Текстові матеріали

Зміст

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. БІБЛІОГРАФІЧНІ РЕСУРСИ: СУТНІСТЬ, ПОНЯТТЯ,
ВИЗНАЧЕННЯ 7
1.1 ТИПОЛОГІЯ БІБЛІОГРАФІЧНИХ РЕСУРСІВ: СУЧАСНІ
УЯВЛЕННЯ 7
1.2 ОСНОВНІ ВИДИ КОМП’ЮТЕРНИХ БІБЛІОГРАФІЧНИХ
РЕСУРСІВ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОЇ ТА НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ СФЕРИ 9
РОЗДІЛ 2. БР ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОЇ ТА НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ
СФЕРИ В ІНТЕРНЕТ 16
2.1 МОНІТОРИНГ БР ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОЇ ТА
НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ СФЕРИ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ 16
2.2 ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БР В ГАЛУЗІ
ПРИРОДОЗНАВСТВА, НАУКИ І ТЕХНІКИ В МЕРЕЖІ
ІНТЕРНЕТ 24
ВИСНОВКИ 28
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 29

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

БІ – бібліографічна інформація
БД – бібліографічна діяльність
БзД – база (-и) даних
БП – бібліографічний посібник
БР – бібліографічні ресурси
ДНТБ –Державна науково-технічна бібліотека
ЕК – електронний каталог
УкрІНТЕІ – Український інститут науково-технічної та економічної
інформації
НДДКР –науково-дослідні, дослідно-конструкторські роботи


ВСТУП

Науково-технічна інформація (НТІ) – один з національних ресурсів, які визначають соціально-економічний розвиток країни. З розвитком Інтернету розширились можливості доступу до бібліографічних ресурсів (БР) природничо-наукової та науково-технічної сфери, співпраці між виробниками цих БР.
Огляд літератури:
Питаннями визначення і класифікації БР займаються провідні фахівці в галузі бібліографознавства. Г. М. Шведова-Водка в своїх наукових статтях [27, 29, 30] висвітлює стан інформації про БР України, проблеми розвитку бібліографії бібліографії. Нею розроблена класифікація комп’ютерних БР [29].
Питанням класифікації, складу, опису, оцінки, перспектив розвитку БР присвячена стаття "Библиографические ресурсы” І. Г. Моргенштерна [13]. Він розкриває сутність і специфіку БР, розглядає історію становлення поняття "БР”, властивості БР. Майбутнє БР у їх електронізації, вільному доступі до них у глобальному інформаційному просторі. Тому у статтях І. Г. Моргенштерна [12, 14] розглядаються питання розвитку бібліографічної діяльності (БД) в електронному середовищі. Він розкриває особливості створення і функціонування комп’ютерних БР, як невід’ємної частини БД. І. Г. Моргенштерн у своїх працях активно розробляє понятійний апарат БД в електронному середовищі.
У статті І. Антоненко, О. Баркової "Електронні ресурси як об’єкт каталогізації: історія питання, термінологія, форматне забезпечення” [1] обґрунтована необхідність розробки нормативної та методологічної бази каталогізації електронних БР, що пов’язано з підвищенням ролі останніх у системі документних комунікацій суспільства. Авторами досліджена еволюція терміна "електронні ресурси” та розкрита його суть.
В аналітичному огляді "Веб-сегмент публічних бібліотек України в мережі Інтернет” [2] зроблена порівняльна характеристика сайтів публічних бібліотек України, на більшості з яких є доступ до власних інформаційних ресурсів цих бібліотек (електронні бібліографічні посібники (БП), краєзнавчі бази даних (БзД)).
БР природничо-наукової та науково-технічної сфери забезпечують інформацією всі напрями наукової діяльності та галузі виробництва.
У статті В. Радченка "Створення елементів національної системи інформаційних ресурсів з науково-технічної та економічної інформації” [21] проаналізовано особливості розвитку в Україні ринку інформаційної продукції та розгортання підприємництва у цій сфері.
Загальновизнано, що в основі інноваційного розвитку держави лежать нові знання та технології, вони є головним джерелом високотехнологічного виробництва, а, отже, економічного зростання України. Цим питанням присвячена стаття О. О. Саверченко "Проблеми інформаційно-аналітичного забезпечення інноваційного розвитку” [22]. Автор розкриває основні напрями діяльності державної системи НТІ.
У статтях Г. І. Обвінцевої [15, 16] розкриваються особливості БзД Українського інституту науково-технічної та економічної діяльності (УкрІНТЕІ), їхні пошукові можливості в електронній бібліотеці УкрІНТЕІ та ефективність при інформаційному забезпеченні наукових досліджень.
Об’єкт дослідження:
Комп’ютерні БР
Предмет дослідження:
БР природничо-наукової та науково-технічної сфери в мережі Інтернет
Мета дослідження:
Виявити особливості БР природничо-наукової та науково-технічної сфери в мережі Інтернет (на прикладі веб-сайтів УкрІНТЕІ та Державної науково-технічної бібліотеки України (ДНТБ).
Завдання дослідження:
1. Дати визначеня поняття "БР”.
2. Виявити основні види комп’ютерних БР
3. З’ясувати специфіку БР негуманітарної сфери.
4. Виявити основних виробників БР природничо-наукової та науково-технічної сфери в Україні.
5. Провести моніторинг БР природничо-наукової та науково-технічної сфери в мережі Інтернет.

