ІІ. СЛУХАЛИ:
Голова зборів (підпис) Л.Д.Мойсеєнко
Секретар (підпис) В.О.Даценко
Витяг з протоколу.
Це документ, який являє собою частину протоколу, потрібну для
вирішення окремого питання. Його складають та надсилають (або
передають) окремим особам чи підприємствам на їхню вимогу.
Реквізити:
1.Назва виду документа.
2.Заголовок протоколу.
3.Номер протоколу.
4.Дата протоколу.
5.Текст витягу.
6.Дата видачі витягу.
7.Підпис секретаря або голови засідання.
8.Печатка.
Зразок:
Витяг з протоколу № 35
засідання Ради трудового колективу
від 17 січня 1995 року
Присутні: начальник цеху №1 Куц М.П., голова профспілки заводу Сіряк Н.Т., колективу цеху №1.
СЛУХАЛИ:
Заяву Ю.М. Грачова з клопотанням колективу цеху №1 про виділення путівки до лікувально-профілактичного санаторію "Форос”.
УХВАЛИЛИ:
Виділити Ю.М. Грачову путівку до санаторію "Форос”.
Голова засідання (підпис) В.Е.Власенко
Секретар (підпис) Т.К.Симакова
Печатка
Маріупольський завод важкого машинобудування
ПРОТОКОЛ
12.10.02. №16 м. Маріуполь
Засідання технічної ради.
Присутні: члени технічної ради заводу згідно з доданим списком (усього 25 осіб, список додається)
Запрошені: Ферзенко І.М. – головний спеціаліст НІС ДПІ, Щукін І.Г. – завідуючий сектором, Каравський Є.К.– начальник відділу.
Голова А.В.Ніколенко
Секретар О.А.Тимченко
Порядок денний:
1.Обговорення пропозицій слюсаря складального цеху Ігнатьєва П.С. "Заміна металевих заглушок на заглушки з пластмаси”.
2.Пропозиція майстра механічного цеху Новикова О.М. "Заміна конфігурацій деталі №5587 і заготовки для неї”.
СЛУХАЛИ:
Пропозицію слюсаря слюсаря складального цеху Ігнатієва П.С. "Заміна металевих заглушок на заглушки з пластмаси”.
ВИСТУПИЛИ:
Григор’єв П.М., інженер складального цеху, вважає, що пропозиція
Ігнат’єва П.С. є корисною, такою, що дає економічний ефект близько 90
млн. крб. На рік.
Абрамов М.А., начальник технічного відділу, відзначив, що необхідні прес-форми можна виготовити в інструментальному цеху.
УХВАЛИЛИ:
1.Прийняти пропозицію Ігнатьєва П.С. "Заміна металевих заглушок на заглушки з пластмаси”.
2.Прес-форми виготовити в інструментальному цеху до 12.12.02.
3.Дослідну партію заглушок з пластичних мас виготовити і випробувати до 12.12.02.
СЛУХАЛИ:
Пропозицію майстра механічного цеху Новикова О.М. "Заміна конфігурацій деталі №5587 і заготовки для неї”.
ВИСТУПИЛИ:
Радіонов В.Н., начальник механічного цеху, відзначив, що пропозиція
Новикова О.М. корисна, оскільки дає можливість зменшити витрати бронзи
для виготовлення деталі №5587 приблизно на 500 кг на рік і одержати
економію 100 тис. грн.
УХВАЛИЛИ:
Прийняти пропозицію Новикова О.М. "Заміна конфігурацій деталі №5587 і заготовки для неї”.
Голова (підпис) М.І.Озеров
Секретар (підпис) М.А.Рибалко.
Агрофірма "Поділля”
Протокол №10.
12.12.02. с. Дібровка.
__________ району
__________ області.
Виробнича нарада
Працівників бухгалтерії
Голова С.В. Марченко
Секретар А.М. Токарєва.
ПОРЯДОК ДЕННИЙ:
1.Складання звіту з виробничо-фінансової діяльності агрофірми за 2002р. (інформація головного бухгалтера С.В.Марченка).
2.Вказівки й пояснення Держкомстату з питань бухгалтерського обліку і
звітності (повідомлення заступника головного бухгалтера М.Г.Руденко)
СЛУХАЛИ:
С.В.Марченко доповів про порядок підготовки й складання річного звіту, про завдання працівників обліку.
