1.2.Створення бібліотечних web-сайтів.
Сучасний розвиток вищої освіти потребує створення ефективної системи
підготовки фахівців, яка визначає серед інших такі її напрямки: розвиток
активності, самостійності і творчих здібностей особистості;
забезпечення держави кваліфікованими, ініціативними кадрами, які,
по-перше, матимуть ґрунтовну теоретичну і практичну підготовку за фахом,
по-друге, зможуть самостійно приймати рішення, пов’язані з майбутньою
професією, а отже, формування в молодих фахівців прагнення до
безпосередньої самоосвіти, здатності постійно оновлювати здобуті знання,
вміння швидко адаптуватися до змін і корегувати професійну діяльність.
Використання цих завдань передбачає пошуки способів удосконалення
сучасних технологій навчання й адаптації до них форм бібліотечного
забезпечення самостійної роботи студентів.
Сайти бібліотек є тим інструментом структурування інформації, котрий
потрібен різноманітним групам галузевих користувачів[25]. При цьому
рівні структурування власних та зовнішніх мережених ресурсів на сайти
визначаються характеристиками організатора ресурсу і тими функціями, які
він переважно виконує в системі галузевої інформації.
Бібліотечні сайти покликані задовольняти загальні, особливі та
індивідуальні потреби користувачів, активно розвивати кумулятивну,
інтеграційну і комунікаційну функції. Створення сайтів спеціальних
бібліотек дозволяє здійснювати діяльність віддалених інформаційних
посередників, розвиваючи нові елементи в системі галузевих електронних
наукових комунікацій; інтеграцію внутрішніх і зовнішніх ресурсів через
систему посилань; мереживі бібліотечно-технологічні послуги для
користувачів.
Аналіз публікацій Л.Я. Філіпової, В.К. Степанова та ін., присвячених
питанням створення бібліотечних веб-сайтів та їх інформаційного
наповнення, дозволяє сформулювати основні принципи створення
бібліотечних веб-сацтів:
• якісний зміст (content) поданої інформації;
• регулярна і постійна підтримка та оперативне Web-сторінки;
• регулярна перевірка з метою використання новітньої, актуальної
інформації;
• доступність і релевантність змісту[33].
Оскільки проект створення бібліотечного Web-сайта є частиною загальної
освітньої програми ВНЗ, важливо правильно визначити його основні цілі та
завдання, які б забезпечували оптимальні умови для самостійної роботи
студентів у системі галузевої інформації і задовольняли б загальні,
особливі та індивідуальні потреби користувача. Отже, класифікуємо
головні цілі та завдання створення бібліотечного Web-сайта за такими
ознаками: 1) базове структурування внутрішніх і зовнішніх ресурсів (
подання багаторівневої інформації з бібліотечного фонду); 2) активна
реалізація інформаційних функцій, розвиток нових інформаційних послуг у
мережі Інтернет; 3)ефективний засіб просування та рекламування власної
бібліотеки в міжнародному інформаційному співтоваристві Інтернет; 4)
надання користувачам мережі зручного доступу до власних інформаційних
продуктів: бібліотечних баз даних, електронних каталогів, навчальних та
методичних повнотекстових електронних документів; 5) залучення студентів
до участі у створенні бібліотечного Web-сайта; 6) розвиток професійної
майстерності бібліотекарів.
Відповідно до головних цілей і завдань створення бібліотечного Web-сайта
формується його змістове наповнення. Провідні спеціалісти, зокрема
В.К.Степанов, опрацювали практичні рекомендації стосовно змісту
бібліотечного Web-сайта. Дослідник вважав, що найважливіше наповнити
бібліотечні Web-сторінки дійсно цінним і глибоким змістом та зробити
його зручним для запитів користувачів[53]. При цьому слід зважати на
існуючі критерії якості Web-сайта: глибина змісту, простота навігації,
стабільність інформаційних ресурсів; оперативність відновлення
інформації; доступність для користувачів; єдиний дизайн усіх розділів
(або рубрик).
