ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Організаційна структура інформаційної установи
1.1. Особливості організації інформаційної установи
1.2. Основні функції та вимоги інформаційного агентства
Розділ 2. Загальна характеристика основних напрямів роботи інформаційної установи (ЛвЦНТЕІ)
2.1. Мета, завдання і основні напрями роботи інформаційного агентства
2.2. Львівський ЦНТЕІ, як регіональний осередок розвитку інформаційного суспільства в Україні
2.3. Організаційна модель розвитку порталу
Висновки
Список літератури
Вступ
Актуальність теми курсової роботи обумовлена значною роллю, яку займають на даному етапі розвитку інформаційного суспільства інформаційні агентства. Україна поетапно інтегрується до європейської спільноти і цей процес впливає на внутрішнє інформаційне середовище.
Дослідження структури інформаційних агентств, аналіз їх діяльності сприяє виробленню певних рекомендацій щодо підвищення ефективності діяльності таких центрів. Створення та розвиток незалежних інформаційних агентств, що спеціалізуються на наданні інформаційних послуг на фондовому ринку, забезпечить оптимальне розподілення кредитних ризиків та диференціацію відсоткових ставок у залежності від зобов'язань. Центри створені для сприяння науково-технічній та інноваційній діяльності, впровадженню у виробництво науково-технічних досягнень, розвитку наукових досліджень, проектно-конструкторських розробок, поширенню наукових методів управління виробництвом та якості продукції, для задоволення потреб громадян, юридичних осіб і держави в науково-технічній інформації.
Розробленість теми:
Курсова робота підготовлена на основі вивчення виявленої літератури, в якій відображено досліджувану тему.
Серед опрацьованих джерел слід виділити сайт Львівського ЦНТЕІ, який розкриває основні завдання, загальну структуру та діяльність даної інформаційної установи [7].
Загальні питання структури інформагентств розкриваються в посібнику Дерев’янка А.Г. [3] та у та у законодавстві України [1].Основні засади, вимоги, завдання інформаційних установ вказані у законі, розпорядженні Кабінету Міністрів України та Методичних рекомендаціях [2;4;8]
Основні питання розвитку Львівського ЦНТЕІ представлено у статті І. Кульчицького [6].
Мета курсової роботи визначається важливістю організації інформаційної установи та визначенні основних вимог до її діяльності.
Отже, мета даної роботи полягає у характеристиці особливостей організації та роботи інформаційного агентства.
Завдання курсової роботи обумовлені її метою:
• охарактеризувати особливості організації інформаційних установ ;
• визначити основні функції та вимоги інформаційного агентства;
• визначити мету, завдання і основні напрями роботи інформаційного агентства;
• охарактеризувати Львівський ЦНТЕІ, як регіональний осередок розвитку інформаційного суспільства в Україні;
• проаналізувати особливості організаційної моделі розвитку порталу .
Об'єктом дослідження для даної курсової роботи є інформаційна установа.
Предметом дослідження буде організація та напрямки роботи інформаційної установи.
Методи дослідження: обумовлені об'єктом і предметом курсової роботи. Для характеристики діяльності ЛвЦНТЕІ було застосовано системно-діяльністний підхід як загальнонауковий принцип дослідження. В основному робота написана з використанням методів якісного та кількісного аналізу, елементів контент-аналізу.
При опрацюванні вихідної інформації були використані загальнонаукові методи аналізу, синтезу, абстрагування та узагальнення.
Теоретична та практична цінність курсової роботи полягає в тому, що узагальнюється матеріал про структуру та вимоги до створення та діяльності інформаційної установи. Зроблено спробу проаналізувати основні завдання роботи ЛвЦНТЕІ, а також його потенціал у створенні і поширенні новітніх засобів навчання. Крім того, укладено список літератури за темою роботи.
Практична цінність полягає у набутті автором курсової роботи практичних навичок і вмінь з інформаційного пошуку, аналітико-синтетичного опрацювання літератури та узагальнення інформації.
Структура роботи обумовлена логікою розгляду теми. Курсова робота складається з двох розділів:
1. Організаційна структура інформаційної установи;
2. Загальна характеристика основних напрямків роботи інформаційної установи.
У першому розділі висвітлена структура та основні вимоги до організації та діяльності інформаційного агентства.
Другий розділ містить характеристику основних завдань та напрямків роботи конкретної інформаційної установи, а саме – Львівського ЦНТЕІ. Також аналізується потенціал ЛвЦНТЕІ у створенні і поширенні новітніх засобів навчання.
У вступі до курсової роботи розкриваються основні її положення, які формують її сприйняття, висновки узагальнюють досягнуті результати дослідження і висвітлюють подальші тенденції розробки теми.
Розділ 1. Організаційна структура інформаційної установи
1.1. Особливості організації інформаційної установи
Інформаційний центр – самостійна організація або підрозділ організації, яка займається збором, обробкою, обліком та розповсюдженням інформації. В залежності від долі кожної з чотирьох складових діяльності інформаційного центру змінюється тип інформаційного центру.
Оскільки основних складових діяльності інформаційних центрів є чотири, тому і класифікують їх на :
оперативні відділи – інформаційні центри, які орієнтовані на збір інформації. Вони, як правило, є складовою більш потужної організації;
інформаційно-аналітичні центри – організації, в діяльності яких переважає обробка інформації;
центри інформації та банки даних – ті, що спеціалізуються на обліку інформації, робота яких пов’язана з банками даних, які використовують у своїй діяльності бази даних, бази знань, електронні бібліотеки та електронні мережі;
інформаційні агентства – інформаційні центри, головним завданням яких є розповсюдження інформації. За засобами розповсюдження інформації агентства класифікують на телевізійні, радіо-, рекламні, а також виділяють прес-центри, центри зв’язків з громадськістю [3,6].
