Метою діяльності бібліотеки як соціального інституту є забезпечення суспільству можливості вільного і необмеженого доступу до джерел інформації та ефективне використання накопиченого документального потенціалу, що реалізується через надання споживачам різноманітної інформації в оптимальний термін. Невід’ємною складовою системи інформаційного сервісу бібліотеки є бібліографічне обслуговування.
В останні роки на модернізацію бібліографічної служби, всіх напрямів її діяльності вплинуло впровадження в бібліотечні процеси новітніх інформаційних технологій. Нові підходи до організації бібліографічної діяльності обумовлюють наявність джерел на електронних носіях та в Інтернеті, рівень підготовки користувачів.
Модернізація змісту діяльності бібліографічної служби відбувається за такими пріоритетними напрямами: якісне формування інформаційних ресурсів, поєднання паперових та електронних носіїв інформації; спрямованість інформування на реальні потреби суспільства і окремих громадян; активне використання новітніх інформаційних технологій, розширення інформаційного сервісу.
Суттєвим чинником, що визначає рівень бібліографічної діяльності, є довідково-бібліографічний апарат.
З метою інформування користувачів і співробітників бібліотеки про склад каталогів, картотек і баз даних, їх раціонального використання у пошуку інформації та системі обслуговування користувачів підготовлено путівник "Каталоги, картотеки та бази даних Донецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Н. К. Крупської" (2005).
Таким чином, на зміну зусиллям зі збирання книжкових колекцій з максимальною повнотою в бібліотеці приходить політика забезпечення максимально повного доступу до світових інформаційних ресурсів, корпоративного розподілення фондів. Ці видозмінювання форматів та носіїв інформації, освоєння інформаційних комп’ютерних технологій, самих принципів і форм обслуговування відбуваються поступово.
Стрімке збільшення обсягів різноманітної інформації, з якою доводиться працювати як бібліотекарям, так і користувачам, актуалізує питання організації ефективного доступу до інформаційних ресурсів, розширення сервісних послуг.
У бібліотеці працює інформаційний сервіс-центр, який обслуговує користувачів. Тут працюють кваліфіковані оператори. Проте вони не можуть забезпечити відвідувачам належної бібліографічної підтримки. Впевнені, що Інтернет в бібліотеці повинен бути зорієнтований саме на довідково-бібліографічне обслуговування. І потрібно орієнтувати читачів не на вільне блукання по мережі (для цього є домашній комп’ютер, Інтернет-кафе), а на розкриття ресурсних можливостей, інформаційний потенціал Всесвітньої мережі.
Вважаємо, що згодом, коли в бібліотеці буде можливість значно збільшити кількість комп’ютерів для бібліографів (зараз в бібліографічному відділі 2 комп’ютери) і користувачів і відпаде необхідність ведення традиційної систематичної картотеки статей (СКС), саме бібліографи, як професіонали, які володіють метазнаннями, повинні надавати консультаційну допомогу користувачам у пошуці необхідної інформації в Інтернеті.
Поки ж для бібліографів на перший план виходить питання розроблення комунікаційних навігаторів – каталогів, путівників. Формування їх поглибленої аналітичної діяльності. Така робота розпочата з виявлення адрес електронних бібліотек та опису їхніх ресурсів. Проте анотованих каталогів потребують й інші бази даних, доступ до яких забезпечує Інтернет.
Доступність інформації в сучасних умовах багато в чому залежить від стану довідково-бібліографічного обслуговування, яке є важливою, найскладнішою та найперспективнішою сферою бібліографічної діяльності, спрямованої на забезпечення індивідуальних інформаційних запитів користувачів. Довідково-бібліографічне обслуговування (ДБО) є традиційною і водночас перспективною галуззю інформаційної діяльності. В умовах сучасної інформатизації суспільства цей різновид обслуговування набуває особливого значення, адже рівень інформованості суспільства залежить від ступеня розвитку і доступності інформаційних ресурсів та послуг .