Л.Я.Філіпова сформулювала методичні рекомендації щодо формування змісту
Web-сайтів бібліотек:
• підпорядкованість головним цілям, завданням і профілю ВНЗ;
• зручність інтерфейсу і простота навігації;
• професійний дизайн, витриманий в єдиному стилі, з використанням
оригінальних естетичних критеріїв та рішень;
• перелік основних рубрик та гіперпосилань (Links) з урахуванням
інформаційних потреб користувачів;
• змістовність наповнення видами інформації: бібліографічної,
фактографічної, повнотекстової та ін.;
• багатомовність подання інформації (українською, російською та
англійською мовами);
• повнота, якість, достовірність та конкурентоспроможність;
• фактографічна додаткова інформація про бібліотеку та ін. бібліотеки
за профілем навчання;
• повнотекстові підручники, навчальні посібники, програми з
навчальних дисциплін, методичні рекомендації для самостійної роботи
студентів з різних предметів та ін.
Отже, реалізація названих рекомендацій створює оптимальні умови для
навчання студентів, активізує самостійне опрацювання навчальних
документів, підвищує якість підготовки студентів, допомагає кращому
засвоєнню певного обсягу знань і формування вміння самостійно
поповнювати ці знання [45].
Найбільша категорія користувачів бібліотечного Web-сайта - це
студенти, яким потрібна різноманітна інформація для навчання, підготовки
рефератів, курсових проектів, виступів на практичних і семінарських
заняттях, розробки наукових проектів для участі в наукових студентських
конференціях з актуальних питань[2]. Саме тому існуюча структура
бібліотечного сайта поступово, але несхитно створює необхідні
кумулятивні умови для передачі інформації користувачам з метою
поліпшення їх навчально-пізнавальної діяльності та формування у
студентів навичок самостійної творчої роботи, забезпечує оперативний і
глибокий пошук інформації в електронному каталозі (ЕК) вузівських
бібліотек.
У програмному модулі Web-сайта реалізовані досить ефективні механізми
пошуку в ЕК бібліотеки, основними характеристиками яких є:
• забезпечення доступу користувачів як до ЕК, так і до повнотекстових
документів і до довідково-фактографічних баз даних;
• різноманітність пошукового механізму формування структурних запитів
з використанням довідників тощо;
• зручність інтерфейсу та простота навігації, які зважають на
стереотипи та забезпечують пошук;
• можливість формуванням складного(структурного) запиту, зокрема
достатньо прості додаткові умови відбору записів з ЕК за типом видання
або нових надходжень (за останній місяць чи за поточний рік) та ін.;
• використання системи посилань від ЕК на електронні, аудіо - і відео
- документи;
• формування списків бібліографічних описів за результатами пошуку з
отриманням повного опису цього об’єкта;
• паралельно з традиційним форматом подання результатів пошуку (у
вигляді текстового файлу в HTML- форматі) передбачена можливість надання
списку бібліографічних описів в міжнародному комунікативному форматі
UNIMARS (RUSMARS), що сприяє створенню корпоративних бібліотечних
ресурсів[11].
Уся ця технологія передбачає взаємопов’язані процедури та операції, які
виконує користувач у такій послідовності:
• традиційна реєстрація користувача на Web- сторінці бібліотеки, що
надає йому право на замовлення літератури;
• формування запиту (серії запитів) до ЕК, та в списку (списках),
отриманих повідомлень, відбір (зазначення) необхідного його видання або
статті, які збираються в список замовлених книг і статей;
• індивідуальні або зведені списки замовлених видань відображаються
на всіх APMax, що функціонують у відділах книгосховища та рідкісної
книги;
• відбір замовлень видань у відповідних фондах бібліотеки і передача
їх замовникові.
Таким чином, у сучасній літературі достатньо повно описані загальні
вимоги до бібліотечних Web-сайтів і рекомендації щодо розробки цих
компонентів автоматизованих бібліотечних інформаційних систем. Аналіз
цих джерел і досвід роботи бібліотек свідчать, що сайти бібліотек
покликані задовольняти загальні та індивідуальні потреби користувачів,
активно розвиваючи кумулятивну, інтеграційну та комунікаційну функції
бібліотек. [12].
1.3. Створення бібліотечних web-порталів.
Розвиток інформаційних технологій, зокрема Інтернет, стає одним із
вирішальних чинників удосконалення бібліотечно-інформаційної діяльності.
До професійного лексикону активно залучають такі поняття, як „портал”,
„веб-сайт”, „веб-сторінка” та ін., зміст та обсяг яких розуміється
по-різному. Ми дотримуємося точки зору, що портал – це веб-сайт,
організований як системне багаторівневе об’єднання інформаційних,
презентацій та інших ресурсів і сервісів. Веб-сайт (від англ. Web –
павутина, site – місце розміщення) – це електронно-інформаційна база
даних, структурована і систематизована в мережі Інтернет, описана за
допомогою програмної мови HTML (Hypertext Markup Language) .