ВИСТУПИЛИ:
С.П.Дмітрієв – вказав на потребу найретельнішої підготовки матеріалів звіту і заповнення таблиць.
Г.С.Яковлєва – запропонувала організувати роботу у такий спосіб, щоб завершити складання звіту до 10 січня 2003.
УХВАЛИЛИ:
1.Усім працівникам відділу обліку забезпечити своєчасну підготовку й
високу якість матеріалів звітів з виробничо-фінансової діяльності
агрофірми за 2002 рік.
2.Подати річний звіт до Облстату не пізніше 10 січня 2003 року.
СЛУХАЛИ:
М.Г.Руденко – вказівки й пояснення Держкомстату з питань бухгалтерського обліку й звітності.
УХВАЛИЛИ:
Вказівки з пояснення Держкомстату від 07.12.02 з питань бухгалтерського обліку в агрофірмах взяти до відома і керуватися ними.
Додаток: реєстраційний список на 1 сторінці в 1 прим.
Голова (підпис) С.В.Марченко
Секретар (підпис) А.М.Танаєва
3 ОХОРОНА ПРАЦІ
Інструкція з охорони праці при роботі на сучасному робочому місці секретаря
ІНСТРУКЦІЯ
з охорони праці при роботі на сучасному робочому місці секретаря
1. Загальні вимоги безпеки
Працівники допускаються до самостійної роботи після проходження
інструктажу на робочому місці за даною професією, стажування і набуття
навиків безпечних методів праці.
2. Облаштування робочих місць
2.1 При виборі приміщень для розташування робочих місць з ПЕОМ
необхідно враховувати, що вікна можуть давати відблиски на екранах
дисплеїв і викликати значну осліпленність у сидячих перед ними,
особливо влітку і в сонячні дні.
2.2 Приміщення з ПЕОМ повинні мати природне і штучне освітлення. При не
–задовільному освітленні знижуються продуктивність праці оператора
(користувача) ПЕОМ, можлива поява близорукості, швидкої втоми.
2.3 Не допускається розташування робочих місць з ПЕОМ у підвальних і
для учбових закладів і дошкільних закладів в підвальних і цокольних
поверхах.
2.4 Робочі місця з ВДТ і ПЕОМ при виконанні творчої роботи, яка вимагає
значного розумового навантаження або високої концентрації уваги, слід
ізолювати одне від одного перегородкою висотою 1,5-2,0 м.
2.5 Площа на одного працюючого за ПЕОМ повинна складати не менше 6,0 кв.м, об’єм – не менше 20 куб.м.
2.6 Недопустимо розташування ПЕОМ при якому працюючий повернений лицем
або спиною до вікон кімнати або до задньої частини ПЕОМ, в яку
вмонтовані вентилятори. Приміщення з ПЕОМ для операторів (користувачів)
і дисплейні класи повинні бути ізольовані від джерела шуму.
2.7 Система освітлення повинна задовольняти наступним вимогам:
необхідно забезпечити достатньо рівномірний розподіл яскравості на робочій поверхні ВДТ, а також у межах навколишнього простору;
на робочій поверхні не повинно бути різких тіней;
в полі зору не повинно бути підвищеної яскравості поверхонь, які викликають осліплення;
величина освітленості повинна бути постійною у часі;
слід вибирати оптимальний напрямок світлового потоку і необхідний спектральний склад світла.
По відношенню до світлових прорізів робочі місця повинні
розташовуватися на відстані не менше 2,5 м. від них; щоб природне
світло падало на робочі місця збоку, переважно зліва.
2.8 Штучне освітлення в приміщеннях з ПЕОМ повинно здійснюватися
системою загального освітлення. У випадках переважної роботи з
документами (рукописні, друковані тексти і под.) рекомендується
застосування системи комбінованого освітлення (до загального освітлення
додатково встановлюються світильники місцевого освітлення). Місцеве
освітлення призначено для освітлення зони розташування документів.
2.9 Штучне освітлення повинно забезпечувати на робочих місцях з ПЕОМ освітлення не нижче 400-500 лк.
2.10 При штучному освітленні рекомендується застосовувати люмінесцентні лампи.
Допускається застосування ламп розжарювання в світильниках місцевого освітлення.
2.11 Світлий і особливо блискучий одяг працівників небажаний.