Довідково-бібліографічне обслуговування знаходиться сьогодні на новому етапі розвитку, пов’язаному з організацією надання довідково-інформаційних послуг на основі широкого застосування комп’ютерних технологій. Використання електронних інформаційних ресурсів у ДБО розширює інформаційну базу для виконання всіх типів бібліографічних довідок: тематичних, фактографічних, адресних, уточнювальних.
Входження в інформаційне середовище визначило нову стратегію подальшого розвитку бібліотек, що вийшли за межі фізичного простору, в якому раніше обслуговували користувачів. Сьогодні впровадження телекомунікаційних засобів зв’язку наблизило бібліотеки до читачів, які знаходяться за її межами.
Це дало поштовх для змін у традиційному довідково-бібліографічному обслуговуванні через створення віртуальних довідкових служб, орієнтованих на обслуговування віддалених користувачів та надання у відповідь на запити готової інформації як у вигляді посилань на наявні ресурси Інтернету, так і у вигляді бібліографічних списків й фактографічних даних. Наприкінці 2005 р. цю нову форму ДБО запроваджено в Донецькій ОУНБ через підключення до Об’єднаної довідкової служби публічних бібліотек України "Віртуальна бібліографічна довідка", ініційованої Національною бібліотекою для дітей (м. Київ).
Віртуальні довідки надаються безкоштовно. Проте хотілося б звернути увагу на неузгодженість, яка виникає в довідково-бібліографічному обслуговуванні: користувачі, які безпосередньо звертаються в бібліотеку, мають самостійно (за допомогою консультацій фахівців) розшукувати потрібну інформацію за темою або ж скористатися платною послугою; віддалені ж отримують її безкоштовно. При цьому користувачами віртуальної довідки найчастіше є мешканці Києва, обласних центрів, які мають можливість скористатися інформаційними ресурсами великих міст. Користувачі ж невеликих селищ, тим більше сіл, найчастіше не матимуть тих джерел, що їм пропонуються, тому час на задоволення їхніх інформаційних запитів витрачається марно.
З розвитком цього напряму діяльності, поширенням інформації про нього запити користувачів ускладнюються. Як наслідок, витрачається все більше часу на його забезпечення. Тому постає питання: або ввести плату за надання цієї послуги, або обмежити кількість джерел чи їх видовий склад.
Однак, незважаючи на відсутність в Україні загальної концепції віртуально-довідкового обслуговування, віртуальна довідкова служба стала органічним елементом бібліотечного обслуговування. Саме участь у проекті "Віртуальна довідка" дозволяє активно опановувати інформаційні ресурси Інтернету, а відтак, якісно виконувати роль консультанта, інформаційного посередника між користувачем і різноманітними БД, яка набуває пріоритетного значення через посилення інформаційної функції бібліотек.
Активному доведенню нової бібліографічної інформації до споживачів, розкриттю інформаційних ресурсів бібліотеки сприяє бібліографічне інформування, яке здійснюється диференційовано.
У режимі диференційованого забезпечення керівництва сектором інформації з питань культури та мистецтва, що діє у складі відділу, інформуються органи і заклади культури та їх керівництво й провідні фахівці. Для них готується оперативна щотижнева інформація "Актуальні питання розвитку культури та мистецтва", "Культурне життя Донецької області на сторінках преси", а також щоквартально розсилається оглядова інформація "Критичні зауваження, пропозиції, побажання, висловлені в пресі на адресу органів та установ культури і мистецтва Донецької області", поточні бібліографічні списки нових надходжень інформаційних матеріалів з питань культури та мистецтва.
Прискорення темпів розвитку сучасного суспільства зумовлює зростання його інформаційних потреб у виробництві і громадському житті, культурі і дозвіллі. До бібліотеки сьогодні прийшло нове покоління користувачів, обізнаних у комп’ютерних та Інтернет-технологіях. Проте вони, за результатами соціологічних досліджень та практичного спілкування, часто не володіють традиційними методами пошуку інформації, не вміють користуватися звичайними каталогами і картотеками, бібліографічною та реферативною інформацією.
Тому однією з головних функцій бібліотеки є формування інформаційної культури, яка включає традиційну бібліотечно-бібліографічну культуру й вміння оперувати інформацією з використанням сучасних комп’ютерних засобів.
|
