Текстові матеріали

 


1.    Галузь використання

    Факультет документальних комунікацій та менеджменту Рівненського державного гуманітарного університету (РДГУ) готує фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня магістр за спеціальністю 8.020102 „Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографія”.
    Напрям підготовки — 0201 „Культура”.
    Освітній рівень — повна вища освіта.
    Кваліфікація — магістр книгознавства, бібліотекознавства і бібліографії; викладач дисциплін книго-, бібліотеко- і бібліографознавчих циклів вищих навчальних  закладів.
    Предметна сфера діяльності — процес дослідження бібліотечно-бібліографічної, книгознавчої сфер та процес навчання людини.
    Нормативний термін навчання — один рік (денна форма) на базі освітньо-кваліфікаційного рівня „спеціаліст”.

1.1. Магістр за спеціальністю „Книгознавство, бібліотекознавство,  бібліографія” призначений для виконання наступних видів  діяльності:
    Науково-дослідна робота: дослідження проблем теорії, історії, організації та методики бібліотечної, книжкової справи та бібліографії;
    Управлінська діяльність: здійснення керівництва і функцій менеджера великої бібліотечно-інформаційної системи (бібліотеки, центру), або підрозділу (відділення, відділу, сектору);
    Педагогічна діяльність: викладання бібліотекознавства, бібліографознавства та книгознавства у вищих та середніх навчальних закладах.
1.2. Магістр за спеціальністю „Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографія” підготовлений для роботи в бібліотеках різних типів і відомств.
1.3. Магістр здатний виконувати зазначену вище професійну роботу, що притаманна групі 2 „Професіонали” з класифікатора професій ДК 003-95:

243 — Професіонали в галузі архівної справи, музеєзнавства, бібліотечної справи, науково-технічної інформації
      2431 — Професіонали в галузі архівної справи, зберігання музейних та бібліотечних фондів
       2432 — Професіонали в галузі бібліотечної справи, науково-технічної інформації
        2351 — Наукові співробітники (методи навчання)
        2432.1 — Наукові співробітники (бібліотечна справа, науково-технічна інформація)
        2432.2 — Бібліотекарі, фахівці в галузі науково-технічної інформації.

Магістр може виконувати таку роботу з розділу 1 ДК 003-95:
1229.6 — Керівники підрозділів у сфері культури, відпочинку, спорту.

1.4. Посади, які може займати магістр згідно з класифікатором професій ДК 003-95:
1229.6(21332) — завідувач бібліотеки
231                 —  викладач університетів та ВНЗ
2320               —  викладач середніх навчальних закладів
2432.1 (23667) — науковий співробітник (бібліотечна справа, науково-технічна інформація)
Нормативні посилання

    В цій ОПП є посилання на такі державні та галузеві стандарти України:
    ДК 003-95 Державний класифікатор професій;
    ДСВО 01-98 Перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями;
   ДСВО 02-98 Перелік кваліфікацій за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями;
   ДСВО Освітньо-кваліфікаційний рівень магістра;
   Довідник тимчасових тарифно-кваліфікаційних характеристик посад спеціалістів, службовців та професійних робітників для всіх бюджетних установ та організацій (Мінпраці № 75 від 30.09.93 р.).

2.Освітньо-кваліфікаційні вимоги до магістрів
2.1. Загальні вимоги

    Освітньо-професійна програма повної вищої освіти за професійним спрямуванням "магістр книгознавства, бібліотекознавства, бібліографії" передбачає одержання поглиблених спеціальних умінь та знань інноваційного характеру, їх застосування та продукування нових знань для вирішення професійних завдань у галузі книгознавства, бібліотекознавства і бібліографії. Програма забезпечує вищу освіту за відповідним професійним напрямом підготовки.
    Магістр повинен глибоко знати теоретичні основи та проблеми сучасної  книжкової справи та бібліотечно-бібліографічної практики, закономірності процесу організації і проведення наукових бібліотекознавчих  досліджень, суміжні предмети, що стосуються методики викладання у вищій школі, специфіку праці зі студентською аудиторією. Зокрема, оволодіти ораторською майстерністю, формами і методами організації навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі. Крім високого рівня сформованості інтелектуальної сфери, моральності, педагогічної культури, магістр має знати провідні бібліотечні інновації, володіти методикою організації бібліотекознавчих досліджень, способами обробки та узагальнення їх результатів.