Розглянемо організаційну структуру інформаційних агентств.
Інформаційними агентствами згідно з Законом України є зареєстровані як юридичні особи суб'єкти інформаційної діяльності, що діють з метою надання інформаційних послуг.
Під представництвом інформаційного агентства в Україні слід розуміти зареєстровану в Україні відповідно до чинного законодавства як суб'єкт інформаційної діяльності будь-яку установу (бюро, представництво, корпункт тощо), що представляє в Україні державне або недержавне інформаційне агентство, зареєстроване як юридична особа згідно з чинним законодавством відповідної країни, і яке здійснює свою діяльність в Україні у сфері інформації відповідно до Закону України "Про інформацію"[1,73].
Діяльність інформаційних агентств - це збирання, обробка,
творення, зберігання, підготовка інформації до поширення, випуск
та розповсюдження інформаційної продукції.
Випуск та розповсюдження інформаційними агентствами власної продукції з метою отримання прибутку є підприємницькою діяльністю у цій сфері [1,74].
Структура інформаційних агентств змінюється як кількісно, так і якісно в залежності від спрямованості агентства. Розглянемо універсальну структуру крупного інформаційного агентства.
голова інформаційного агентства;
заступники голови з кожного з напрямів діяльності;
керівники кожного з напрямів діяльності;
відповідний штат секретарів;
експерти з кожного напряму діяльності;
керівники спеціалізованих видів діяльності;
агенти по кожному напряму діяльності;
виконавці;
технічні оператори;
консультанти;
підрозділ обслуговування[3,40].
Кожен із елементів структури має певні обов’язки, та займається лише одним видом діяльності. Постає питання, чи є в ній посада, яка відповідає спеціальності „Документознавство та інформаційна діяльність”. Розглядаючи систему організації інформагентства, можна віднести осіб даної спеціальності до технічних операторів.
Крім того, необхідно визначити організаційну структуру управління, яка визначає відносини між елементами організації. Вона формується зі складу, змісту та трудомісткості виконання загальних і спеціальних функцій управління. Організаційні структури повинні відповідати таким вимогам [9;101]:
оптимальність – мінімально необхідна кількість зв’язків між органами управління;
оперативність, гнучкість – здібність швидко реагувати на зміни у зовнішньому та внутрішньому середовищі;
надійність – гарантія достовірності передачі інформації, безпосереднього функціонування;
простота, економічність – мінімальні витрати на управління, відсутність дублювання та паралелізму в роботі.
спеціалізація – зосередженість окремих пацівників на виконанні заданих функцій управління;
незалежність від конкретних осіб – вимога пристосовувати організацію до особливостей прцівників, які є в наявності, будувати її як інструмент для досягнення цілей організації, підбирати людей, які здібні забезпечити досягнення місії організації.
При побудові організаційних структур управліня можна використовувати методи:
o моделювання, тобто розробки формалізованих математичних, графічних та машинних описів;
o експертних оцінок, тобто вивченя пропозицій експертів;
o організаційного нормування, тобто системи нормативів, правил, формул, які слугують базою для проектування структур управління [9,101].
Характеризуючи структуру організації, розглянемо суб'єкти діяльності інформаційних агентств. Ними є [1;76]:
засновник (співзасновники) інформаційного агентства;
його керівник (директор, генеральний директор, президент та
ін.) є першою особою, яка безпосередньо керує всіма підрозділами інформаційного агентства, відповідає за результати його роботи, підписує фінансові документи і виконує іншу роботу згідно з наданими йому засновником (співзасновниками) інформаційного агентства повноваженнями;
трудовий колектив;
творчий колектив;
журналіст інформаційного агентства – творчий працівник,
який збирає, одержує, створює та готує інформацію для
інформаційного агентства і діє від його імені на підставі трудових
чи інших договірних відносин з ним або за його уповноваженням. Належність журналіста до інформаційного агентства підтверджується службовим посвідченням цього агентства чи іншим документом, виданим йому цим агентством;
спеціаліст у галузі засобів комунікації є працівник
інформаційного агентства, який на професійних засадах здійснює
розповсюдження інформаційної продукції через засоби комунікації та
несе відповідальність за використання цих засобів;
автор або власник інформації;
видавець (виробник) продукції інформаційного агентства. Ним можебути як саме агентство, так і суб'єкт підприємництва, який здійснює випуск (тиражування або виробництво) інформаційної продукції на підставі угоди, укладеної між ним та інформаційним
агентством.;
розповсюджувач продукції інформаційного агентства. Ним може бути як саме агентство, так і суб'єкт підприємництва - власник (користувач) засобу комунікації, через який він розповсюджує
продукцію інформаційного агентства;
споживач продукції інформаційного агентства – це громадяни, юридичні особи, державні органи України та інших держав, які на підставі відповідної угоди з інформаційними агентствами одержують
їх інформаційну продукцію.
Інформаційне агентство може виступати як засновник (співзасновник) інших засобів масової інформації, бути автором або власником інформації, видавцем (виробником) інформаційної продукції, розповсюджувачем і споживачем інформаційної продукції.
1.2. Основні функції та вимоги інформаційного агентства
Аналізуючи інформаційні агентства, виділяють певні функції та вимоги до їх діяльності. Виділимо основні положення.
