Н.Ф.Басун,зав. сектору ЦНСГБ УААН
Бібліотеки країни функціонують нині у складних економічних умовах зміни соціальних відносин. Глибокі структурні перетворення відбуваються в аграрній сфері. Однією із складових реформування аграрного сектора є інформатизація цього процесу і його наукове супроводження. На бібліотеки покладено важливі завдання бібліотечно-інформаційного забезпечення широкої тематики комплексу наукових досліджень та аграрно-промислового виробництва у регіонах. Розпорядженням Президії УААН ЦНСГБ включена до Відділення регіональних центрів наукового забезпечення АПВ.
Згідно з Указом Президента "Про невідкладні заходи щодо розвитку бібліотек України” ЦНСГБ УААН розроблені конкретні заходи щодо поліпшення функціонування мережі сільськогосподарських бібліотек .
Але перед бібліотеками постає багато невирішених проблем, що потребують державної підтримки. Найгостріша з них - комплектування бібліотечних фондів як основи всієї діяльності бібліотек. Основна проблема комплектування – це забезпечення плановості і систематичності надходжень до фондів бібліотек. Від стабільності і безперервності цього процесу залежить вся інформаційна діяльність бібліотек. Проте цей процес в більшості випадків характеризується повною спонтанністю, що залежить від обсягів фінансування (потрібна "захищена стаття” у бюджетах різних рівнів на комплектування бібліотек). Стан комплектування фондів значною мірою пов’язаний із загальнодержавним станом книгодрукування і книгорозповсюдження, зменшенням кількості наукових видань та зростання їх вартості. Важливим елементом ланцюга видавець – книгорозповсюджувач – бібліотека є наявність повної і достовірної книготоргової інформації типу Books in print, чого гостро потребують бібліотеки, розташовані у віддалених регіонах. Для оптимального використання незначних коштів потрібно мати можливість вибору видань, найпотрібніших для забезпечення тематики наукових досліджень користувачів. Поки що така інформація відсутня, що суттєво знижує ефективність праці і бібліотекарів, і науковців та фахівців.
Бібліотеки все частіше вдаються, поряд з традиційними, до використання альтернативних джерел комплектування, пошуку спонсорських коштів, участі у загальнодержавних чи відомчих програмах, у т. ч. з участю міжнародних структур, використання благодійних фондів та ін. Все частіше бібліотеки звертаються також до видавництв та видавничих організацій різних форм власності, укладаючи двосторонні договори.
Великою підтримкою для книговидавців, книгорозповсюджувачів та бібліотек є Указ Президента "Про додаткові заходи щодо державної підтримки національного книговидання і книгорозповсюдження”. Розробляється загальнодержавна програма книгопостачання, але тільки для публічних бібліотек.
Бібліотекарі на місцях мають потребу у поліпшенні документопостачання через книжкові колектори, що в умовах ринку працюють на рівні виживання. Очевидно слід вжити заходів не тільки для збереження приміщень, що є у комунальній власності і орендуються ними, а також і зниження ставок орендної плати. Можливо, слід поширити це положення і на інші книгорозповсюджуючі організації чи фірми, що працюють у регіонах у режимі книжкових колекторів. Це дасть змогу при закупівлі великих партій літератури знижувати ціни для бібліотек. Бібліотеки мають також плідно співпрацювати з видавцями та реалізаторами у плані формування асортименту видань та їх реклами із врахуванням потреб бібліотек, бути співчленами різних об’єднань для формування загальнодержавної системи знижок для бібліотек.
Створення Міжвідомчої бібліотечної ради та її співпраця з асоціацією книговидавців та книгорозповсюджувачів у взаємодії з Міністерством культури і мистецтв України, Державним комітетом інформаційної політики, телебачення і радіомовлення допомогли б у вирішенні багатьох кардинальних проблем розвитку бібліотечної справи (реформування системи обов’язкового примірника, у т.ч. електронних версій документів та багатьох інших назрілих питань).
| 