2.2. Вимоги до знань та умінь з дисциплін відповідних циклів
2.2.1. Вимоги до підготовки з циклу гуманітарних та соціально-економічних дисциплін

     Магістр, крім володіння навичками професійної діяльності спеціаліста, повинен бачити можливості наукового шляху використання систематизованого фахового матеріалу з конкретним вирішенням наукових проблем сучасної книжкової та бібліотечної справи, створення оригінальних методик викладання і новітніх технологій аудиторної та самостійної роботи студентів, втілювати власні науково-теоретичні розробки в загальну методичну систему навчального процесу.
     Компетенція магістра з книгознавства, бібліотекознавства і бібліографії визначається високим потенціалом його фундаментальної освіти і ґрунтовною підготовкою для бібліотечно-бібліографічної, книжкової справи, організаційно-управлінської, аналітичної та дослідницької  діяльності в галузі книжкової, бібліотечної справи і бібліографії.
Магістр повинен уміти:
-    розвивати логічне мислення, знати шляхи, методи, прийоми й засоби створення та використання наукової інформації:
-    вирішувати науково-проблемні питання сучасної педагогіки та методики викладання фахових дисциплін;
-    створювати інноваційні педагогічні проекти, сучасні технології навчання, експериментальні програми тощо.
     У відповідності до вимог бібліотечно-бібліографічної сфери магістр повинен мати високий рівень професійної та гуманітарної підготовки, широку ерудицію і культуру, володіти глибокими знаннями з книгознавства, бібліотекознавства і бібліографознавства, бути обізнаним з можливостями як традиційних, так і автоматизованих систем збирання, оброблення, пошуку, розповсюдження і використання документальної інформації, чітко бачити перспективи розвитку бібліотечної справи в нових умовах. Формування магістра повинно також забезпечити його ґрунтовну педагогічну підготовку, готовність до викладацької діяльності та роботи з аудиторією.
     Магістр повинен поєднувати широку фундаментальну наукову і практичну підготовку, досконало володіти своєю спеціальністю, безперервно поповнювати свої знання та вміти застосовувати їх на практиці.
      Навчальний заклад забезпечує опанування випускниками системи знань, необхідних для вирішення типових задач діяльності при здійсненні виробничих функцій.
Магістр повинен знати:
—    основи гуманітарних та соціально-економічних дисциплін в обсязі, необхідному для вирішення завдань організації та управління в системі бібліотечно-інформаційних структур;
—    основи педагогіки і психології, знання яких необхідне для налагодження повноцінної роботи з аудиторією при викладанні спеціальних дисциплін у вищому навчальному закладі;
—    методику науково-дослідної роботи;
—    дисципліни спеціальної та науково-практичної підготовки, що охоплюють широке коло питань книгознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства та інформатики і дають можливість глибокого засвоєння професійних знань і навичок щодо організації, збереження, використання, пропаганди масивів документів та їх аналітико-синтетичній обробці; знайомлять з досягненнями попередніх поколінь книгознавців та бібліотекарів-бібліографів і допомагають орієнтуватися у колі сучасних проблем книгознавства, бібліотекознавства і бібліографії та бачити перспективи їх розвитку.