2.12 Вміст шкідливих хімічних речовин в приміщеннях з ПЕОМ не повинен
перевищувати концентрацій, вказаних у переліку "Гранично допустимих
концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених
пунктів ” № 3086-84 від 27.08.84 р. і доповнення до них, затверджених
Мінздоров’я.
2.13 Основним обладнанням робочого місця оператора (користувача) ПЕОМ,
являється відеотермінал, клавіатура, принтер, робочий стіл, стілець
(крісло), допоміжний п’юпітер, підставка для ніг.
2.14При розташуванні елементів робочого місця слід враховувати:
робочу позу оператора (користувача) ПЕОМ;
простір для розташування оператора (користувача);
можливість огляду елементів робочого місця;
можливість ведення записів, розташування документації і матеріалів, використовуваних оператором (користувача);
можливість огляду простору за межами робочого місця;
Взаємне розташування елементів робочого місця не повинно обтяжувати
здійснення всіх необхідних рухів і переміщень для експлуатації ПЕОМ;
дотримуватися оптимального режиму праці і відпочинку, зниженню втоми
оператора (користувача).
2.15 Екран ВДТ ПЕОМ повинен знаходитися від очей оператора
(користувача) ПЕОМ на відстані 600-700 мм., який повинен мати гостроту
зору на відстані 500 мм.
2.16 Клавіатура повинна розташовуватися так, щоб на ній було зручно
виконувати роботи двома руками. Клавіатуру слід розташовувати на
поверхні стола або спеціальній підставці на відстані 100-300 мм від
краю, оберненого до оператора (користувача) ПЕОМ. Кут нахилу до панелі
клавіатури повинен бути в межах від 5 до 25 град.
2.17 Принтер повинен бути розташований в зручному для оператора
(користувача) ПЕОМ положенні так, щоб максимальна відстань до клавіш
управління принтером не перевищувало довжину витягнутої руки.
2.18 Висота робочої поверхні стола повинна регулюватися в межах 680-800
мм, при відсутності такої можливості висота робочої поверхні
вибирається рівною 725 мм.
2.19 Крісло повинно створювати умови: для підтримування корпуса
оператора (користувача) ПЕОМ у фізіологічно раціональному положенні та
із збереженням природних згинів позвонка; з метою зниження статичної
напруги пози, і не повинно обтяжувати робочих рухів.
2.20 Робоче місце повинно бути обладнано підставкою для ніг, яка
повинна мати ширину не менше 300 мм, глибину не менше 400 мм,
регулювання по висоті в межах до 150 мм і за кутом нахилу опорної
поверхні підставки – до 20 град. Поверхня підставки повинна бути
рифленою, мати бортик висотою 10 мм по нижньому краю.
2.21 Робоче місце оператора (користувача) ПЕОМ повинно бути обладнане
легко пересувним п’юпітром для документів, розміщеним на одному рівні з
екраном на відстані не більше 200 мм.
2.22 Розташування екрана ВДТ на технологічному обладнанні повинно
передбачати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під
кутом 30 град. від нормальної лінії погляду оператора (користувача)
ПЕОМ.
2.23 При експлуатації ПЕОМ необхідно дотримуватися правил особистої гігієни.
2.24 У випадку аварії або виникнення пожежі, працюючий повинен
здійснити заходи до їх ліквідації, якщо це не загрожує його життю і
життю оточуючих. Про випадок негайно сповістити адміністрацію.
2.25 За порушення або не виконання вимог даної інструкції оператор
(користувач) ПЕОМ несе відповідальність згідно з чинним законодавством.
2.26Взаємне розташування елементів робочого місця не повинно обтяжувати
здійснення всіх необхідних рухів і переміщень для експлуатації ПЕОМ;
дотримуватися оптимального режиму праці і відпочинку, зниженню втоми
оператора (користувача).
3. Вимоги безпеки перед початком роботи
3.1 Оглянути робоче місце. Привести в порядок робоче місце, впевнитись,
що на робочому місці відсутні сторонні предмети, усі прилади і блоки
ПЕОМ під’єднані до системного блоку.
3.2 Перевірте:
справність роз’єднання кабелю електроживлення і блоків механізмів;
відсутність поломок і пошкодження ізоляції живлячих приводів;
відсутність відкритих струмопровідних частини в системах ПЕОМ.