РОЗДІЛ 1. БІБЛІОГРАФІЧНІ РЕСУРСИ: СУТНІСТЬ, ПОНЯТТЯ, ВИЗНАЧЕННЯ

1.1 Типологія бібліографічних ресурсів: сучасні уявлення

"Типологія – вид наукової систематизації, класифікації чогось за спільними ознаками” [3, с. 1246].
Питаннями визначення і типології БР займаються провідні фахівці в галузі бібліографознавства. "Поняття – розуміння кимсь чого-небудь, що склалося на основі якихось відомостей, власного досвіду” [3, с.863]. Слова "поняття” і "термін” не є синонімами. Поняття – це уявлення про що-небудь, яким оперують у процесі спілкування і конкретний сенс якого з’ясовується у контексті. Терміни свідомо формують у професійній діяльності, де необхідне швидке і точне взаєморозуміння. Тому поняття часто багатозначні, а терміни завжди однозначні.
БД в електронному середовищі, як і сама ця сфера, функціонує у стані енергійного руху, швидкого розвитку. Звідси – нестабільність понятійного апарату [14].
Класифікування – це метод пізнання, у результаті якого створюється класифікація. "Класифікувати – розподіляти предмети, явища або поняття на класи, групи тощо за спільними ознаками, властивостями” [3, с.432]. Класифікація – це система класів, тобто певна наукова побудова, яка визначає місце того чи іншого об’єкта у системі, вказує на його властивості та відмінності від інших об’єктів, встановлює зв’язки між класами об’єктів. "Клас” тут розуміємо як поняття, що означає сукупність (множину) об’єктів, які мають певну спільну ознаку, чим і відрізняються від інших об’єктів.
Поняття "класифікування” та "класифікація” розрізняються як метод пізнання та його результат, але частіше за все використовують лише останнє поняття, трактуючи його і як метод, і як результат.
Класифікування підпорядковується таким правилам поділу обсягу поняття:
1. Єдність підстави поділу, тобто в одній класифікації всі види об’єктів повинні виділятися за видозміною однієї і тієї самої підстави поділу.
2. Розмірність поділу, тобто треба класифікувати весь обсяг поняття, не залишати чогось неназваного; сукупність усіх видів, які виділяють за однією ознакою, повинна дорівнюватися в цілому обсягу поняття, що класифікується.
3. Взаємовиключення (непересічення) видів, тобто відсутність пересічення обсягів понять, що позначають види об’єктів.
4. Безперервність класифікування, відсутність "стрибків”, тобто в одному класифікаційному ряду повинні називатися види одного рівня класифікації [28].
Згідно ГОСТ 7.0-99 "Информационно-библиотечная деятельность, библиография. Термины и определения”: "Бібліотечно-бібліографічні ресурси – інформаційний, матеріально-технічний і кадровий потенціал, який бібліотеки мають у своєму розпорядженні для здійснення своїх функцій”, "Інформаційні ресурси – сукупність даних, організованих для ефективного отримання вирогідної інформації” [8, с. 20].
БР як вид інформаційних ресурсів являють собою організовані масиви бібліографічної інформації (БІ), які використовуються з метою задоволення бібліографічних потреб [13].
БР в термінологічному словнику "Электронная библиография” визначаються як "потенціал традиційної і електронної бібліографії, який мають бібліографічні установи; система джерел (інформаційно-бібліографічні видання, бази і банки даних), традиційний і електронний довідково-бібліографічний апарат, бібліографічні кадри, матеріально-технічна база (у тому числі ЕВМ, сучасні засоби зв’язку), засоби підготовки і розповсюдження БІ, цільові грошові інвестиції тощо [19, с.83].
Г. М. Швецова-Водка дає таке визначення БР: "БР – 1. Сукупність БП, яка є результатом минулої праці з бібліографування, продуктом історичного часу і засобом майбутньої праці з бібліографічного обслуговування (те саме, що бібліографічна продукція); 2. Все, що забезпечує БД в усіх її видах [10, с.33].
БР України – це документальні результати БД установ і громадян країни, незалежно від форми та жанру підготовленої БІ. Необхідна складова БР України – і БП про неї, підготовлені й опубліковані поза межами нашої країни. Також до складу БР належать і джерела БІ будь-якого змісту, створені за кордоном, але доступні для користування її громадянам завдяки комплектуванню фондів бібліотек іноземними джералами або шляхом прямого доступу через телекомунікаційні системи [27].

1.2 Основні види комп’ютерних бібліографічних ресурсів природничо-наукової та науково-технічної сфери