2.2.2. Вимоги до підготовки з циклу спеціальної та науково-практичної підготовки

    Магістр книгознавства, бібліотекознавства і бібліографії повинен розцінюватись як потенційний науковець і майбутній фахівець вищої школи, вміти проводити експериментальну роботу на основі найпередовіших методик, складати програму дослідження, обробляти інформацію, конструювати педагогічну діяльність на основі діагностики.
     Магістр повинен вміти:
    2.2.2.1. В галузі управління бібліотечно-бібліографічними структурами:
-    здійснювати прогнозування та управління роботою бібліотеки і її структурних підрозділів;
-    правильно застосовувати методичні та нормативні документи, що регламентують діяльність в бібліотечно-бібліографічній сфері;
-    планувати роботу бібліотеки, здійснювати її облік, готувати різні форми звітності;
-    управляти кадрами та фінансами;
-    компетентно оцінювати потреби книжкового ринку, прогнозувати запити замовника;
-    на наукових засадах організовувати роботу колективу бібліотеки, впроваджувати різні форми НОП в бібліотеці;
-    здійснювати науковий аналіз бібліотечної теорії та практики з метою оптимізації бібліотечно-інформаційної діяльності.
2.2.2.2. В галузі практичної бібліотечно-бібліографічної діяльності:
-    критично оцінювати поточні наукові дослідження в професійній сфері;
-    використовувати основні методи наукових досліджень при виконанні дослідницьких проектів, пов’язаних з професійною діяльністю та професійним ростом;
-    виконувати комплекс робіт по створенню і веденню довідково-бібліографічного апарату;
-    критично ставитися до традиційних та  інноваційних методів, які використовуються в професійній діяльності;
-    вміти працювати з автоматизованими інформаційними мережами і новими програмними засобами..
2.2.2.3. В галузі бібліотечно-інформаційних технологій:
-    здійснювати аналітико-синтетичну обробку документів і бібліотечно-бібліографічне обслуговування в традиційному і автоматизованому режимі;
-    користуватись комп’ютерною та телекомунікативною технікою;
-    вміти працювати з автоматизованими інформаційними мережами і новими програмними засобами.

3. СТРУКТУРА ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНОЇ ПРОГРАМИ МАГІСТРА

3.1.    Загальні положення
Нормативний термін навчання — 1 рік, у тому числі:
-    навчальні тижні — 24 тижні;
-    семестровий контроль — 3тижні;
-    науково-дослідна практика — 4 тижні;
-    педагогічна практика — 6 тижнів;
-    підготовка магістерської роботи — 4 тижні;
-    державна атестація — 2 тижні;
-    зимові канікули — 2 тижні.

3.2. Розподіл навчального часу магістра за циклами дисциплін
                                                                                       Таблиця  №1
Цикли дисциплін    Години    Кредити
IV.Підготовка магістра (число год. всього)    1107    20,5
IV.1.Гуманітарні, соціально-економічні дисципліни    594    11
IV.2. Спеціальна та науково-практична підготовка    513    9,5

    3.3. Нормативна  частина змісту освіти
                                                                              Таблиця №2.
I    Гуманітарні, соціально-економічні дисципліни    594    Форма контролю
          

  Семестр
1    Педагогіка вищої школи    81     ісп.(9)
2    Психологія вищої школи     54    зал.(9)
3    Філософія та методологія науки    81     ісп.(10)
4    Іноземна мова (за фахом)    108    зал. (9)
ісп. (10)
5    Комп’ютерні інформаційні технології в освіті і науці    54    зал. (10)
6    Теорія і методика наукових досліджень    108    ісп. (9)
7    Нормативно-правові основи діяльності вищої школи    54    зал.(10)
8    Менеджмент в освіті    54    зал. (10)
II    Спеціальна та науково-практична підготовка    513   
9    Інноваційні процеси в бібліотечно-бібліографічній сфері     81    ісп.(9)
10    Методика викладання фахових дисциплін    108    зал. (9)
11    Порівняльне (всесвітнє) бібліотекознавство     108    зал. (9)
12    Бібліографознавче та книгознавче джерелознавство та історіографія     54     зал. (10)
13    Бібліотечно-бібліографічна професіологія    54    зал. (10)
14    Спецкурси    108    зал. (9)

4. Державна атестація
магістра спеціальності 8.020102 „Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографія”

     Державна атестація здійснюється на підставі  оцінки рівня знань, передбачених „ГСВО МО — освітньо-кваліфікаційна характеристика магістра за спеціальністю „Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографія”. Передбачає магістерську роботу та комплексний екзамен з фахових дисциплін. Присвоєння кваліфікації „Магістр книгознавства, бібліотекознавства і бібліографії” здійснює екзаменаційна комісія.

Права вищого навчального закладу

Вищий навчальний заклад має право:
1. Встановлювати практики загальною тривалістю не більше шести тижнів.
2. Визначити обсяг аудиторної та самостійної роботи згідно з „Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”
3. Визначити обсяг обов’язкових аудиторних занять з кожної навчальної дисципліни за умови, що він не перевищує 30 годин на тиждень.
4. Формувати цикл навчальних дисциплін. Встановлювати порядок реєстрації і перереєстрації дисциплін цього циклу.
5. Встановлювати терміни іспитів державної атестації.
 