Інформаційні агентства у своїх матеріалах не розголошують дані, що становлять державну таємницю або іншу інформацію, яка охороняється законодавством, а також згідно з чинним законодавством України поширюють свою продукцію державною мовою, а також, на власний розсуд чи за бажанням замовника, іншими мовами, дотримуючись загальновизнаних етично-моральних норм слововживання [4].
Проведені дослідження, в першу чергу, служать інтересам користувачів інформації, тому інформагентства зберігають конфіденційність інформації, повідомленої клієнтами. Крім того, інформаційні агентства не можуть вибірково ознайомлювати одного чи кількох інвесторів зі своїми дослідженнями, рекомендаціями, зміною цих рекомендацій, якщо вони не будуть доведені до відома всіх зацікавлених осіб. Усі користувачі інформації мають рівні умови і можливості доступу до висновків інформаційних агентств. Як правило, це не поширюється на дослідження, що мають конкретного замовника і не призначені для оприлюднення. До того ж вони не повинні свідомо розробляти і доводити до відома інших звіти, оцінки і рекомендації, що містять помилкові, неточні чи упереджені висновки, а також не рекомендується свідомо використовувати помилкові, що вводять в оману або перебільшені твердження, або рекламу в прагненні забезпечити для себе можливість одержання вигоди.
Інформаційним агентствам повинні утримуватись від заяв, в усній або письмовій формі, котрі невірно висвітлюють [4]:
а) послуги, що агентство здатне надати клієнтам;
б) власну кваліфікацію, професійну підготовку, наявність спеціальних атестатів, ліцензій і дипломів;
в) аналітичну роботу, яка була виконана.
Інформаційним агентствам не рекомендується робити розбіжностей між фактами і висновками при поширенні інвестиційних рекомендацій. Вони не повинні вживати у своєму звіті емоційних або безпідставних тверджень, що не можуть бути підтверджені відповідними доказами. При рецензуванні звіту іншого інформагентства вони надають відповідне неупереджене судження з обрунтуванням своїх висновків на користь згоди чи незгоди з висновками запропонованого звіту. Виходячи із зарубіжного досвіду, агентства не дають, усно чи письмово, явно чи побічно, гарантій щодо повернення будь-якої інвестиції, а тільки повідомляють точну інформацію про умови інвестиції і зобов'язання емітента щодо даного фінансового інструменту.
Ще однією вимогою є те, що інформаційним агентствам рекомендується утримуватися від будь-якої необдуманої рекомендації щодо ціни і аргументування можливих гіпотез, що випливають з її аналізу. Організації уточнюють ті дані, що є фактичними і об'єктивними, вказавши джерела; те, що відноситься до гіпотез є трактуванням і особистими оцінками самого агентства. Результати дослідження повинні бути продуктом власних міркувань, а не базуватися на заявах емітентів чи користувачів інформації.
Подаючи дані, установи повинні оприлюднити аналітичні та статистичні методи, якими вони користувалися при проведенні дослідження. Як правило, ці методи повинні бути визнані професійним співтовариством як адекватні для сучасного розуміння можливості рішення проблеми аналітичного дослідження. Якщо інформаційні агентства використовують нові чи оригінальні методи, що не мають широкого поширення у професійному середовищі, вони вказують на це, розкриваючи сутність цих методів.
Ще однією вимогою роботи інформаційних агентств є те, що працівники повинні мати необхідну кваліфікацію, уміння та досвід для здійснення діяльності. Вони повинні мати вищу профільну освіту, а при відсутності такої бути здатними продемонструвати уміння працювати за напрямком, в якому вони збираються здійснювати діяльність. Вони повинні знати, розуміти і правильно використовувати ті визнані методи та способи, що необхідні для проведення якісного фінансового й інвестиційного аналізу. Інформаційні агентства повинні самостійно піклуватися про свій професійний рівень, підтримуючи і поліпшуючи його відповідно до національних та міжнародних стандартів у цій сфері [4].
Інформаційні агентства розкривають безпосередньо в аналітичному звіті [4]:
• найменування інформаційного агентства;
• інформацію про авторів даного звіту, а саме:
• місце їх основної роботи;
• відомості про кваліфікацію і досвід аналітичної роботи;
• джерела інформації, використаної при складанні рейтингів;
• час (дату) написання інформації;
• дата, на яку інформація, використана для визначення рейтингу, була актуальною.
Діяльність інформаційних агентств повинна відповідати принципам, викладеним у їхніх статутах та внутрішніх документах, а також процедурам, викладеним у діючому вітчизняному та міжнародному законодавстві. Тому існують певні вимоги до їх діяльності.
Перш за все, інформаційні агентства підтримують високий стандарт професійної етики та здійснюють власну діяльність таким чином, щоб не нанести шкоди учасникам, інвесторам та регуляторам ринку. Вони сприяють підвищенню та підтримці громадської довіри до інформаційних агентств.
Виходячи з досвіду роботи зарубіжних інформаційних агентств, рекомендується дотримуватись наступних базових принципів [8]:
• чесність;
• справедливість;
• незалежність;
• об'єктивність та неупередженість;
• відповідальність;
• конфіденційність;
• сумлінність;
• легальність і неухильне дотримання закону;
• пріоритетність інтересів інвесторів;
• повага до колег по професійній діяльності;
• прагнення до постійної підтримки, удосконалення своєї професійної компетентності, підвищення свого професійного рівня.