Веб-сторінка (Web-page) – частина веб-сайта [ 1].
Перший портал YAHOO! було створено у квітні 1994р. Американськими
електротехніками Стенфордського університету (США) Джері Янгом і Девідом
Філо, чому сприяло усвідомлення необхідності упорядкування сайтів,
управління ними. Розробники поступово перетворили YAHOO! на настоювану
базу даних, здатну допомогти тисячам користувачів оперативно знаходити
потрібні сайти в Інтернеті. Ними було розроблено спеціальне програмне
забезпечення, яке ефективно розміщувало, розпізнавало і редагувало
матеріали, знайдений в Інтернеті і збережений у комп’ютері. На початку
1995р. Марк Андриссен, співзасновник Netscape Communications,
запропонував Д.Янгу і Д.Філо перемістити свої файли на сервери
Netscape. У результаті мільйони користувачів отримали можливість
користуватися об’єднаним порталом. Нині YAHOO! містить організовану
інформацію щодо десятків тисяч комп’ютерів, підключених до мережі
Інтернет. Він перетворився на метапортал, потужну пошукову систему,
в Інтернет-компанію, яка принесла десятки мільйонів
прибутку своїм засновникам. За допомогою YAHOO! користувачі знаходять
корисну інформацію, вивчають новітні технології, створюють свої
веб-сайти і веб-сторінки.
Іншим, не менш відомим, порталом є Alta Vista (США), створений на
основі тривалих дослідницьких робіт і власних запатентованих технологій
відповідної компанії. Портал надає безпосередній доступ до будь-якої
інформації, зокрема до численних сайтів, магазинів, щохвилинних новин,
аудіо- і телевізійних ресурсів. Крім того, Alta Vista пропонує безліч
послуг: багатомірну навігацію, пошук як універсальний, так і тематичний,
розміщення веб-сторінок користувачів, e-mail та багато ін. нині
компанія створила локальні сайти у Франції, Німеччині, Італії,
Нідерландах, Швеції і Великій Британії. Розробляються й інші портали,
які об’єднують як універсальні, так і галузеві веб-сайти [ 20].
Різниця між сайтом і порталом є недостатньо чіткою, однак вона існує.
Головна відмінність полягає в сервісі й обсязі інформації, що надається.
Якщо сайт ( навіть насичений гіперпосиланнями, тобто зв’язками між
файлами чи фрагментами файлу, описаними за допомогою програмної мови
HTML ) містить переважно обмежене коло інформації, то портал – потужна
структура, що надає безліч послуг. Користь від цього є обопільною:
власники порталу, залучаючи, таким чином, усе більшу кількість
користувачі, у свою чергу, мають безплатні послуги.
Головною перевагою порталу є навігація по мережі Інтернет, що дозволяє
швидко віднайти необхідну інформацію в необхідному обсязі. Багато сайтів
також мають пошукові системи, однак пошук може здійснюватися лише в
межах даного сайта або в його архіві. За відсутності пошукової системи
значно ускладнюється робота в сайті. Тому веб-портали – найбільш
відвідувані місця Інтернету[5]. Серед них пошукові системи порталів
YAHOO!, Alta Vista, Excite, HotBot, Infoseek, Lycos, Northem Light і
т.д. Нині Word Wide Web містить близько 320 млн. сторінок. Проте
будь-яка пошукова система охоплює лише частину загального кіберпростору.
Для більш повного і точного пошуку й отримання інформації доцільно
використовувати кілька порталів з подальшим переглядом та аналізом
отриманих відомостей.
Розрізняють два типи порталів: горизонтальні і вертикальні. Особливістю
порталів першого типу є, по-перше, те, що вони створюються навколо
пошукової системи або каталогу сайтів, з наступною побудовою інших
сервісів: поштова служба, сервер безкоштовного хостинга, тобто
розміщення персональної веб-сторінки тощо. По-друге, горизонтальні
портали використовують інформацію, запозичену з інших джерел
(порталів/сайтів) і надають її користувачеві у згорнутому вигляді. Тобто
вся інформація зібрана в одному місці, що позволяє необхідності
заходити на десятки сайтів для отримання різноманітних даних. Саме до
такого типу порталів належать YAHOO! (www.yahoo.com), Alta Vista
(www.altavista.com), Microsoft MSN (www.msn.com), Nescape Net Center
(home.netscape.com), Lycos (www.lycos.com), Excite (www.excite.com) та
ін. В Україні відомими є такі горизонтальні портали, як
www.uaportal.com, www.ukrop.com, а також російські портали
www.rambler.com, www.aport.ru, www.yandex.ru тощо[52].