Соціальний та економічний прогрес в світі викликано, певною мірою, технологічними досягненнями, технічною творчістю і науковими дослідженнями. Вони, в свою чергу, базуються на науково-технічній інформації [21].
У Законі України "Про науково-технічну інформацію” цей вид інформації визначається як "документовані або публічно оголошувані відомості про вітчизняні або зарубіжні досягнення науки, техніки і виробництва, одержані в ході науково-дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та громадської діяльності”. "Інформаційні ресурси науково-технічної інформації – це систематизоване зібрання науково-технічної літератури і документації (книги, брошури, періодичні видання, патентна документація, нормативно-технічна документація, промислові каталоги, конструкторська документація, звітна науково-технічна документація з науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, депоновані рукописи, переклади науково-технічної літератури і документації) зафіксовані на паперових чи інших носіях”. Науково-технічна інформація є суспільним надбанням, необхідною умовою продуктивної інтелектуальної діяльності, зокрема наукової і технічної творчості [6].
БР природничо-наукової та науково-технічної сфери – це великий потенціал, який має в своєму розпорядженні суспільство з метою забезпечення БІ всіх напрямів наукової та виробничої діяльності [9].
Специфіка БР негуманітарної сфери визначається особливостями отримання, документування і розповсюдження нових знань у комплексі галузей природознавства, науки і техніки і виявляється у таких особливостях:
1. Через тісний взаємозв’язок окремих галузей науки, наукових дисциплін і галузей техніки, а усередині них – окремих напрямів, потік природничо-наукової і технічної літератури являє собою, з одного боку, єдине ціле, з іншого – диференційються за окремими галузями науки і техніки, науковими напрямами і проблемами. Це безпосередньо впливає на зміст інформаційних потреб і особливості використання ресурсів. Запити вчених і спеціалістів, з одного боку, носять локальний характер і вимагають здійснення глибокого вузькогалузевого пошуку інформації, з іншого – є комплексними, міжпредметними, які передбачають вихід за межі даної галузі.
2. Зміна обсягу і структури документного потіку визначаються темпами і тенденціями розвитку різноманітних галузей знання, які, в свою чергу, залежать від потреб суспільства і логіки розвитку світової науки. Тому показники зростання потоку, зміни його типо-видного та географічного складу, розсіювання статей у періодичних виданнях характеризують як склад самої галузі або проблеми.
3. Документування нових знань, які отримують у негуманітарних галузях, тісно пов’язане з етапами науково-дослідної, дослідно-конструкторської і виробничо-практичної діяльності. Це дозволяє, по-перше, визначити цінностні властивості документів, виходячи з особливостей етапов діяльності, результати яких вони фіксують. По-друге, за видовим складом документів робити висновки про етапи дослідження або розробки.
4. Для негуманітарних галузей характерна видова різноманітність документів, що не публікуються, неопублікованих і опублікованих і це знаходить відбиток у специфіці вторинних видань.
5. Багато галузей науки, техніки і медицини використовують свою специфічну мову і це знаходить відображення спочатку у текстах первинних документів, а потім у допоміжному апараті вторинних видань [23].
Технологічно БР утворюють:
- різноманітні форми бібліографічних джерел з лінійно організованим текстом;
- бібліотечні карткові каталоги і бібліографічні картотеки, які дозволяють оцінювати їх склад та структуру;
- бібліографічні БзД.
Зміст БР обмежений рамками території (географічного об’єкта), часом створення або відображення документів, мовою та ін. критеріальними ознаками. Серед властивостей БР найважливішими є емерджентність як системи (кожен БР являє собою не механічну сукупність джерел, а визначену цілісність), мінливість (динамічність при стабільності окремих елементів), розпорошеність складових (локальний довідково-бібліографічний апарат є елементом БР, але не його синонім), керованість [13].
Бібліографічні БзД, тобто БР в електронній формі, є продуктом технічного прогресу та технологій. До електронних ресурсів природничо-наукової та науково-технічної сфери відносяться:
- електронні текстові аналоги друкованих видань;
- електронні образи друкованих видань, коли елементи останніх (наприклад, сторінки) подаються як цілісні графічні образи;
- БзД, які відповідають вимогам електронної інформації.
Деякі електронні документи мають таку особливість, як динамічність і змінюють свій інформаційний зміст за певних умов використання (наприклад, відповіді на запити до БзД) та електронні ресурси, які оперують з даними, що надходять у реальному часі (наприклад, від віддалених датчиків), або такі електронні документи, як законодавчі акти або стандарти, інформаційний зміст яких може змінюватися при офіційному редагуванні [1].
Спеціалісти науково-технічної сфери сьогодні мають можливість створювати не тільки електронні аналоги традиційних друкованих БР, але й такі бібліографічні джерела, існування яких можливе тільки в електронному середовищі. Їхні переваги – можливість безперервного поповнення і оптимізації, віддалений доступ, великий пошуковий спектр тощо.
При формуванні електронних аналогів традиційних універсальної систематичної картотеки статей і спеціальних картотек виявились дві проблеми:
- дефіцит робочого часу, тому що на підготовку одного запису для бібліографічної БзД потрібно приблизно у два рази більше часу, ніж на написання картки;