    5. Анотації програм навчальних дисциплін

5.1. Цикл гуманітарних, соціально-економічних дисциплін

Педагогіка вищої школи

    Курс педагогіки вищої школи має на меті поглибити і розширити професійно-наукові знання майбутніх викладачів вузів, коледжів і науковців, що і відображено у навчальній програмі. Оскільки викладання у вищому навчальному закладі — особлива сфера педагогічної діяльності, то і в програмі відображено цю особливість. Курс педагогіки вищої школи  на дві третини присвячено проблемам дидактичного матеріалу. Крім того, велика увага приділена технологічності навчального процесу, тобто новим технологічним технологіям, аналізу інноваційних процесів у сучасній школі, як загальноосвітній так і вищій. Важливе місце у програмі відведено вивченню системи контролю і оцінювання знань, особливо 12-бальної шкали оцінювання. Рано чи пізно, а дванадцятибальне оцінювання знань студентів, особливо педагогічних спеціальностей, стане повсякденною вузівською практикою.

Психологія вищої школи

    Курс спрямований на ознайомлення слухачів магістратури з психологічними закономірностями вузівського навчання. В його структуру входять три розділи: „Психологія навчання у вищій школі”, „Психологія виховного процесу у вищій школі” та „Психологія діяльності викладача вищої школи”.
    Курс висвітлює роль вищої школи в розвитку суспільства та особистості, процес інтеграції та диференціації психологічних знань, формування психологічної культури у вищих навчальних закладах. Розкриває сутність навчання та навчальної діяльності у вищому навчальному закладі, вплив диспозиційних факторів на ефективність усних процесів, механізми їх дії, формування мотиваційних основ професійного становлення, динаміку мотивації на протязі всього періоду навчання у  вузі, співвідношення та ефективність елевації та іррелевантної елевації. Особливості мотивації наукової діяльності у вузі.
    Психологічні особливості виховної роботи у вузі. Адаптаційні процеси та їх психологічна курація. Соціально-психологічні тренінги спілкування та професійного становлення. Формування світогляду студентської молоді. Психологічна характеристика викладацької діяльності,  особистість викладача, педагогічні здібності, їх формування в процесі вузівського навчання.
     Знати: психологічні закономірності вузівського навчання, особливості мотивації навчання, компоненти навчальної діяльності, структурні співвідношення і ефективність пізнавальних, професійних, престижних мотивів, мотиви наукової роботи, психологічні особливості викладацької діяльності, особистісні якості навчання, формування професійних якостей.
    Вміти: враховувати специфіку вузівського навчання при організації навчально-виховної роботи зі студентами, вивчати мотивацію студентів, розробляти програми психологічної допомоги студентам з питань адаптації до вузівського навчання, входження в область наукової діяльності.

Філософія та методологія науки

     Програма курсу спрямована на поглиблене вивчення основних філософських парадигм в історії розвитку філософії, сутності основних напрямів та шкіл сучасної філософської думки. Значна увага надається  методологічному аналізу науки, розкриттю структури пізнавального процесу, соціальному його спрямуванню.
1. Мета та завдання дисципліни:
-    формування наукового світогляду;
-    формування філософської культури;
-    розширення світоглядних традицій;
-    формування методологічної культури;
2. Знання, вміння і навички, які формуються в процесі викладання дисципліни:
-    знання сутності сучасних філософських систем;
-    знання основних філософських парадигм;
-    знання співвідношення національної та світової філософії;
-    знання специфіки, форм, методів наукового дослідження;
-    оволодіння основними філософськими категоріями;
-    уміння філософського аналізу соціально-економічних проблем;
-    уміння філософсько-методологічного аналізу наукових проблем.