3.3 Підготуйте робоче місце для роботи з відео терміналом типу "Дисплей”:
відрегулюйте сидіння робочого стільця (крісло) на оптимальну зручну
висоту; кут нахилу спинки стільця повинен змінюватися в межах 90-220
град до поверхні сидіння;
розмістіть крісло і систему для відображення інформації – відеотермінал
(ВДТ), так щоб кут зору на екрані ВДТ складав 25 град, а відстань до
екрана 600–800 мм;
прослідкуйте, щоб при нормальному освітлення робочого місця пряме світло не попадало на екрани систем.
3.4 Протерти зволоженою серветкою (марлевою) клавіатуру (для зниження
рівня статистичної електроенергії ), зовнішньої поверхні екрана ВДТ.
3.5 Перед початком роботи необхідно враховувати, що вікна можуть давати
відблиск на екранах дисплеїв і викликати значну осліпленність у сидячих
перед ними, особливо літом і в сонячні дні, тому натуральне освітлення
в приміщеннях з ПЕОМ необхідно регулювати жалюзями або занавісками або
іншими сонцезахисними засобами.
3.6 Перед включенням штепсельної вилки кабелю електроживлення в розетку
220 В впевніться в тому, що всі вимикачі мережі на всіх системах ПЕОМ
знаходяться в положенні "виключено”, а корпуса систем "заземленні”.
4. Вимоги безпеки під час роботи
4.1 Не залишайте включеними ПЕОМ та його пристрої без нагляду.
4.2 Підключайте і відключайте роз’єднання кабелів пристроїв ПЕОМ тільки при виключеній напрузі електромережі.
4.3 Подавайте напругу на пристрої і окремі блоки ПЕОМ тільки після
точної перевірки надійності укріплення провідників заземлення,
справності кабелів і роз’єднань мережі електроживлення.
4.4 Якщо при включенні на екрані ВДТ не з’являється ні якої інформації
(пустий екран) або в центрі екрана висвічується яскрава біла смуга,
необхідно виключити його і повідомити про несправність.
4.5 При виявленні запаху горіння в пристроях ПЕОМ, необхідно негайно
виключити апаратуру, повторно не включати і звернутися до спеціаліста
по технічному обслуговуванню ПЕОМ.
4.6 Для профілактики порушень і підтримки працездатності оператора
(користувача) ПЕОМ власником повинні бути введені доповнюючи
регламентовані перерви для відпочинку.
В період праці за ВДТ необхідно передбачити через кожні 40-45 хв.
3-5-хвилинні перерви для відпочинку. Середня сумарна подовженість
роботи за ВДТ за день не повинна перевищувати 4 години, а за неділю –
20 годин.
4.7 Сумарну подовженість роботи з ВДТ (4 год.) краще розділити на дві
частини і працювати по дві годині в першу і другу половини робочого
дня. При використанні захисного екрана або ВДТ з пониженим
випромінювання (low radiation) час роботи за ВДТ може бути збільшений.
4.8 Кількість обробляючих символів (або знаків на ВДТ) не повинен перевищувати 30 000 тис за 4 години роботи.
З ціллю зменшення шкідливої дії рекомендується застосовувати чередування
операцій вводу змістовного тексту і цифрових даних (зміна змісту
робіт), чередування редагування текстів і вводу даних (зміна змісту і
темпу роботи) і т.п.
4.10 В період виконання трудового процесу у оператора (користувача)
ПЕОМ значно понижена загальна активність при локальній напрузі кистей
рук. При підтримці загального м’язового тонуса а також профілактики
кістково-м’язочних порушень під час перерви рекомендується проводити
гімнастичні вправи. Для кистей рук необхідно проводити спеціальні
вправи. Періодично рекомендується виконувати комплекс вправ для очей.
4.11 У разі виникнення у працюючих ПЕОМ зорового дискомфорту та
іншого несприятливого суб’єктивного відчуття, не дивлячись на
дотримання санітарно-гігієнічних, ергономічних вимог, режимів праці і
відпочинку слід застосувати індивідуальний підхід в обмежені часу
роботу з ПЕОМ і корекцію тривалості перерв для відпочинку або проводити
переміну діяльності на іншу, не пов’язану з використанням ПЕОМ.
4.12 Працюючим на ПЕОМ з високим рівнем напруженості під час перерв і в
кінці робочого дня показане психологічне розвантажання в спеціально
обладнаних приміщеннях (кімнатах психологічного розвантаження).