Інформаційні агентства при виконанні своєї професійної діяльності повинні дотримуватись наступних морально-етичних правил [8]:
• не здійснювати дій в інтересах певних осіб, що могли б поставити під сумнів незалежність і неупередженість діяльності інформаційних та рейтингових агентств;
• дотримуватись конфіденційності отриманої первинної інформації;
• виявляти ретельність і старанність, проводячи дослідження і надаючи висновки;
• мати обрунтовану основу для висновків, рекомендацій чи дій, підкріплених відповідними дослідженнями;
• вести відповідні записи для підкріплення обрунтованості та послідовності своїх рекомендацій і дій;
• докладати необхідних зусиль, щоб уникати будь-яких недостовірних джерел при поширенні власних висновків;
• виявляти розважливість щодо врахування чи не врахування факторів, що стосуються оприлюднених висновків;
• постійно підвищувати свій професійний рівень, компетентність, вивчати чинне законодавство .
Розділ 2. Загальна характеристика основних напрямів роботи інформаційної установи (ЛвЦНТЕІ)
2.1. Мета, завдання і основні напрями роботи інформаційного агентства
Система НТІ України, що має розгалужену структуру, володіє технологіями пошуку, накопичення і обробки інформації, постачає користувачам інформаційні продукти і надає інформаційні послуги.
Тематична спрямованість інформаційного обслуговування різними видами продукції і послуг така, %:
проблема економіки – 30-45;
галузеві проблеми – 20-35;
міжгалузеві і комплексні проблеми – 25-30.
Якщо врахувати, що більш як 400 тис. осіб відвідує за рік більше тисячі масових заходів (конференції, семінари, виставки), то можна зробити висновок, що система НТІ є могутнім інформаційним засобом доведення науково-технічної й іншої інформації до споживача [5;5].
Львівський державний центр науково-технічної і економічної інформації (ЛвЦНТЕІ) є провідною державною науково-інформаційною структурою західного регіону України і охоплює своєю діяльністю Львівську, Тернопільську, а за деякими напрямками і Закарпатську області.
Діяльність центру спрямована, насамперед, на вивчення попиту і, на цій основі, задоволення потреб підприємств і організацій усіх форм власності, а також фізичних осіб, в науково-технічній (документовані або публічно оголошувані відомості про вітчизняні та зарубіжні досягнення
науки, техніки і виробництва, одержані в ході науково-дослідної,
дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та громадської діяльності [2]) та економічній інформації, на дослідження проблем і формування підходів щодо функціонування регіональних інформаційно-інноваційних структур в умовах економічних і політичних перетворень в Україні, тому організація поділена на відділи, кожен з яких має свої завдання [7]:
1. Відділ інформаційних ресурсів та комп’ютерних технологій:
• Проведення соціологічного дослідження
• Тематичний відбір літератури на задану тему
• Проведеня рекламно-інформаційної кампанії в Інтернет
• Використання Інтернет для бізнесу і освіти (додаток 3)
• Комп'ютерні технології для автоматизації Вашої діяльності
• Аудит, інформаційно-консультаційні послуги з бухгалтерського обліку
• Юридичне обслуговування, консультації, оформлення документів, представництво у судах та органах влади
• Пошук і впровадження нових технологій, трансфер технологій
• Пошук партнерів, покупців, постачальників в Україні і за кордоном
• Консультації і допомога в розробці бізнес-планів, аналізі ринку товарів, пошуку кредитів, страхуванні персоналу і бізнес-операцій.
2. Інформаційно-аналітичний відділ з проблем охорони та комерціалізації інтелектуальної власності:
• Пошук повного опису до патенту конкретної країни
• Проведення патентно-інформаційного пошуку по узгоджених групах МПК
• Визначення номера патенту за номером заявки
• Визначення класифікаційного індексу заданої тематики
• Проведення пошуку власника товарного знака в національній базі з наданням відомостей про нього
• Проведення патентно-інформаційного пошуку в національній базі даних товарних знаків виробників однорідних товарів і послуг з наданням зареєстрованих на їх ім’я товарних знаків
• Проведення попередньої оцінки відповідності матеріалів заявки на винахід , корисну модель, промисловий зразок нормативним документам
• Проведення патентно-інформаційного пошуку для оцінки рівня техніки з наданням звіту та копій виявлених документів
• Проведення патентно-інформаційного пошуку для перевірки "патентної чистоти” по Україні (без оформлення патентного формуляра)
• Надання консультацій по роз’ясненню конкретних положень нормативних документів про правову охорону об’єктів промислової власності в Україні
• Оформлення заявочної документації для державної реєстрації на винахід
• Проведення попередньої експертизи на новизну та оформлення заявочної документації на товарний знак
• Проведення попередньої експертизи на новизну та оформлення заявочної документації на промисловий зразок
• Проведення патентного пошуку в віддалених базах даних патентної документації через Інтернет
3. Інформаційно-аналітичний відділ з проблем конкурентно-спроможної вітчизняної продукції:
• державні стандарти України (ДСТУ)
• державні будівельні норми (ДБН)
• міждержавні стандарти (ГОСТ, ОСТ, ТУ)
4. Відділ виставкової діяльності та інвестиційних проектів:
• проведення навчальних семінарів, тренінгів (додаток 1)
• презентація товарів та послуг в Україні і за кордоном
5.Видавничо-поліграфічний відділ:
• видання брошур, тиражування бланків, комп’ютерний набір
• сканування, макетування, виготовлення візиток, фірмових бланків, виготовлення ксерокопій (формат А3, А4), масштабування
Основними завданнями ЛвЦНТЕІ є надання споживачам якісного довідково-інформаційний сервісу, бізнес-консалтингу, підготовка інформаційно-аналітичних оглядів, проведення патентно-інформаційних і соціологічних досліджень, надання консультацій з питань захисту та комерціалізації інтелектуальної власності, створення регіональних баз даних (БД).