- неясність перспективи ведення БзД на статті, тому що ще недостатньо розроблена методика і технологія очистки бібліографічних БзД.
Н. Є. Каленов, який протестував електронні каталоги (ЕК) багатьох великих бібліотек дійшов висновку, що не один з них не розрахований на рядового користувача. Для того, щоб ЕК відповідали всім вимогам, бібліографи повинні володіти даними про систему існуючих електронних БР, їхню якість та доступність [12].
Частіш за все БР за зовнішньою формою являє собою БП будь-якого виду [27]. БП природничо-наукової та науково-технічної сфери є важливим засобом комунікації між споживачами інформації з питань науки, техніки, промислового виробництва і документами відповідного змісту. Вони не тільки допомагають пошуку конкретних документів серед безлічі аналогічних за змістом або формою видань, але й орієнтують споживача, оцінюючи якість або специфічність кожного з них [9].
Г. М. Швецовою-Водкою була розроблена класифікація БП
За суспільним призначенням всі БП вона поділяє на:
- державні – БП, які інформують про видані в країні документи, на підставі їх державного обліку;
- науково-допоміжні - БП, які призначені на допомогу науково-дослідницькій діяльності;
- професійно-виробничі - БП, які призначені спеціалістам різноманітних галузей практичної діяльності;
- рекомендаційні – БП, які відображають документи рекомендовані визначеним категоріям читачів і відібрані за відповідними змістовними і якісними критеріями;
- видавничо-книготоргівельні – БП, які призначені на допомогу книгообігу, для інформування про продукцію видавництв та асортимент книгарень;
- бібліотечно-каталожні – БП, які відображають склад певного фонду документів, які зберігаються в одній або кількох бібліотеках
За змістом об’єкта бібліографування всі БП поділяються на:
- універсальні – державні БП;
- багатогалузеві – реферативні журнали (наприклад, РЖ «Депоновані наукові роботи») , БП, які містять інформацію з декількох галузей:
- галузеві – БП, які відображають документи з певної галузі знань та практичної діяльності;
тематичні - галузеві БП, які відображають документи з певної теми, проблеми;
біобібліографічні – БП, які відображають твори певної особи або осіб, а також документи і відомості про них;
персональні – БП, які відображають твори одного автора та літературу про одну особу (не містять біографічних даних).
За часом видання документів, що відображені в БП:
- поточні – БП, випуски яких регулярно і оперативно відображають нові документи, які щойно з’явились. Наприклад, "Літопис книг” (видає Книжкова палата України), "Каталог нормативних документів” (видає Український науково-дослідний інститут стандартизації, сертифікації та інформатики), "Перелік нормативних документів у галузі будівництва, що діють на території України” (видає Держбуд України), "Промислова власність” (видає Інститут промислової власності).
- ретроспективні – БП, які відображають масив документів за певний період минулого часу;
- перспективні – БП, які відображають документи заплановані до випуску [28].
Найбільш повні класифікації БП, які містять більше 130 категорій, розроблені О. П. Коршуновим і Г. М. Швецовой-Водка, нею ж запропонована класифікація електронних БР [13].
Комп’ютерні БР широко відомі під назвами "електронний каталог”, "база даних”, "банк даних”. Співвідношення цих понять чітко не визначене. Тому термін "комп’ютерні БР” - найзагальніше поняття для позначення будь-якого джерела комп’ютерної БІ [30].
Усі БзД поділяються на:
1. фактографічні. Містять довідкові дані, факти, явища, події, предмети, наприклад, таблиці властивостей речовин та ін. [26]
2. документальні
2.1 повнотекстові
2.2 документографічні
2.2.1 діловодні
2.2.2 археографічні
2.2.3 музеографічні
2.2.4 бібліографічні
2.2.4.1 сигнальні
2.2.4.2 предметизовані
2.2.4.3 анатовані
2.2.4.4 реферативні
2.2.4.5 дайджестові
2.2.4.6 критичні (рецензовані)
2.2.4.7 оглядові
3. комбіновані (фактографічно-документальні).
Для класифікування комп’ютерних БР Г. М. Швецовой-Водка було використано ті самі напрями й ознаки класифікації, що і для будь-яких БП.
За жанром (внутрішньою формою) усі комп’ютерні БР вона поділяє на:
1. електронні каталоги
2. електронні картотеки статей
3. електронні тематичні картотеки
4. електронні бібліографічні покажчики
5. електронні бібліографічні списки
6. електронні покажчики до видань
7. електронні бюлетні тощо.
За способом доступу комп’ютерні БР:
1. офлайнові ( доступні тільки за місцем створення чи зберігання )
2. онлайнові ( мережеві або інтерактивні ).
Серед ознак класифікування комп’ютерних БР Г. М. Швецовой-Водка також було виділено такі, як "за можливостями пошуку”, "за операційною системою”, "за програмними засобами”, "за зовнішньою формою” [30].
Глибина змісту веб-сайтів бібліотек України – це забезпечення доступу до власних інформаційних ресурсів ( електронних каталогів, цифрових колекцій, нових надходжень тощо ). Онлайнові бібліотечно-інформаційні ресурси – інтегрована система бібліографічних, фактографічних, повнотекстових та реферативних ресурсів. Надання користувачам власних первинних та вторинних БР є першочерговим завданням веб-сайтів бібліотек. Лідерами по наявності електронних ресурсів є Вінницька та Кіровоградська ОУНБ [2].
Для якісної оцінки змісту комп’ютерних БР необхідно, по-перше, розробити типові моделі складу БР, по-друге, визначити критерії відбору видів документів для конкретних БзД, досконало розроблені в традиційній бібліографії, по-третє, знайти методи пропускного аналізу складу БР в цілому [12].