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.5.У разі аварій електричних мереж або електрообладнання ПЕОМ від
струмів короткого замикання (КЗ), і як наслідок можливість виникнення
пожежі оператор (користувач) повинен:
- негайно припинити роботу;
- залишити небезпечну зону і прийняти міри по попередженню подальшого
розвитку аварії (відключити електроенергію, шляхом виключення
загального рубильника або пакетного вимикача на електрощиті
приміщення, а у разі пожежі і приточно-витяжну вентиляцію).
5.2 Сповістити про пожежу директору, або безпосередньому керівникові роботи, на якій виникла аварія.
5.3. При нещасних випадках надайте пешу (долікарську) медичну допомогу потерпілому:
при ураженні електричним струмом, якщо потерпілий дихає нечасто та
судорожно або у нього відсутні признаки життя (не прослуховується
дихання, намає пульсу, розширені зіниці очей) робити штучне дихання
"рот-в-рот” і непрямий масаж серця (при цьому необхідно організувати
виклик швидкої допомоги);
при пораненні – накласти стерильну пов’язку;
при кровотечі – рану перев’яжіть стерильною пов’язкою і тримати в
такому стані 3-5 хв. Якщо кровотеча припинилася, пов’язку закріпіть
бинтом;
при переломах, ударах, вивихах і розтягнені забезпечне спокійне і
зручне положення пошкодженої частини тіла, в усіх випадках після
надання першої (долікарської) медичної допомоги потерпілому викличте
лікаря.
6. Вимоги безпеки по закінченню роботи
6.1Встановити в положення "вимкнено” усі тумблери (вимикачі) пристроїв,
з якими ви працювали, а також перемикачі (рубильники) на електрощитах.
6.2Відключити штепсельні вилки від розеток електроживлення.
6.3Вимкнути вентиляцію.
Провести вологе прибирання робочого місця. Екран ВДТ протирати від пилу
не рідше одного разу на день. Протирання пилу з апаратури здійснювати
при вимкненому електроживленні.
4 ВИСНОВОК
Види службового листування
Лист – загальна назва різних по змісту документів, виділених у зв’язку
із особливими способом передачі тексту поштою або кур’єром.
Вихідні листи з вищестоящих установ та організацій вміщують, як
правило, накази, нагадування, роз’яснення. Підвідомчі установи
направляють вищестоящим запрошення, підтвердження, прохання.
Службові листи застосовують для розв’язання численних оперативних
питань, що виникають в управлінській діяльності: запити, повідомлення,
запрошення, претензії, зміни, уточнення, завдання, прохання, вимоги
тощо.
Текст службового листа повинен висвітлювати одне питання. Головна мета
службового листа – спонукати до дії, переконати, довести, пояснити.
Цього досягають якісністю, чіткістю та стислістю викладення тексту. Не
рекомендується у тексті листа вживати категоричні вирази на зразок
"напевне”, "як і раніше”, "як і відомо”, "якщо можливо”. Тон листа має
бути нейтральним.
Листи мають такі реквізити:
1.Державний герб.
2.Емблема організації, установи чи підприємства.
3.Зображення державних нагород.
4.Код організації, установи чи підприємства.
5.Повна назва установи, організації чи підприємства – автора листа.
6.Назва структурного підрозділу.
7.Поштова адреса.
8.Дата.
9.Адресат.
10.Текст.
11.Відмітка про додаток.
12.Підпис.
Супровідний лист – інформує адресата про додані до листа документи.
Починають листи словами: "Надсилаємо", "Направляємо", "Повертаємо",
"Додаємо" тощо, а далі наводяться реквізити документу за
формуляр-зразком.
Лист-запрошення – пропонує адресатові взяти участь у якомусь заході.
Адресується як конкретній особі, так і організаціям. У ньому
повідомляється зміст запропонованого заходу, термін проведення, умови
участі.
Інформаційний лист – повідомляє адресатові про певний факт чи захід.
Рекламний лист – є різновидом інформаційного листа, скеровується
конкретному адресатові та містить докладний опис рекламованих послуг чи
товарів. Мета такого листа спонукати адресата скористатись певними
послугами.
Лист-повідомлення близький за змістом до листа-запрошення та
інформаційного листа. Складається як відповідь на запит або як
інформаційне повідомлення. Починається такий лист словами:
"Повідомляємо", "Ставимо Вас до відома".