Так у центрі експлуатується власна БД "Підприємства та організації Львівщини", створений свій сегмент розподілених баз даних: "Зведений електронний каталог видань НТЕІ", "Підприємства України: адреси і номенклатура продукції", "Науково-технічні досягнення України". ЛвЦНТЕІ підключений до мережі Інтернет, має зареєстрований домен, на якому розміщено інтернет-проект центру для інформаційної підтримки науково-інноваційної та освітянської діяльності у Львівській та суміжних областях - регіональний портал "Наука, інновації - виробництву".
Поряд з тим, у ЛвЦНТЕІ проводяться фундаментальні та прикладні дослідження з проблем розвитку інтелектуального потенціалу, організації науково-інноваційної та інформаційної діяльності, оцінки інвестиційної привабливості господарських об'єктів, регіональної науково-технічної політики.
ЛвЦНТЕІ має у своєму розпорядженні патентний фонд, фонд нормативно-технічної документації, фонд інформаційних листків про науково-технічні розробки та інновації, довідкові, інструктивні і законодавчі документи, періодичні видання, в тому числі зарубіжні.
На базі інформаційно-аналітичного відділу з проблем регіональної науково-технічної та інноваційної політикиу центрі працює консультаційний пункт по наданню допомоги в оформленні і реєстрації науково-дослідницьких робіт та підготовці звітної документації про них.
ЛвЦНТЕІ став співзасновником, базовою організацією або регіональним представником [7]:
Всеукраїнської асоціації інтелектуальної власності (ВАІВ), основні завдання якої:
- сприяння забезпеченню реалізації державної та регіональної політики у сфері інтелектуальної власності;
- створення в Україні ефективних правових механізмів захисту інтелектуальної власності;
- надання методичної і практичної допомоги органам державної влади, підприємствам, установам, організаціям та громадянам з питань охорони та комерціалізації інтелектуальної власності, винахідницької і патентно-ліцензійної роботи;
- підтримка проведення патентно-інформаційних досліджень новизни рішень, на які подані до Держдепартаменту заявки на видачу патентів України на винаходи.
Всеукраїнської асоціації інформаційних служб (ВАІС), мета діяльності якої:
- організація колегіального розроблення концептуальних засад функціонування і розвитку національної системи науково-технічної інформації із врахуванням світових тенденцій;
- організація формування та ефективного використання інформаційних ресурсів з науково-технічної діяльності, сприяння інтеграції їх у світовий інформаційний простір;
- створення і розвиток ринку інформаційної продукції та послуг.
Виставки "Інновації та інвестиційні проекти західного регіону України", яка організована з метою:
- презентацій і реклами вітчизняних інновацій та інвестиційних проектів, які сприяють реструктуризації економіки регіону, створенню нових робочих місць, випуску конкурентоспроможних товарів і послуг;
- сприяння експонентам та потенційним інвесторам в укладанні угод між ними;
- демонстрації продукції, при виробництві якої використані винаходи, нові технології, "ноу-хау", а також науково-технічних розробок з високим експортним потенціалом.
Західноукраїнської регіональної асоціації інноваційних фірм "Львівтехнополіс" з метою формування на базі її членів "точок інноваційного зростання" - інкубаторів технологій, інноваційних центрів, наукових і технологічних парків тощо.
Центру трансферу технологій, метою якого є створення БД перспективних технологій та сприяння їх передачі у промисловість та сільське господарство.
Західного регіонального контактного пункту 6-ї Рамкової Програми (6РП) Європейського Союзу (ЄС), завдання якого - надавати інформацію та консультації з відповідного пріоритетного напрямку 6РП, формувати бази даних українських та іноземних партнерів за тематикою наукових досліджень.
2.2. Львівський ЦНТЕІ, як регіональний осередок розвитку інформаційного суспільства в Україні.
Львівський центр науково-технічної і економічної інформації (ЛвЦНТЕІ) є складовою частиною системи науково-технічної і економічної інформації України, до якої входять Український інститут НТЕІ, 23 регіональних ЦНТЕІ, Державна науково-технічна бібліотека (ДНТБ).
Входження України в нову технологічну епоху, епоху інформаційного суспільства суттєвим чином відображається на діяльності центру та системи НТЕІ в цілому.
Створюються комп’ютерні технології накопичення і використання інформаційних ресурсів для їх використання у повсякденній інформаційно-аналітичній діяльності ЦНТЕІ. Формується інформаційний базис для Державної автоматизованої системи моніторингу інформації щодо стану регіону з питань наукових розробок, стану науки, техніки, освіти, екології, номенклатури підприємств і організацій регіону, адресних даних товаровиробників, а також інформації місцевих органів управління щодо науково-технічної діяльності. Технічна реалізація моніторингу здійснюється на основі впорядкованого збору і збереження інформації за єдиною методикою з використанням сучасних інформаційних технологій.