РОЗДІЛ 2. БР ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОЇ ТА НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ СФЕРИ В ІНТЕРНЕТ

2.1 Моніторинг БР природничо-наукової та науково-технічної сфери в мережі Інтернет

Для того, щоб з’ясувати на скільки сучасні БР природничо-наукової та науково-технічної сфери відповідають потребам і вимогам фахівців даної галузі був проведен моніторинг цих БР в мережі Інтернет
Згідно з тлумачним словником української моми "Моніторинг – безперервне стеження за яким-небудь процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату” [3, с. 538].
Закон України "Про телекомунікації” дає таке визначення Інтернету "Інтернет – всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв’язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами” [7].
Всесвітня мережа Інтернет надає рівний доступ до інформації для особистого удосконалення, освіти, культурного розвитку, економічної діяльності та інформаційної участі у процесі демократизації індивідуальним особам та спілкам у всьому світі, які мешкають у найменших та віддалених селищах та у великих містах [11].
Основні виробники БР природничо-наукової та науково-технічної сфери в Україні це – Український інститут науково-технічної та економічної інформації та Державна науково-технічна бібліотека України.
У п’ятдесяті роки ХХ ст. в Україні виникла необхідність організації пропаганди науково-технічних бібліотек, які не могли задовольнити постійно зростаючу потребу у вивченні інформаційного потоку. Тому у 1958 році було створено Інститут технічної інформації, якому в 1966 році надано статус науково-дослідного і він отримав назву – Український науково-дослідний інститут науково-технічної інформації і техніко-економічних досліджень Держплану УРСР.
Перед органами НТІ постало важливе завдання щодо обробки світового потоку першоджерел і оперативного доведення цих відомостей до користувачів. На виконання цих завдань було прийнято низку урядових постанов, спрямованих на удосконалення роботи інституту. На базі органів НТІ були створені міжгалузеві територіальні центри НТІ.
У 60-ті роки було сформовано колектив інституту, організовано вчену раду, побудовано лабораторний корпус, створено матеріально-технічну базу, закладено основи державної системи НТІ. У 70-ті роки почалося активне впровадження в інформаційні процеси автоматизованих підсистем НТІ як складових автоматизованих систем управління. У 80-ті роки проводилося подальше накопичення і систематизація вітчизняних і закордонних досягень науки і техніки, винаходів і патентів, передового виробничого досвіду.
З набуттям Україною незалежності і переходом економіки держави на ринкові умови розвитку почався процес переформування органів державного управління, приватизації промислових підприємств, що призвело, з одного боку, до відчутного скорочення потоку інформації від різних секторів народного господарства, а з другого – майже до повної втрати зацікавленості в інформації, яку виробляв інститут. Держплан було ліквідовано. Обсяги державного фінансування значно скоротилися. Виникла необхідність перегляду завдань і статусу інституту згідно з новими умовами господарювання [18].
Сьогодні УкрІНТЕІ підпорядковується Міністерству освіти і науки України. Виконує делеговані МОН повноваження по управлінню системою НТІ, а саме:
• підготовку і узгодження проектів положень, інструкцій, рекомендацій, статутів, контрактів, планів, програм фінансування та інших організаційно-методичних, науково-методичних та розпорядчих документів, що стосуються загальносистемних питань;
• аналіз науково-інформаційної та фінансово-господарської діяльності системи НТІ;
• підготовку пропозицій щодо розвитку та бюджетного фінансування системи НТІ;
• організацію роботи Ради директорів системи НТІ;
• представлення державної системи НТІ в органах державної влади і управління
УкрІНТЕІ:
• є головним органом в державній системі НТІ;
• є національним інформаційним центром, який забезпечує співробітництво України у міждержавному обміні науково-технічною інформацією
• забезпечує формування, ведення та організацію використання інформаційних баз і фондів, баз даних з різних видів науково-технічної інформації та результатів науково-технічної діяльності
Основною метою діяльності УкрІНТЕІ є інформаційне, аналітичне, консультаційне та організаційне забезпечення наукової, виробничої, економічної діяльності та ведення баз даних.
УкрІНТЕІ нараховує 25 регіональних центрів, що дає можливість забезпечувати виконання завдань державного значення на єдиних методологічних та технологічних засадах в усіх регіонах України [25].
Формування в державі спеціалізованих інформаційних структур на базі використання можливостей державної системи НТІ дозволить здійснювати прогноз результативності інноваційних проектів, визначати іхню відповідність світовому рівню та можливий експортний потенціал. Особливе значення має формування в країні інноваційного клімату, інформаційних каналів й інфраструктури передачі інноваційних проектів приватним, особливо малим фірмам, що сприяло б прискореному впровадженню нововведень у виробництво.
Система НТІ, зокрема, зорієнтована на випуск таких конкурентоспроможних видів продукції та послуг, як:
- проведення маркетингових досліджень ринків інноваційних технологій;
- надання консалтингових послуг з підготовки інноваційних проектів;
- проведення моніторингу процесів впровадження інноваційних технологій;
- організація курсів з підготовки та перепідготовки фахівців по впровадженню інновацій.
Унікальними і дуже корисними для супроводження інноваційних процесів є ті БД, які створені в УкрІНТЕІ [22].
На сьогодні на сайті УкрІНТЕІ є інформація про такі БД інституту:
1. Система супроводження проектів конкурсу державних науково-технічних програм. БзД містить інформацію про пропозиції проектів до державних науково-технічних програм. Представлена інформація про організації-виконавців, керівників проектів, анотація та опис вирішуваної проблеми. Відомості подаються українською мовою. Обсяг БзД: близько 5 тис. записів. Режим поповнення: щоденний.
2. Інформаційна база даних технологій України. БзД створена на основі державного реєстру технологій. Поповнюється за рахунок інформації, що подається розробниками технологій в УкрІНТЕІ для державної реєстрації цих розробок. Інформація систематизована у відповідності з рубрика тором НТІ. Бібліографічні відомості подаються українською, російською і англійською мовами. Обсяг БзД: близько 500 записів. Режим поповнення: щоденний. Умови доступу: комерційний і некомерційний (для державних органів).
3. База даних науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і дисертацій (НДДКР) України. БзД створена на основі інформаційного фонду на паперових та магнітних носіях, що містять бібліографічну інформацію про виконані НДДКР, учені ради і захищені дисертації з усіх галузей знань. На основі інформації БзД видається друкований збірник ‘Бюлетень реєстрації НДДКР і ДР’ та ‘Збірник рефератів, дисертацій НДР та ДКР’. Поповнюється за рахунок інформації, що подається виконавцями НДДКР і авторами дисертацій в УкрІНТЕІ для державної реєстрації цих робіт. Бібліографічні відомості подаються українською, російською і англійською мовами. Обсяг БзД: більш ніж 400 тисяч бібліографічних записів. Режим поповнення: щоденний. Умови доступу: комерційний і некомерційний (для державних органів). Автоматизований публічний каталог у читальному залі УкрІНТЕІ для обслуговування абонентів.