Гарантійний лист – це документ, що забезпечує виконання викладених у
ньому зобов'язань. На таких листах оформляється 13-й реквізит
"Посилання на індекс та дату вхідного документу".
Лист-нагадування – містить вказівки про наближення або закінчення терміну певного зобов'язання або проведення заходу.
5 ТВОРЧА РОБОТА
Імідж секретаря
Професія секретаря займає третє місце в рейтингу професій, або 7,06%
попиту. На протязі місяця центр зайнятості одержує більш ніж 60 заявок
на вакансію секретаря. Зараз користується популярністю "ідеальний
секретар”, який вміє поводитися з офісним обладнанням, має навики
діловодства, володіє феноменальною пам’яттю на всі номери телефонів,
фамілії та посади. Якщо театр починається з вішалки, то будь-який офіс
– з секретаря. Секретар – візитна картка шефа.
Отже, давайте проаналізуємо деякі не менш важливі елементи, які відносяться до іміджу секретаря. Почнемо з одягу:
Як говорить народна приказка – "зустрічають по одягу”. І це дійсно так.
В момент зустрічі з кимось новим для нас ми відразу ідентифікуємо –
порівнюємо, співставляємо його з усіма людьми, яких ми зустрічали до
цього. Відбувається своєрідна "класифікація”: зім’ята сорочка, бахрома
на штанях, заношені туфлі – бомж; класичний костюм, краватка, дипломат
у руках – бізнесмен. Про це в першу чергу говорить одяг.
Як підказують психологи – перше враження дуже часто залишається домінуючим протягом довгого періоду.
Одягатися гарно необхідно завжди – справляти хороше враження на оточуючих.
В гардеробі секретаря повинно бути декілька костюмів нейтральних
кольорів на всі випадки і пори року. Діловий одяг обов’язковий навіть
влітку. Колір костюму такий ж важливий як і фасон. Колір може не тільки
покращувати зовнішність, а й діяти на оточуючих. Найкраща тканина для
нього – шерсть, твід, полотно. У запасі у неї завжди буде довга
шерстяна спідниця, і тоді повідомлення про вечір або банкет не застане
її зненацька: таку спідницю вона зможе одягнути до любої із своїх
блузок.
Влітку бізнес леді не з’явиться на службу у строкатому платті, вона віддасть перевагу костюмові світлих тонів.
Кращі кольори для ділового костюму жінки – темно-синій,
темно-коричневий, сірий, світло-синій, рудувато-коричневий. Найбільш
приємними для чоловічого ока рахуються блідо-жовтий, рожевий,
темно-синій, бежевий. Можна відмітити ще три кольори: чорний, білий та
червоний. Однак з червоним кольором треба бути дуже обережною. Костюм
цього кольору краще одягати на багатолюдні свята, презентації,
конференції, зустрічі. Тоді Ви ні в якому разі не залишитеся
непоміченою.
Ні при яких обставинах не надягайте костюм яскраво жовтого чи
помаранчевого кольору – вони нервують навколишніх. Найгірший колір для
костюму ділової людини – білий. Він надасть вам неумісний на роботі
парадний вигляд, а крім того, найменша плямка може "зап’ятнати” вашу
репутацію. Білою може бути тільки блуза.
Одне з головних правил – чим менше оголеного тіла, тим більше до вас
довіри. Ідеальна довжина для спідниці – до коліна. Довше можна, коротше
– ні в якому випадку.
Але діловий костюм – це не тільки суворі костюми. В ньому повинні бути
речі, які можуть трохи відступати від ділових канонів. Це плаття, якому
дозволено бути трохи яскравішим і довшим ніж звичайне.
І так, бізнес леді запам’ятає, що темно-коричневий, темно-синій, колір
іржі та бежевий є найбільш підходящими як для службового плаття, так і
для плаття, викликаючого цікавість та увагу чоловіків.
Поєднання в одязі двох або більше кольорів свідчить, що ви людина, яка
не знає почуття міри. М’які тони (бежевий, білий, зелений) створять про
вас враження, як про людину спокійну, врівноважену. Яскравий одяг
вкаже, що ви бажаєте бути в центрі уваги і надаєте перевагу колективній
роботі. У взутті і про всілякі вільності нема і речі. Скажіть "ні”
"шпилькам”, туфлям на плоскій підошві і босоніжкам з відкритим носком.
