О.В.Воскобойникова-Гузєва, к.і.н., науковий співробітник НБУВ
Максимально повне охоплення національного документно-інформаційного потоку є первинною функцією національної бібліотеки країни, чим забезпечується збереження культурної друкованої спадщини. На сьогодні Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського отримує вітчизняні видання відповідно до Закону України "Про обов’язковий примірник документів” (квітень 1999 р.), де визначено загальні принципи державної політики у сфері поповнення національного інформаційного фонду України обов’язковим примірником документів, а також регулювання інформаційних відносин, пов’язаних з функціонуванням системи ОПД, встановлення обов’язків і прав виробників та одержувачів документів. Вищезгаданий закон поширив дію системи обов’язкового примірника на всі традиційні та нетрадиційні види носіїв інформації.
Неодноразово фіксоване фаховою пресою падіння обсягу книговидавництва в Україні, зумовлене цілим рядом соціально-економічних і фінансово-законодавчих проблем безпосередньо впливає на якість формування фонду вітчизняної літератури НБУВ, оскільки цей процес повністю залежить від ретельності виконання виробниками своїх обов’язків щодо забезпечення національної бібліотеки ОПД. Використання механізмів контролю за надходженням ОПД України ускладнюються відсутністю нормативно-правових актів, передбачених вищезгаданим Законом, несталим розвитком книжкової промоції в країні, невідповідністю так званих "юридичних адрес” фактичному розташуванню суб’єктів інформаційних відносин.
У напрямі інформаційно-аналітичного забезпечення комплектування НБУВ постійно здійснюється моніторинг вхідного потоку безоплатного обов’язкового примірника документів України за видами видань, їх тематикою, видавничою належністю тощо. Згідно результатів моніторингу забезпечується контроль за повнотою комплектування обов’язкового примірника видань України, вивчення наявного видавничого репертуару ринку, книжкової промоції тощо; актуалізація службових БД із різноманітними відомостями про українські редакції, видавництва, друкарні, книгорозповсюджуючі та книготорговельні установи, що є цінною інформаційною базою для повсякденної роботи відділу; дослідження потоку нових журнальних видань України. Цього року за результатами моніторингу відбулися зміни формату записів БД, зокрема до полів наповнення стандартного запису додано поле для інформації про Інтернет-адресу установи, електронну адресу тощо. Суб’єкти видавничої галузі активно послуговуються засобами електронних комунікацій, пропонуючи на власних www-сайтах наявний репертуар, тематичні плани видавництв, списки книгарень, де можна придбати заявлені книжки та багато іншої інформації, зокрема про проведення фахових виставок та ярмарок, лотерей для відвідувачів сайту тощо.
Проте, потрібно зазначити, що попри несприятливість законодавчого забезпечення, економічні та соціальні перетворення, видавнича галузь країни знаходиться у постійному розвитку, пошуку шляхів виходу з кризової ситуації, намагається стабілізувати свій розвиток. Так, протягом останнього десятиріччя зросла кількість офіційно зареєстрованих видавництв, видавничих організацій та поліграфічних підприємств, що мають право здійснювати видавничу діяльність на території України. Як доводять результати моніторингу видавничої галузі за фактом отримання НБУВ ОПДУ у 2000-2001 рр., неперіодичні видання (книги, брошури) регулярно надходили з 550 видавництв та видавничих організацій, 100 друкарень та поліграфічних підприємств країни. Протягом поточного року саме як безоплатний обов’язковий примірник почало надходити понад 200 назв нових періодичних українських видань.
Дещо гальмується процес ефективної співпраці в системі "видавець – книгорозповсюджувач - бібліотека” за умов практичної відсутності фахової інформаційно-аналітичної періодики, національної видавничо-книжкової промоції у ЗМІ, скоординованих видавничих та книготорговельних ресурсів онлайнового доступу, т.з. комп’ютерних систем типу "Books in Print”, що одночасно інформують про наявність видавничої продукції та сприяють її розповсюдженню, продажу тощо. Поодинокі спроби на цьому терені потребують пильної уваги з боку професійної спільноти. Адже таку прогалину, певною мірою, мали б заповнити підготовлений Всеукраїнським благодійним фондом "Книги України” та Книжковою палатою України книготорговельний каталог "Книги України”, перший випуск за поточний рік вже побачив світ, разом із запланованими до випуску компакт-диском і новоствореним www-сайтом, на яких планується представити повну бібліографію книг України з 1991 р. Такі заходи сприятимуть відновленню національної книготоргової бібліографії.
Проте потребують вирішення проблеми повноти комплектування національними електронними виданнями, формування єдиного інформаційного простору галузі на базі сучасних інформаційних технологій тощо.
|