Іноземна мова

Даний предмет передбачає опанування таким рівнем знань, навичок і вмінь, який забезпечить необхідну комунікативну спроможність в сферах ситуативного та професійного спілкування в усній та письмових формах:
-    читання й реферування  оригінальної  загальнонаукової та загально технічної інформації;
-    елементарного спілкування з загальних питань спеціальності та в межах загальновживаних норм  під час закордонної подорожі;
-    написання особистих та простих ділових листів.
    Фонетичний мінімум має забезпечувати  правильне артикулювання звуків та відповідне анотацій оформлення речень.
Граматичний мінімум охоплює ключові положення морфології та синтаксису й дозволяє правильно розуміти зміст оригінальних текстів з фаху.
    Лексичний мінімум на кінець курсу повинен складатися із 1400—1500 одиниць. Характер лексики — професійно-орієнтовний. Шар спеціальної термінології — суспільно-політичний.
Усне мовлення. Навички спілкування із використанням 800-900 загальновживаних формул висловлювання;звертання, вітання, прощання, подяки, прохання, запрошення, пропозиції, накази, поздоровлення, побажання, поради, початку розмови, згоди, незгоди, упевненості, сумніву, надії, розчарування, радості, стурбованості, жалю, співчуття. Навички елементарного спілкування в мовних ситуаціях під час закордонної подорожі: «Аеропорт», «Митниця», «Міський транспорт», «Орієнтація у місті», «Заклади харчування», «Пошта», «Магазин», «Про себе та сім'ю», «Спеціальність».
    Письмово. Навички написання анотації та реферату до наукової статті. Особисте листування, прості ділові папери, заповнення анкет та складання curriculum vitae.

Комп’ютерні інформаційні технології в освіті й науці

Мета та завдання дисципліни, її місце в підготовці майбутнього вчителя. Підготувати базу для наступного більш глибокого вивчення інформатики, ознайомити з її основними поняттями, з будовою ПЕОМ і операційними системами MS DOS , Windows 95,Windows ОТ, ознайомити з роботою в локальній мережі та глобальній мережі Internet. Перелік, умінь та навичок, які формуються в процесі викладання дисципліни.
Студент повинен знати:
Архітектура ПЕОМ. Принципи роботи ЕОМ: принцип програмного управління , принцип адресності. Операційні системи. Класифікація операційних систем. Операційна система MS-DOS. Модуль MS-DOS, завантаження ОС MS-DOS, завантаження ОС MS-DOS. Внутрішні та зовнішні команди MS-DOS. Командні файли. Конфігурування системи. Файл авто запуску Autoexec, bat. Операційні оболонки Norton Comander, DOS Navigator. Norton-утиліти. Архівування інформації. Комп’ютерні віруси. Антивірусні програми. ОС Windows 95 (NT). Поняття об’єкта. Робота з документами, ярликами. Головне меню системи. Вікно "Мой комп’ютер". Програма "Проводник". Стандартні програми. Зв’язок та впровадження об’єктів. Налагодження середовища Windows 95. Сервісні програми (оптимізація диску, ущільнення диску та ін.). Текстовий процесор Microsoft Word. Локальні мережі ЕОМ. Класифікація та основні характеристики локальних мереж ЕОМ. Пошук інформації в Internet. Передача інформації засобами електронної пошти. Групи новин.
Студент повинен вміти:
- працювати в ОС MS-DOC, користуватися утилітами ОС, утилітами пакету NU, архивувати інформацію ;
- працювати в середовищі Windows 95, Windows NT, "у локальній мережі, створювати документи Word., створювати таблиці, гіперпосилання та інше;
- працювати в локальній мережі, здійснювати пошук інформації в мережі Internet, працювати з групою новин, спілкуватися в мережі в режимі реального часу.

    Теорія і методика наукових досліджень

Сучасна педагогічна наука та її дослідження. Методологічні основи наукового пізнання в педагогіці. Пріоритетні напрями педагогічних досліджень. Основні етапи наукового дослідження. Аналіз стану досліджуваного питання. Теоретичне вивчення проблеми. Методи педагогічного дослідження. Їх класифікація. Теоретичні методи. Метод спостереження. Соціологічні методи. Діагностичні методи вимірювання педагогічних явищ. Педагогічний експеримент. Обробка й інтерпретація результатів дослідження. Оформлення результатів наукової роботи.
Студент повинен знати:
- роль науки в сучасному суспільстві;
- специфічні особливості педагогічної науки, її взаємозв’язок із практикою ;
- види педагогічних досліджень, основні проблеми в педагогіці на сучасному етапі;
- систему науково-дослідної роботи студентів ;
- основні етапи наукового дослідження, вимоги до нього ;
- мати уявлення про такі поняття, як об’єкт, предмет, гіпотеза, мета й завдання;
- дослідження, проведення експериментальної роботи ;
- методи педагогічного дослідження: вивчення документів та аналіз продуктів діяльності, спостереження, бесіда, анкетування, рейтинг і самооцінка,
- тестування, педагогічний експеримент, аналіз, синтез, індукція, дедукція, моделювання ;
- види обробки й інтерпретації результатів дослідження, статистичні методи їх обробки ;
- правила обліку літературних джерел, складання бібліографії ;
- вимоги до написання та оформлення наукової роботи.