Особливістю вертикальних порталів є те, що вони концентрують інформацію,
об’єднуючи її за певною ознакою. Це провідні постачальники більшої
частини актуалізованої інформації. Від сайтів вертикальні портали
відрізняються обсягом та повнотою інформації певної тематики[17]. До них
належать: Автомобільна Україна ( www.cookbook.com.ua ), Український
фінансовий портал ( www.finport.net), Музичний портал (www.mp3.ru) та
ін.
Бібліотеки України долучаються до глобальної мережі Інтернет двома
основними способами: а) через використання накопичених у мережі
інформаційних ресурсів; б) через створення власних веб-сайтів і
веб-сторінок і надання інформаційних продуктів та послуг. Поштовхом до
створення бібліотечних порталів в Україні стала реалізація проекту
„Сприяння розвитку регіональних корпоративних порталів та інформаційних
центрів на базі обласних універсальних наукових публічних бібліотек”,
започаткованого Міжнародним фондом „Відродження” в 1999р. У межах
реалізації проекту створення інформаційних порталів розпочали: Державний
фонд фундаментальних досліджень, Національна бібліотека України НАН
України ім. В.І. Вернадського, Миколаївська державна обласна
універсальна наукова бібліотека ім. О.Гмирьова, Львівський центр
науково-технічної та економічної інформації, Рівненська державна
обласна універсальна наукова бібліотека та ін. Однак українські
бібліотеки недостатньо представлені в мережі Інтернет. Існуючі
бібліотечні веб-сайти і веб-сторінки роз’єднані, нескоординовані.
Інформаційні ресурси здебільшого розміщені в локальних мережах,
електронні ресурси бібліотек України розпорошено на багатьох
веб-сайтах[44].Таке становище можна пояснити як фінансовими труднощами і
слабкою комп’ютерно-телекомунікаційною базою більшості вітчизняних
бібліотек, так і упередженим ставленням деяких бібліотек до об’єднання
ресурсів.
Ефективне вирішення важливих завдань формування єдиного інформаційного
простору України як складової інформаційної інфраструктури можливе при
створенні Національного (регіонального) бібліотечного інформаційного
порталу в мережі Інтернет – унікального засобу системоорганізації
бібліотечно-інформаційного простору України, інтеграції його до світових
Інтернет-ресурсів.
Розуміння корпоративного порталу як інструмента системоорганізації
бібліотечно-інформаційного простору України полягає в:
• концентрації в одному місці відомостей про існуючі інформаційні,
бібліотечні сайти і портали;
• інтеграції різних видів інформації, ресурсів, серверів і послуг;
• створенні в відбитті в мережі національних (регіональних)
інформаційних ресурсів бібліотечно-інформаційного сектора
(бібліографічних, реферативних, аналітичних, повнотекстових баз даних);
• систематизації і структуруванні внутрішніх і зовнішніх веб-ресурсів
за різними ознаками;
• наданні достовірної, тарифікованої інформації користувачам;
• уніфікації пошуку, наданні і використанні внутрішніх і зовнішніх
веб-ресурсів;
• забезпеченні користувачам єдиного інтерфейсу і доступу до
інформації;
• організації локального і віддаленого доступу користувачів до
розподілених електронних ресурсів бібліотеки;
• поширенні й удосконаленні спектра мережених інформаційних послуг;
• поглибленні співпраці бібліотек у формуванні й використанні
веб-ресурсів;
• забезпеченні конкурентоспроможності вітчизняних бібліотек;
• інтеграції до світового інформаційного простору;
• залученні світових інформаційних ресурсів для використання в
Україні та представлення національних у світовій інформаційній
інфраструктурі.
Ці багатоманітні властивості використання порталу визначають характер
його побутування в інформаційному середовищі суб’єкта, в якому він також
виконує системоорганізуючу і гармонізуючи функції. Систематизуючи
веб-ресурси, портал забезпечує компактність, зверненість інформації, що
сприяє встановленню відповідності можливостям людини в засвоєнні
інформаційного простору[32]. Одночасно наявність порталу – гармонізує
внутрішній світ користувача, позбавляє від дискомфорту, пов’язаного з
дефіцитом, надлишком інформації, зменшує ступінь невизначеності в
бібліотечно-інформаційному середовищі.
|
