеним попитом на них з боку користувачів. Але впровадження процесів каталогізації електронних ресурсів зумовлене низкою об'єктивних, суб'єктивних та технологічних труднощів. Недостатній рівень комп'ютеризації та автоматизації бібліотек і глобальна проблема відсутності доступу до Інтернету складає у працівників бібліотек враження неактуальності завдань обробки електронних ресурсів. Це посилюється психологічним бар'єром у бібліотекарів, пов'язаним із новизною завдань і відсутністю відповідної методологічної бази. Подолання цього бар'єру пов'язане із необхідністю ліквідування комп'ютерної безграмотності та підвищення рівня інформаційної грамотності (стосовно електронних ресурсів) у бібліотечних фахівців. Тому у процесі роботи над тими полями УКРМАРКу, які стосуються опису електронних ресурсів, значну увагу було приділено питанням визначення термінології та розробки типології щодо електронних ресурсів, також усвідомлення специфіки їх бібліографічного опису. Результати досліджень у цих напрямах мають бути відображені у методичних реко-.. мендаціях щодо опису електронних ресурсів в УКРМАРК.
Особливості каталогізації електронних ресурсів зумовлені специфікою опису носіїв та систем доступу, також ідентифікацією електронних ресурсів.
Бібліографічний опис електронного ресурсу умовно можна поділити на наступні частини:
I. Опис інформаційного вмісту.
II. Характеристика ресурсу (тип та розмір).
III. Опис фізичного носія або системи доступу, опис технічних вимог до систем відображення.
IV. Опис режимів доступу, умов розповсюдження та використання.
Для опису інформаційного вмісту ресурсу використовуються основні поля УКРМАРК. Для опису характеристик ресурсу, фізичного носія, технічних умов та умов доступу використовуються спеціально призначені для цього поля: поле кодованих даних: електрб'нні ресурси (135), область специфіки матеріалу (230), примітки до типу електронного ресурсу (336) та до системних вимог (337), електронна адресата доступ (856). Саме поле 856 вміщує основні елементи опису електронного ресурсу. По-перше, це складові так званого ідентифікатора ресурсу - UR1 (Uniform Resource Identificator), а саме URN (Uniform Resource Name) і URL (Uniform Resource Locator). Наведено визначення ідентифікатора: «Ідентифікатор - різновид метаданих, однозначно представляє об'єкт для зовнішнього світу. Універсальний ідентифікатор ресурсу складається з універсального імені ресурсу, що ідентифікує сам об'єкт (може бути бібліотечний ідентифікатор, шифр зберігання і т. д.), і універсального покажчика ресурсу, що фіксує мережеву адресу ресурсу (кожного файла об'єкта)». Доповідь викликала зацікавленість у зв'язку з актуальністю і практичною необхідністю освоєння каталогізування електронних носіїв інформації.
Н. с. НБУВ О. Й. Соболевський у доповіді «Конвертування записів з автоматизованих бібліотечно-інформаційних систем в УКРМАРК» обгрунтував доцільність розробки програми конвертора записів з формату Allegro ISSN 1029-7200у формат УКРМАРК, враховуючи технологічно-програм-пу несумісність процесу конвеєрного складання бібліографічних записів та їх використання користувачами інформаційних ресурсів НБУВ. Викладено алгоритм конвертування з урахуванням усього спектра структурних та змістовних особливостей монографічних, серіальних видань. Висвітлено етапи обробки записів бази даних системи Allegro, програми, які використовуються на кожному етапі, та модель вхідних і вихідних форматів цих програм. Розглянуто особливості роботи про-грами-конвертора при практичному використанні для обробки великих об'ємів даних. Продемонстровано необхідне програмне забезпечення, яке використовується в процесі конвертування бібліографічних даних з однієї системи до іншої, з внутрішньосистемного формату до УКРМАРКу, що являє собою цінний практичний досвід. У ході роботи семінару відчувалась творча атмосфера, доповіді, які логічно охопили найважливіші питання, пов'язані зі створенням УКРМАРКу, супроводжувались доповненнями, питаннями, пропозиціями. Серед них доцільно виділити наступні: доповнити пакет документів Національного формату спеціалізованим форматом для видавничої та книготорговельної справи з необхідним переліком даних, які дозволяють ідентифікувати документ як бібліографічний об'єкт і як товар, котрий можна продати з можливістю функціонування технологічного ланцюга: видавництво - система книгорозповсюдження - бібліотека; розробити інтерактивний електронний посібпик-довідник з вивчення та використання УКРМАРКу з необхідним набором інформаційних знань та сучасним програмним забезпеченням
|