Нормативно-правові основи діяльності вищої школи

Розвиток науки і освіти в наш час супроводжується виданням значної кількості законів та інших нормативно-правових актів, в яких закріплюються  різні форми правового регулювання освітньої, і науково-технічної діяльності, державної підтримки науки і освіти в Україні, організаційні засади наукових досліджень, правовий статус науковців, науково-педагогічних працівників, державні гарантії, оплата праці, пенсійного забезпечення, соціального захисту тощо. Зазначені нормативні акти надруковані в різних джерелах, що утруднює користування ними на практиці.
Мета курсу: дати вичерпну характеристику нормативно-правових актів, що регулюють освітню, наукову та науково-технічну діяльність вищих навчальних закладів України.
Завдання курсу: вміти користуватися і застосовувати на практиці положення Конституції України, закони України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти України, що тією чи іншою мірою стосуються регулювання наукової та науково-технічної діяльності, підготовки і атестації науково-педагогічних кадрів.

Менеджмент в освіті

Навчальна дисципліна "Менеджмент освіти" знайомить з такими поняттями, як "менеджмент", "педагогічний менеджмент", "менеджер навчально-виховного процесу" та "менеджер навчально-пізнавального процесу", з суб’єктами та об’єктами управління в галузі освіти.
Зміст дисципліни розкриває теоретичні основи менеджменту: цілі, завдання, принципи, функції, методи і технологію управління, систему, види і структуру органів управління закладами освіти.
Значна увага приділяється прикладним аспектам педагогічного менеджменту: плануванню, фінансуванню, контролю,  технології розробки, прийняття і реалізації управлінських рішень, характеру і особливостям роботи менеджера освіти, елементам і етапам комунікаційного процесу, управлінню конфліктними ситуаціями, діагностиці якості та результативності професійної діяльності вчителів та ін.
З урахуванням передового вітчизняного і зарубіжного досвіду розкриваються основні риси та ділові якості менеджера освіти, основні вимоги до організації праці менеджерів та різних категорій працівників освіти.
В процесі викладання навчальної дисципліни у студентів розвиваються навички практичної реалізації отриманих знань для розгляду конкретних управлінських, виробничих і педагогічних ситуацій.

5.2. Цикл спеціальної та науково-практичної підготовки

Інноваційні процеси бібліотечно-бібліографічної сфери

Мета — викласти основи теорії, методології та методики нововведень у бібліотечно-бібліографічній сфері.
Завдання — розглянути:
- етапи (4) інноваційного циклу в бібліотеці,
- стадії створення інноваційної технології,
- технічні та матеріальні умови щодо реалізації інноваційної технології в бібліотечно-бібліографічній сфері,
- фактори, які визначають темпи впровадження нововведень в бібліотечно-бібліографічній сфері,
- етапи (8)  процесу створення і реалізації інноваційної технології в бібліотечно-бібліографічній сфері,
проекти спеціальних програм щодо створення і впровадження інноваційних технологій в  бібліотечно-бібліографічній сфері.
Ключові слова: інновація, інноваційний процес, бібліотечно-бібліографічна інноватика, інноваційна діяльність, сервісні інновації в бібліотеці, документування інновацій в бібліотеках, бібліотечно-бібліографічні технології.
Місце дисципліни. Належить до циклу професійно-орієнтованих дисциплін, узагальнює конкретні знання, отримані в процесі підготовки спеціаліста і дає підґрунтя для більш високого рівня їх методологічної розробки в процесі підготовки магістра.

Методика викладання фахових дисциплін

Мета курсу — викласти методичні основи викладання дисциплін бібліотечно-бібліографічного та книгознавчого циклів.
Завдання — розглянути:
мету і завдання викладання фахових дисциплін,
сутність процесу викладання фахових дисциплін,
принципи викладання фахових дисциплін,
форми і методи викладання фахових дисциплін,
методику читання лекцій з фахових дисциплін,
методику проведення практичних занять з фахових дисциплін,
організацію самостійної роботи студентів з фахових дисциплін, шляхи удосконалення викладання фахових дисциплін.
Ключові слова: методика, методологія, процес викладання дисципліни, методика викладання дисципліни, цикл дисципліни, фахова дисципліна, принципи викладання, форми і методи викладання дисципліни, лекція, самостійна робота студентів, удосконалення викладання дисципліни.
Місце дисципліни. Належить до циклу професійно-орієнтованих дисциплін. Узагальнює конкретні знання, отримані в процесі підготовки спеціаліста і дає підґрунтя для більш високого рівня їх методологічної розробки в процесі підготовки магістра.