4. База даних AGRIS/CARIS в інформаційній системі України. БзД створена під егідою ФАО (ООН) в міжнародній кооперації країн-членів ФАО. Містить бібліографічні відомості про інформацію (журнальні статті, монографії, патенти, тези дисертацій і дисертації, наукові звіти тощо) з питань продовольства і агропромислового виробництва. Система AGRIS діє за принципами обміну інформацією з національними центрами країн-учасниць. Бібліографічні відомості подаються англійською мовою. Обсяг БзД: близько 4,0 млн бібліографічних записів. Режим поповнення: щомісячний. Умови доступу: вільний доступ http://www.fao.org/agris, http://www.fao.org/caris, CD-ROM диски в УкрІНТЕІ.
5. База даних "Винаходи України". БзД створена на основі патентів і деклараційних патентів України у відповідності до міжнародних стандартів Всесвітньої організіції Інтеллектуальної Власності. БзД надає можливість виконувати пошук за рубриками міжнародної патентної класифікації, за текстами рефератів, тощо .Бібліографічні відомості подаються українською мовою. Обсяг БзД близько 5 тисяч записів.
Режим поповнення: щоденний. Умови доступу: комерційний, за запитами.
6. База даних "Екологічні організації України". БзД містить інформацію щодо робіт та програм захисту довкілля. Джерелами наповнення БзД є БзД НДДКР, періодичні видання (газети, журнали). Відомості подаються українською, або російською, або англійською мовами. Обсяг БзД: близько 1 тисячі записів. Режим поповнення: щоденний. Умови доступу: за запитами.
7. База даних "Виставки". БзД містить інформацію про виставкові заходи, що відбуваються в Україні і країнах світу протягом поточного року та реквізити більш ніж 100 фірм-організаторів. Інформація систематизована у відповідності з рубрикатором ДАСНТІ. На підставі БзД видається каталог "Виставки". Відомості подаються українською мовою. Обсяг БзД: близько 1 тисячі записів. Режим поповнення: щоденний. Умови доступу: комерційний, за запитами.
8. База даних "Інтернет-ресурси України" . Каталог містить інформацію про веб-сайти в Україні. Інформація ситематизована у тематичні розділи: супільство і політика, країни і міста, наука і техніка, освіта, фінанси і бізнес, виробництво і торгівля, комп'ютери, культура і мистецтво, засоби масової інформації, охорона здоров'я, фізкультура і спорт, сім'я-дім-дозвілля. Відомості подаються українською мовою. Обсяг БзД: понад 10 тис. записів. Режим поповнення: щомісячний. Умови доступу: безкоштовно http://catalog.uintei.kiev.ua
9. База даних "Закони і підзаконні акти, директивні документи у сфері освіти, науки та науково-технічної інформації". БзД містить повнотекстові документи законів і підзаконних актів, систематизованих у відповідності з ієрархією владних інституцій, типом документу, тощо. Джерелами поповнення БзД є Вісник Верховної Ради України, Збірник постанов і розпоряджень КМУ. БзД надає можливості складання звіту пошуку даних та систематизувати його; робити вибірку потрібних даних та систематизовувати їх; друку у поширеному текстовому редакторі (MS WORD) та редагування тексту; макетування друкованого варіанту отриманої вибірки за запитом. Пошук можна проводити за рубрикатором, за реквізитами, за типом (Закони. Постанови. Укази, Листи), за видавцем. Відомості подаються українською мовою. Обсяг БзД: близько 900 документів. Режим поповнення: щоденний. Умови доступу: за запитами.
10. База даних "Науково-технічні заходи". БзД містить інформацію про науково-технічні заходи (конференції, симпозіуми, семінари та ін.), проведені і заплановані до проведення в Україні, починаючи з 2004 р. Працює пошукова система, що дозволяє зробити пошук по тематиці, рубриці, типі заходу, його рівні, місці проведення та ін. Для користування базою Вам необхідно зареєструватися на сайті.
11. База даних "Інформаційні служби України". БзД містить інформацію про науково-інформаційні заклади Україні. Працює пошукова система, що дозволяє зробити пошук по виду економічної діяльності, науковій тематиці та ін. Для користування базою Вам необхідно зареєструватися на сайті.
12. База даних "Науково-технічні досягнення України". БзД містить інформацію про нові вироби, процеси і матеріали які впроваджені у виробництво, або такі що пропонуються для впровадження і потребують інвестицій. Документальна частина БзД містить короткий опис науково-технічного доробку на 1-3 сторінках в електронному вигляді. БІ ситематизована у відповідності до класифікації НТІ з глибиною деталізації до 4-х рівнів. Відомості подаються українською мовою. Обсяг БзД: близько 3-ох тисяч записів. БзД знаходиться на етапі наповнення. Режим поповнення: щоквартально. Умови доступу: інформація надається за запитом.
13. Корпоративна бібліографічна База даних "Зведений електронний каталог ДІФ системи НТІ". БзД містить бібліографічну інформацію про статті, публікації в регіональних і всеукраїнських періодичних виданнях (охоплено 20 газет, 100 журналів) та інших джерел. Інформація систематизована за розділами знань згідно рубрикатору ДАСНТІ. Відомості подаються українською мовою. Обсяг БзД: близько 40 тис. записів. Режим поповнення: кожні 10 днів. Умови доступу: інформація надається за запитом. Вільний доступ в Інтернет.
14. Корпоративна База даних "Підприємства України: адреси і номенклатура продукції”. БзД містить інформацію про підприємства України, номенклатуру продукції, робіт і послуг. Адреси підприємств систематизовані відповідно до територіального поділу. Номенклатура продукції ситематизована у відповідності загальноукраїнського класифікатора продукції, товарів і послуг. Глибина деталізації - до 4-х рівнів. Відомості подаються українською мовою. Обсяг БзД: близько 12 тис. записів. Режим поповнення: кожні 10 днів. Умови доступу: інформація надається за запитом. [25].
БзД УкрІНТЕІ надають можливість здійснювати інформаційне забезпечення комплексних науково-технічних програм на всіх стадіях реалізації від моменту створення до завершення, включаючи контроль за ходом їхнього виконання.
Доступ до БзД УкрІНТЕІ є у читальному залі електронної бібліотеки. Стартова сторінка пошукової системи додається в автозавантаження до кожного комп’ютера і при запуску або перезавантаженні ПК першою виводиться на монітор [16].
БР НТІ створюються і в бібліотеках країни. Державна науково-технічна бібліотека України – це головна бібліотека національної системи НТІ. Бібліотеку було створено у 1935 році як Міжгалузеву технічну бібліотеку УРСР - Київську філію найпотужнішої у 30-х роках Державної наукової бібліотеки Наркомважпрому СРСР. У 1936 році фонд Київської філії ДНБ становив п'ять тисяч видань, обслуговували двадцять тисяч читачів. У роки війни майже весь бібліотечний фонд було знищено, будівлю зруйновано. Кілька разів змінювалась назва і підпорядкування бібліотеки. Статус Державної республіканської науково-технічної бібліотеки цей заклад отримав у 1960 році, сучасну назву - у 1992. Нині ДНТБ України - одна з найбільших бібліотек країни з унікальним багатогалузевим фондом науково-технічної літератури та документації і налічує майже 21 мільйон примірників документальних джерел, великий фонд вітчизняних та зарубіжних книжок і періодичних видань. Нині ДНТБ - це щороку 16,3 тисячі індивідуальних користувачів, 5,5 тисячі підприємств та організацій, 51,2 тисячі користувачів web-сайту ДНТБ, 114 тисяч довідок, які надає бібліотека [24].
ДНТБ України є науково-методичним центром для мережі науково-технічних бібліотек, довідково-інформаційних і патентних фондів державних територіальних і галузевих органів НТІ, підприємств і організацій України. ДНТБ України виконує функції державного галузевого центру міжбібліотечного абонементу з техніки, депозитарія науково-технічних документів і центра депонування наукових робіт за всіма галузями науки і техніки [5].