Основна гіпотеза роботи полягає у тому, що основою формування потреб суб’єктів в інформації є забезпечення їх життєдіяльності. Визначення потреб суб'єктів в інформації проводиться шляхом аналізу поточних і перспективних завдань, що стоять перед ними. Особлива увага приділяється потребам в інформації органів державної та місцевої влади, комерційних та некомерційних організацій, громадян. Визначаються основні характеристики їхніх інформаційних потреб. Встановлюється взаємозв'язок між потребами в інформації і джерелами її отримання. На основі проведених аналітичних досліджень сформовані вимоги до розподілених корпоративних баз даних системи НТІ.
Створення регіонально інформаційного порталу відбувається відповідно до розробленої концепції функціонування ЛвЦНТЕІ як регіонального інформаційно-інноваційно-освітнього комплексу. Метою створення такого комплексу є активізація регіонального інтелектуального потенціалу, забезпечення йому режиму максимального сприяння, розбудова в регіоні ефективної інфраструктури та механізмів перетворення нових ідей в комерційні конкурентноспроможні продукцію і послуги.
В цьому комплексі виділимо такі основні взаємопов’язані структурні елементи [6]:
• Регіональний портал в мережі Інтернет (додаток 2).
Забезпечення інформаційно-аналітичного і консультативного каналу електронної інформації для наукових і бізнесових кіл регіону.
• Інститут стратегічних інновацій.
Сприяння формуванню інноваційної культури серед населення, постійний моніторинг процесів і змін, які відбуваються в науково-технологічній, промисловій та освітянській сферах регіону.
• Дистанційне навчання і консалтинг.
Забезпечення неперервної післядипломної підготовки спеціалістів та залучення експертів до вирішення проблем підприємств за допомогою нових інформаційних і комунікаційних технологій.
• Центр трансферу технологій.
Пошук і впровадження нових технологій, комерціалізація інтелектуальної власності.
• Видавничо-поліграфічний центр.
Впровадження нових технологій і обладнання у поліграфічну сферу, розгортання нових видів поліграфічного виробництва на нашій площі.
Кожний із вищеперерахованих напрямків підтримується окремою програмно-технічною підсистемою, яка складається з технічних засобів, кадрового персоналу, інформаційних ресурсів у традиційному та електронному виді та необхідних комп’ютерних програм обробки і передачі даних.
Основне положення концепції – це максимальне забезпечення роботи всіх комп’ютерних систем центру на спільному полі інформаційних ресурсів. Це означає, що інформація, яка отримана, оброблена і збережена в базі даних одної із підсистем, повинна бути доступна до використання іншою підсистемою з тими чи іншими правами доступу.
В такому контексті регіональний портал в мережі Інтернет розглядається як динамічне інтерактивне середовище інформаційного обміну ЛвЦНТЕІ з навколишнім світом. В перспективі портал повинен стати "віртуальним” центром науково-технічно і економічної інформації, який функціонуватиме на засадах кооперації і співпраці з інтелектуальними ресурсами України та світу.
ЛвЦНТЕІ створює тематичний портал, орієнтований на наявних і потенційних нових клієнтів ЛвЦНТЕІ з середовища науковців, фахівців різного профілю, бізнесменів, студентів, інших активних людей, які сподіваються за допомогою нової інформації отримати певну користь у своїй роботі, навчанні і житті. Тому перша концептуальна вимога до порталу – це корисність інформації. Така вимога забезпечується постійним моніторингом існуючих джерел інформації в Україні і за кордоном, активною участю ЛвЦНТЕІ у основних регіональних заходах по профілю діяльності центру, широкою співпрацею з партнерськими організаціями різного виду.
Вимога корисності тісно пов’язана з вимогою актуальності інформації. Для забезпечення цієї вимоги центр постійно працює з персоналом з метою досягнення більшої оперативності у повсякденній роботі. Великі зусилля докладаються також до автоматизації внутрішніх технологічних процесів обробки інформації.
В ринкових умовах насиченої конкуренції, що особливо проявляється в мережі Інтернет, в якій йде інтенсивна боротьба за кожного відвідувача, важливо забезпечити зручність роботи користувачів порталу. Логіка функціонування порталу повинна бути зрозуміла навіть користувачу з низьким рівнем кваліфікації у використанні комп’ютерних технологій. Необхідно аналізувати потреби клієнтів і окремо виділити найбільш типові запити і процедури обслуговування користувачів. Інформаційний портал не повинен бути перевантажений різною графікою і рекламними баннерами. Слід забезпечити режим консультацій і запитів до експерта.
Основні програмно-технічні вимоги до порталу і набору сервісних функцій:
• швидкість доступу – фізичний канал доступу забезпечує комфортну роботу відвідувачів порталу;
• тематичні розсилки – відвідувачі порталу мають можливість запропонувати колегам свої ідеїі розробки;
• публікація матеріалів – ця процедура виконується з дотриманням авторських прав. Проте ще необхідно розробити особливі механізми для захисту авторських прав на матеріали, які публікуються вперше і саме в електронному виді;
• форум, дискусія, чат – такий сервіс оживляє спілкування відвідувачів порталу. В цьому плані проведяться, наперед оголошені, обговорення актуальних проблем. Враховуючи зростання ролі проведення опитувань громадської думки, таке опитування відвідувачів проводиться на інформаційному порталі;
• дошка оголошень, електронна біржа – такий сервіс реалізується для підтримки комерційної діяльності відвідувачів порталу.
• система каталогів – забезпечує відвідувачу перелік посилань на інші сайти, згруповані за тематичними ознаками;
• пошук інформації – забезпечує режим пошуку інформації на сайті за ключовими словами, а також вихід на найбільш відомі пошукові системи в мережі Інтернет.