 
Порівняльне бібліотекознавство

Мета курсу — викласти основи теорії порівняльного бібліотекознавства як науки та метода дослідження.
Завдання — розглянути:
о специфічність порівняльного бібліотекознавства;
о об’єкт і предмет порівняльного бібліотекознавства;
о функції порівняльного бібліотекознавства;
о місце порівняльного бібліотекознавства в системі бібліотекознавчих дисциплін;
о розвиток порівняльного бібліотекознавства;
о методологічні основи порівняльного бібліотекознавства;
о основні види порівняльних бібліотекознавчих досліджень;
о основні напрями порівняльних бібліотекознавчих досліджень.
Ключові слова: система бібліотекознавчих дисциплін; порівняльне бібліотекознавство; об’єкт порівняльного бібліотекознавства; предмет порівняльного бібліотекознавства; методологічні принципи; методи; порівняння; порівняльний метод.
Місце дисципліни. Належить до циклу професійно-орієнтованих дисциплін. Узагальнює конкретні знання, отримані в процесі підготовки спеціаліста і дає підґрунтя для високого рівня їх методологічної розробки в процесі підготовки магістра.

Бібліотечно-бібліографічна та книгознавча історіографія та джерелознавство

Мета — викласти знання про (сутність робіт) процес появи та накопичення наукових знань щодо становлення та історичного розвитку бібліотекознавства, бібліографознавства та книгознавства як наук. Висвітлити основи теорії і методики вивчення та використання джерел з цих наук.
Завдання — розглянути:
    закономірності різних етапів розвитку бібліотекознавства, бібліографознавства та книгознавства (ББК);
    систему понятійного апарату цих трьох наук;
    теоретико-методологічні принципи і методи ББК;
    джерельну і документальну базу цих наук;
    проблематику наукових досліджень цих трьох наук;
    наукові концепції, створені різними науковими школами ББК;
    організацію та форми науково-дослідної роботи цих наук;
    закономірності виникнення і еволюції документальних масивів і потоків з ББК;
    ступінь об’єктивного відображення ними реального стану бібліотечно-бібліографічної та книгознавчої теорії і практики;
    класифікацію документального масиву фахових джерел;
    прогностичні дослідження теорії класифікування в галузі ББК.
Ключові слова: наука; закономірність; понятійний апарат; теорія; методика; методологія; прийом; джерельна база; концепція; наукова школа; джерело; документ; масив документів; еволюція; потік документів; класифікація; масив джерел; прогностика; класифікування.
Місце дисципліни. Належить до циклу професійно-орієнтовних дисциплін. Узагальнює конкретні знання, отримані в процесі підготовки спеціаліста і дає підґрунтя для більш високого рівня знань, методологічної розробки знань в процесі підготовки магістра.

Бібліотечно-бібліографічна професіологія

Мета — викласти основи вчення про бібліотечно-бібліографічні кадри.
Завдання — вивчення:
o    закономірностей історичного розвитку бібліотечної професії;
o    специфічних методів її дослідження;
o    наукової класифікації видів бібліотечно-бібліографічної праці;
o    прогнозування змін професії та соціально-психологічного обличчя бібліотечно-бібліографічного професіонала;
o    професійних вимог та відповідності їм фахівців;
o    бібліотекарів-бібліографів як соціально-професійної групи,;
o    перспективної проблематики досліджень з бібліотечно-бібліографічної діяльності.
Ключові слова: кадри; спеціаліст; професія; професіонал; професіоналізація; мотивація до праці; професіологія; види бібліотечно-бібліографічної праці; класифікація.
Місце дисципліни. Належить до циклу професійно-орієнтованих наукових дисциплін. Узагальнює конкретні знання, отримані в процесі підготовки спеціаліста і надає можливість створити підґрунтя для більш високого рівня їх методологічної розробки в процесі підготовки магістра.