2.2 Перспективи розвитку БР в галузі природознавства, науки і техніки в мережі Інтернет

Меж удосконаленню матеріально-технічного і програмного забезпечення БД в електронному середовищі не існує. На сьогодні найбільш актуальною проблемою є системне наповнення БзД інформаційних центрів та провідних бібліотек. У морі виробництва бібліографічних електронних ресурсів поступово формуються професійно організовані системи [12].
Значна частина інформації, яка виробляється та існує в електронному вигляді потрапляє до бібліотек (наприклад, БзД на компакт-дисках). Бібліотекам слід, в першу чергу, придбати БзД національних бібліографій інших держав та копії електронних каталогів інших провідних бібліотек [17]. Бібліотеки також е виробниками власних електронних БР. На базі масивів бібліографічної, реферативної, аналітичної інформації формуються різноманітні бібліотечні інформаційні продукти: електронні каталоги і картотеки, БП та реферативні видання. В електронному вигляді створюється наукова і методична література. Здійснюються роботи з оцифрування першоджерел з бібліотечних фондів та формування колекцій електронних документів. У практику бібліотек поряд з видавничою діяльністю входить тиражування на компакт-дисках окремих інформаційних продуктів та електронних ресурсів. Активізується формування електронних бібліотек, що вимагає певної організації електронної інформації, обліку і технологічного опрацювання електронних документів. Відомості про електронні БР мають бути включені до бібліотечних інформаційно-пошукових систем.
Завдяки активному використанню мережі Інтернет набуває нового рівня кооперації та інтеграції міжбібліотечна взаємодія та зв’язок бібліотек з іншими суб’єктами інформаційної сфери. Метою інформаційної співпраці є створення корпоративних бібліотечних систем, організація корпоративної каталогізації першоджерел та систем розподілених ресурсів з онлайновим доступом, зокрема електронних бібліотек [1].
В багатьох країнах світу функціонують спеціалізовані структури для аналітичної обробки науково-технологічної інформації, основним завданням яких є ‘оцінка технологій’. В процесі модернізації і структурної перебудови промисловості вирішальне значення має створення постійно діючої системи прогнозно-аналітичного забезпечення та моніторингу науково-технічного розвитку. На сьогодні в Україні усвідомлена необхідність формування замкненого технологічного циклу від створення до використання інформаційного ресурсу, вироблення єдиних підходів до його формування та інтегрування у світовий простір [22].
За останні роки намітилась чітка тенденція зростання популярності електронних публікацій. Для спеціалістів у науковотехнічних галузях HTML Acrobat виключно підходять до авторських систем і систем доставки, які включають увесь спектр додаткових можливостей і які роблять електронні публікації настільки привабливими [20].
Діяльність УкрІНТЕІ як національного інформаційного центру в Міжнародному центрі наукової і технічної інформації (МЦНТІ) зосереджена в основному на реалізації Концепції створення Об’єднаної інформаційної мережі (ОІМ) країн-членів МЦНТІ. Основним принципом побудови міжнародної ОІМ є максимальне використання наявних у країнах-членах МЦНТІ національних інформаційних ресурсів.
Інтеграція ресурсів передбачає створення об’єднаних (міжнародних) ресурсів, що відповідають інтересам і потребам цільових груп споживачів:
- інтегровані ресурси за проблемами найважливіших галузевих комплексів (екологія і охорона навколишнього середовища, технології обробки харчових продуктів, біотехнологія, енергетика машинобудування, нові матеріали, інформатизація тощо), що містять у собі актуальну прогнозно-аналітичну, маркетингову і програмно-стратегічну інформацію;
- об’єднані ресурси для технологічно орієнтованої інноваційної сфери (наукомісткі нові технології, міжгалузеві інноваційні технопарки, інкубатори, технологічні інновації);
- міжнародні програми і проекти, що виконуються в рамках міжнародних організацій (UNIDO тощо) і в яких доцільно використовувати регіональну кооперацію держав-членів МЦНТІ.
Останнім часом УкрІНТЕІ активно співпрацює з міжнародними організаціями і технічними інститутами країн СНД і далекого зарубіжжя, забезпечуючи обмін науково-технічною інформацією, виконання спільних проектів, організаційно-методичне супроводження проведення міжнародних науково-технічних заходів тощо [4].
Ефективне використання комп’ютерних БР з природознавства, науки та техніки в мережі Інтернет суттєво прискорить процеси передачі інноваційних розробок у різні галузі промисловості [22]. Недоліками цих БР є залежність від наявності технічного обладнання, програм, навіть електропостачання; швидке моральне і матеріальне старіння обладнання і програмного забезпечення, потреба в їх заміні і оновленні; не розробленість шляхів змістового доступу до інформації, можливість її втрати або інформаційного шуму при тематичному пошуку.
При створенні комп’ютерних БР важливо не загубити позитивні риси традиційних БП і додати до них нові можливості, які забезпечує сучасна комп’ютерна техніка, електронні комунікації та інформаційні технології [28].