Саме такий набір сервісних функцій забезпечує потреби користувачів у інформації, яка міститься в фондах ЛвЦНТЕІ, а також створює комфортні умови пошуку іншої інформації в мережі Інтернет і спілкування з колегами, експертами, консультантами з метою вирішення своїх задач і досягнення поставлених цілей.
2.3. Організаційна модель розвитку порталу.
Базовою основою розвитку порталу є стратегія розвитку ЛвЦНТЕІ в якій, окрім ставки на нові інформаційні технології, зроблено не менш важливий акцент на розширення співпраці зі всіма структурами і організаціями, які спроможні дати позитивний імпульс зростанню науково-технічному прогресу в регіоні і в Україні в цілому. Таке розширення співпраці сприяє [6]:
• встановленню нових каналів отримання і поширення інформації з відповідним її розміщенням на порталі;
• знаходження фінансових ресурсів для створення і розширення програмно-технічної бази порталу;
• росту професійної кваліфікації працівників центру;
• залученню нових експертів і консультантів порталу;
• розширенню аудиторії відвідувачів порталу.
Постійно розширюється тематика конференцій та навчальних семінарів-тренінгів. Це дає підставу для створення центру дистанційного навчання і консалтингу.
Співпраця з науково-технічною елітою регіону йде по трьох напрямках [7]:
• розширення контактів на офіційному рівні, тут прикладом є розпорядження Міністерства освіти і науки України №23-р від 27.02.2002 щодо оперативного збору і доведення інформації про важливі події в науково-технічній діяльності підвідомчих вищих навчальних закладів, наукових установ та підприємств;
• формування бази контактних адрес провідних вчених і фахівців регіону і встановлення з ними прямої співпраці, що прискорює вирішення окремих проблем та уникнення бюрократичних перепон. Цьому сприяє проведення конференцій, поширення інформації про різні конкурси, допомога у виданні наукових праць, просування розробок вчених до споживача.
• робота з творчою молоддю, студентами і школярами. Студенти залучаються до окремих робіт в ЛвЦНТЕІ, розроблено проект молодіжного ЛвЦНТЕІ. В цьому напрямку особливо корисною є співпраця з Львівською філією МАУП.
Характерною особливістю розширення контактів ЛвЦНТЕІ є те, що нові корисні робочі контакти стають доступними для клієнтів, в тому числі і відвідувачів порталу. В цьому напрямку яскравим прикладом є співпраця центру з громадськими організаціями, яким часто надається підтримка у вигляді [6]:
• доступу до інформації в мережі Інтернет, повідомлень про нові гранти від донорських організацій;
• організаційної підтримки у проведенні масових заходів (приміщення, пошук спонсорів, запрошення гостей, друк матеріалів);
• розміщенні на порталі публікацій про громадські організації та їхні заходи;
• пошуку партнерів для підготовки і виконання проектів.
Таким чином ми бачимо, що організаційна модель розвитку передбачає не тільки інтенсифікацію прямих двосторонніх контактів у себе в регіоні, які відбуваються в рамках традиційних технологій offline, але й використання електронних каналів обміну інформацією для налагодження співпраці із існуючими в Україні порталами в мережі Інтернет, особливо з порталами дистанційної освіти.
Висновки
Інформаційний центр – самостійна організація або підрозділ організації, яка займається збором, обробкою, обліком та розповсюдженням інформації. В залежності від долі кожної з чотирьох складових діяльності інформаційного центру змінюється тип інформаційного центру: оперативні відділи, інформаційно-аналітичні центри, центри інформації та банки даних, інформаційні агентства.
У курсовій роботі я визначила таку універсальну структуру крупного інформаційного агентства:
голова інформаційного агентства;
заступники голови з кожного з напрямів діяльності;
керівники кожного з напрямів діяльності;
відповідний штат секретарів;
експерти з кожного напряму діяльності;
керівники спеціалізованих видів діяльності;
агенти по кожному напряму діяльності;
виконавці;
технічні оператори;
консультанти;
підрозділ обслуговування[3,40].
Характеризуючи структуру організації, виділяють такі суб'єкти діяльності інформаційних агентств як [1;76]: засновник (співзасновники) інформаційного агентства, керівник, творчий коллектив, журналіст інформаційного агентства, спеціаліст у галузі засобів комунікації, автор або власник інформації, видавець (виробник) продукції інформаційного агентства, розповсюджувач продукції інформаційного агентства, споживач продукції інформаційного агентства.
Як було вже сказано у основній частині роботи, існують певні вимоги до діяльності інформагентств. Вони забезпечують роботу агентств згідно з чинним законодавством України. Виділимо основні положення:
Інформаційні агентства у своїх матеріалах не розголошують дані, що становлять державну таємницю або іншу інформацію, яка охороняється законодавством.
Центри зберігають конфіденційність інформації.
При рецензуванні звіту іншого інформагентства вони надають відповідне неупереджене судження з обрунтуванням своїх висновків на користь згоди чи незгоди з висновками запропонованого звіту.
Інформаційним агентствам рекомендується утримуватися від будь-якої необдуманої рекомендації щодо ціни і аргументування можливих гіпотез, що випливають з її аналізу.
Результати дослідження повинні бути продуктом власних міркувань
установи повинні оприлюднити аналітичні та статистичні методи, якими вони користувалися при проведенні дослідження.
Працівники інформагентств повинні мати необхідну кваліфікацію, уміння та досвід для здійснення діяльності.