ВИСНОВКИ

1. В галузі бібліографознавства існують різні варіанти тлумачення поняття БР. Нами було виявлено, що БР – це, перш за все, результати БД бібліотек та інформаційних центрів.
2. Комп’ютерні БР природничо-наукової та науково-технічної сфери –це електронні каталоги, БзД. При їх створенні слід враховувати головну особливість НТІ – залежність від розвитку багатьох напрямів науки і галузей виробництва.
3. Осноні виробники БР природничо-наукової та науково-технічної сфери в Україні – це УкрІНТЕІ та ДНТБ України. Під час проведення моніторингу цих БР в Інтернет було виявлено, що на веб-сайті УкрІНТЕІ надається детальна інформація про БзД інституту. На веб-сайті ДНТБ України є відкритий доступ до ЕК та БзД бібліотеки.
4. Інтернет активно розвивається. Завдяки всесвітній глобальній мережі можна знайти необхідну НТІ. В недалекому майбутньому передбачається створення всесвітніх інтегрованих ресурсів у галузі природознавства, науки та техніки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Антоненко, І. Електронні ресурси як об’єкт каталогізації [Текст] : історія питання, термінологія, форматне забезпечення / Ірина Антоненко, Ольга Баркова // Бібл. вісник.- 2004.- № 2.- С. 11-22.
2. Веб-сегмент публічних бібліотек України в мережі Інтернет [Електронний ресурс] : аналітичний огляд.- Електрон. дан.- Режим доступу : http://korolenko.org.ua/35.htm
3. Великий тлумачний словник сучасної української мови [Текст] / уклад. В. Т. Бусел.- К. : Ірпінь : Перун, 2001.- 1440 с.
4. Воронькова, І. П. Міжнародне співробітництво у сфері науково-технічної інформації [Текст] / І. П. Воронькова, К. О. Щетиніна // Наук.-техн. інформація. - 2004.- № 1.- С. 10-13.
5. Государственная научно-техническая библиотека Украины [Электронный ресурс].- Электрон. дан.- Режим доступа : http://ntbu.ru/
6. Державна науково-технічна бібліотека[Електронний ресурс].- Електрон. дан.- Режим доступу : http://gntb.gov.ua/ua/e/temple.html?2
7. Державна науково-технічна бібліотека[Електронний ресурс].- Електрон. дан.- Режим доступу : http://gntb.gov.ua/ua/e/temple.html?4
8. Закон України "Про науково-технічну інформацію” [Електронний ресурс] : від 25 черв. 1993 р., № 3322-ХІІ.- Електрон. дан.- Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/law/93_nti.html
9. Закон України "Про телекомунікації” [Електронний ресурс] : від 18.11.2003, № 1280-ІV.- Електрон. дан.- Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/law/03_tel.html
10. Информационно-библиотечная деятельность, библиография. Термины и определения [Текст] : ГОСТ 7.0-99.- Введ. 07.01.2000 // Сборник основных российских стандартов по библиотечно-информационной деятельности / сост. Т. В. Захарчук, О. М. Зусьман.- СПб, 2005.- С. 11-38
11. Колосова, Н. Ф. Бібліографія науково-технічної сфери [Текст] : навч. посібник / Н. Ф. Колосова.- Х., 1998.- 66 с.
12. Короткий термінологічний словник із бібліографознавства та соціальної інформатики [Текст] / наук. ред. Г. М. Швецова-Водка.- К. : Кн.. палата України, 1998.- 116 с.
13. Манифест ИФЛА об Интернет [Электронный ресурс] : Манифест подготовлен IFLA/FAIFE. Одобрен Правлением ИФЛА 27 марта 2002 г., Гаага, Нидерланды. Объявлен ИФЛА 1 мая 2002 г.- Электрон. дан.- Режим доступа : http://www.nbuv.gov.ua/law/02_ifla2.html
14. Моргенштерн, И. Г. Аспекты развития электронной библиографии [Текст] / Моргенштерн И. Г. // Науч. и техн.. б-ки.- 2004.- № 8.- С. 25-30.
15. Моргенштерн, И. Г. Библиографические ресурсы [Текст] : Лекция по курсу "Общее библиографоведение” по специальности 052700 – библиотечно-информационная деятельность / И. Г. Моргенштерн // Библиография.- 2003.- № 6.- С. 31-41.
16. Моргенштерн, И. Г. Понятийный аппарат библиографической деятельности в электронной среде [Текст] / Исаак Григорьевич Моргенштерн // Мир библиогр.- 2004.- № 6.- С. 8-12.
17. Обвінцева, Г. І. Використання електронних інформаційних ресурсів УкрІНТЕІ в інформаційному забезпеченні наукових досліджень і розробок [Текст] / Г. І. Обвінцева // Наук.-техн. інформація.- 2004.- № 3.- С. 14-16.
18. Обвінцева, Г. І. Система пошуку та доступу до науково-технічної інформації в базах даних [Текст] / Г. І. Обвінцева, Е. А. Сарнецький // Наук.-техн. інформація. - 2005.- № 3.- С. 31-34.
19. Павлуша, І. Електронні бібліотеки [Текст] : зарубіжний досвід, питання розробки української концепції / І. Павлуша // Бібл. вісн.- 1999.- № 4.- С. 13-24.
20. Пархоменко, В. Д. УкрІНТЕІ – 45 років [Текст] / В. Д. Пархоменко // Наук.-техн. інформація.- 2004.- № 1.- С. 3-5.
21. Полеводов, В. А. Электронная библиография [Текст] : терминолог. словарь / В. А. Полеводов // Мир библиогр.- 2005.- № 4.- С. 79-84.
22. Portable Document Format [Электронный ресурс].- Электрон. дан.- Режим доступа : http://ntbu.ru/sp/ip03.htm
23. Радченко, В. Створення елементів національної системи інформаційних ресурсів з науково-технічної та економічної інформації [Текст] / Володимир Радченко // Бібл. вісн.- 2000.- № 3.- С. 2-5.
24. Саверченко, О. О. Проблеми інформаційно-аналітичного забезпечення інноваційного розвитку [Електронний ресурс] / Саверченко Олена Олександрівна.- Електрон. дан.- Режим доступу : http://www. niss. gov.ua /Table/ Zhalilo 21/011.htm
25. Справочник информационного работника [Текст] / под общей ред. : Р. С. Гиляревского, В. А. Минкиной.- СПб : Профессия, 2005.- 552 с.- (Б-ка).
26. Сьогодення наукових бібліотек України : прес-моніторинг газетних публікацій. Вип. 10. Аналітичний огляд за жовтень 2005 [Електронний ресурс] / Н. В. Танатар, А. Г. Федорчук, Н. О. Моршна, В. Г. Шишкіна, Т. І. Третяк ; Нац. б-ка України імені В.І. Вернадського. – Електрон. дан.- 2004.- Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua /books/ 2005/ preslib/ 05 tnv 10.html
27. Український інститут науково-технічної та економічної інформації [Електронний ресурс].- Електрон. дан.- Режим доступу : http://www.uintei.kiev.ua/
28. Филиппова, Л. Я. Автоматизированные библиографические базы даннях [Текст] : пользовательский поход : книга для работников электронных б-к и информ. служб, имеющих гуманитарное образование.- К. : ЧП "Интеграл Кин”, 1998.- 190 с.
29. Швецова-Водка, Г. Бібліографічні ресурси України [Текст] : стан, проблеми розвитку [текст] / Галина Швецова-Водка // Бібл. вісн.- 2000.- № 4.- С. 2-5.
30. Швецова-Водка, Г. М. Вступ до бібліографознавства [Текст] : навч. посібник / Г. М. Швецова-Водка.- К. : Кондор, 2004.- 216 с.
31. Швецова-Водка, Г. Н. Классификация компьютерных библиогра-фических ресурсов / Г. Н. Швецова-Водка // Мир библиогр.- 2001.- № 2.- С. 14-21.
32. Швецова-Водка, Г. Комп’ютерні бібліографічні ресурси [Текст] : питання класифікації / Галина Швецова-Водка // Бібл. вісн.- 2001.- № 5.- С. 13-19.