Проте, щоб здійснювати свою діяльність, крім вимог до роботи, інформагентства дотримуються морально-етичних правил. Це також є не менш важливим фактором здійснення ефективної, професіональної роботи, що виявляє компетентність до споживачів інформації.
У другій частині курсової роботи ми аналізували діяльність Львівського центру науково-технічної і економічної інформації (ЛвЦНТЕІ) і визначили, що він є складовою частиною системи науково-технічної і економічної інформації України, до якої входять Український інститут НТЕІ, 23 регіональних ЦНТЕІ, Державна науково-технічна бібліотека (ДНТБ).
Діяльність центру спрямована, насамперед, на вивчення попиту і, на цій основі, задоволення потреб підприємств і організацій усіх форм власності, а також фізичних осіб, в науково-технічній та економічній інформації, на дослідження проблем і формування підходів щодо функціонування регіональних інформаційно-інноваційних структур в умовах економічних і політичних перетворень в Україні, тому організація поділена на відділи, кожен з яких має свої завдання.
Проте головним завданнями ЛвЦНТЕІ є надання споживачам якісного довідково-інформаційний сервісу, бізнес-консалтингу, підготовка інформаційно-аналітичних оглядів, проведення патентно-інформаційних і соціологічних досліджень, надання консультацій з питань захисту та комерціалізації інтелектуальної власності, створення регіональних баз даних (БД).
У ЛвЦНТЕІ існує регіональний інформаційний портал. Його створення відбувається відповідно до розробленої концепції функціонування ЛвЦНТЕІ як регіонального інформаційно-інноваційно-освітнього комплексу. Метою створення такого комплексу є активізація регіонального інтелектуального потенціалу, забезпечення йому режиму максимального сприяння, розбудова в регіоні ефективної інфраструктури та механізмів перетворення нових ідей в комерційні конкурентноспроможні продукцію і послуги.
В цьому комплексі виділимо такі основні взаємопов’язані структурні елементи [6]:
• Регіональний портал в мережі Інтернет (додаток 2).
• Інститут стратегічних інновацій.
• Дистанційне навчання і консалтинг.
• Центр трансферу технологій.
• Видавничо-поліграфічний центр.
ЛвЦНТЕІ створює тематичний портал, орієнтований на наявних і потенційних нових клієнтів ЛвЦНТЕІ з середовища науковців, фахівців різного профілю, бізнесменів, студентів, інших активних людей, які сподіваються за допомогою нової інформації отримати певну користь у своїй роботі, навчанні і житті. Тому перша концептуальна вимога до порталу це корисність інформації. Така вимога забезпечується постійним моніторингом існуючих джерел інформації в Україні і за кордоном, активною участю ЛвЦНТЕІ у основних регіональних заходах по профілю діяльності центру, широкою співпрацею з партнерськими організаціями різного виду.
Вимога корисності тісно пов’язана з вимогою актуальності інформації. Для забезпечення цієї вимоги центр постійно працює з персоналом з метою досягнення більшої оперативності у повсякденній роботі. Великі зусилля докладаються також до автоматизації внутрішніх технологічних процесів обробки інформації.
Існують основні програмно-технічні вимоги до порталу і набору сервісних функцій: швидкість доступу, тематичні розсилки, публікація матеріалів, форум, дискусія, чат, дошка оголошень, електронна біржа, система каталогів та пошук інформації.
Саме такий набір сервісних функцій забезпечить потреби користувачів у інформації, яка міститься в фондах ЛвЦНТЕІ, а також створить комфортні умови пошуку іншої інформації в мережі Інтернет і спілкування з колегами, експертами, консультантами з метою вирішення своїх задач і досягнення поставлених цілей.
Розроблена організаційна модель розвитку порталу, яка передбачає не тільки інтенсифікацію прямих двосторонніх контактів у себе в регіоні, які відбуваються в рамках традиційних технологій offline, але й використання електронних каналів обміну інформацією для налагодження співпраці із існуючими в Україні порталами в мережі Інтернет, особливо з порталами дистанційної освіти.
Список літератури
1. Закон України „Про інформаційні агентства” вiд 28.02.1995 // Інформаційне законодавство України. 1-ий том. – К. : ТОВ ”Видавництво „Юридична думка”, 2005, – 416с.
2. Закон України „Про науково-технічну інформацію ” вiд 25.06.1993 // Інформаційне законодавство України. 1-ий том. – К. : ТОВ ”Видавництво „Юридична думка”, 2005, – 416с.
3. Дерев’янко А.Г. Інформаційні центри: структура і методи діяльності. – К., 1995. – 81с.
4. Кабінет Міністрів України: Про схвалення Концепції створення системи рейтингової оцінки регіонів, галузей національної економіки, суб'єктів господарювання: Розпорядження N208 від 01.04.2004 // www.google.com. ua.
5. Каретнікова Л.Х., Кушнір Г.Л. Галузевий міждержавний обмін науково-технічною інформацією // Науково-технічна інформація. – 2005. – №2. – С.5-7.
6. Кульчицький І. Потенціал Львівського ЦНТЕІ у створенні і поширенні новітніх засобів навчання // www.cstei.lviv.ua.
7. ЛвЦНТЕІ // www.google.com. ua.
8. Методичні рекомендації щодо створення та діяльності незалежних інформаційних та рейтингових агентств, що спеціалізуються на наданні інформаційних послуг на фондовому ринку України // www.google.com. ua.
9. Немцов В.Д., Довгань Л.Є., Сініок Г.Ф. Менеджмент організацій. – К. : ЕксОб, 2002. -392с.
|