Скажіть "так” лодочкам чорного, коричневого чи темно-синього кольору на
середньому каблуці.
Друге, і не менш важливе – це прикраси.
Найкращими є прикраси з золота (найважливіша з яких обручка). Але
надаючи своєму вигляду вишуканості, пам’ятайте, що почуття міри – закон
елегантності. А з аксесуарів буде доцільним носити кейс.
Цікаві дослідження провели американські спеціалісти. Вони помітили, що
дуже багато навіть незаміжніх бізнес леді при контакті з новими
знайомими у діловій сфері одягають обручки. Цим самим вони викликають
повагу у спостережливих і проникливих партнерів, йдуть до вирішення
ділової задачі, не відволікаючись на обговорення особистих тем. У
повсякденному спілкуванні, на службі краще носити тільки одну каблучку
плюс ще одну – дві прикраси, які не надто кидаються у очі і не надто
великі. Тому, що не слід забувати, що прикраси не повинні заважати
роботі. Секретарю, у якої всі пальці у каблучках, буде нелегко
друкувати на машинці, працювати з листами, документами і т.д.
Багато дорогоцінних прикрас в денний час видасть ваше незнання ділового
етикету та відсутність смаку. Крім того, такий перебір в гардеробі може
стати ознакою хитрості, бажання домінувати в усьому.
Здавалося б яка різниця зроблений манікюр чи ні. Співрозмовник можливо
й не зверне уваги на ваші нігті, але підсвідомо відчує неприязнь.
Доглянутий зовнішній вигляд включає в себе і акуратну, але разом з тим
просту зачіску. З розпущеним довгим волоссям із завитушками ви можете
створити враження впевненої в собі особи. Прямі гладко зачесані волоси
середньої довжини – ідеальний варіант ділової зачіски. Вони виглядають
акуратно і вміру консервативно та легко укладаються. Ніяких локонів,
але якщо волоси крутяться від природи їх краще випрямити за допомогою
гребінця і фену. Темно-русий і каштановий – ідеальний колір для ділової
жінки. Рахується, що чим темніше волосся тим строгіша характеристика
жінки.
В діловому макіяжі існує чіткий етикет: ваш вигляд повинен відповідати
іміджу фірми і посади яку ви займаєте. Потрібно підбирати помаду в
постельних тонах, без блиску і перламутру. Щоб вас сприймали як ділову
жінку, слід робити акцент на очі, а не на губи. Пудра і капля румян
нададуть обличчю здорового вигляду.
Слабинка кожної жінки – парфуми. Коли ділова жінка зустрічається з
впливовими чоловіками, вона намагається показати себе як розумну і
чарівну жінку. Ніщо так не сприяє цьому враженню, як хороша французька
косметика. Тонкі, дорогі парфуми зроблять чоловіків Вашими
прихильниками, а майже невідчутні аромати квітів закріплять Ваш
авторитет.
Секрет успіху – в хорошому іміджі, незмінними складовими якого є вірний
макіяж, одяг, манера розмовляти та жестикулювати. Можна мати відповідну
освіту, яскравий талант і небачені можливості, але якщо імідж не
продуманий ваші замисли можуть залишитися тільки мріями. Зовсім не
потрібно шукати поради в іміджмейкера – варто спробувати самотушки,
спираючись на свої кращі особисті дані.
Щоб не розвіяти приємне враження, необхідно розположити до себе слухача
з першого слова. Навряд чи дуже різкий голос викличе у партнера
симпатію – він вирішить, що ви нав’язуєте йому свою думку; невнятне
бормотання не тільки викличе злість, але й охарактеризує вас як
невпевнену в собі особу, ну а високий голос заставить співрозмовника
засумніватися чи можна вам довіряти. Так що, якщо хочете створити гарну
думку про себе швидше потурбуйтеся про те, щоб ваш голос звучав
привабливо. Найпростіший спосіб це – записати свою мову на магнітофон,
а потім прослухати її. Але мати приємний голос мало. Для того щоб
знайти спільну мову з співрозмовником, підлаштовуйтеся до тембру і
темпу. Дійти до взаєморозуміння з співрозмовником буде набагато
простіше, якщо ви дасте йому зрозуміти, що він почутий і пам’ятайте
увага повинна бути чистосердечна.
Про те, чи встановився між вами контакт, можна судити по очах. Якщо
співрозмовник дивиться в очі, це значить він зацікавлений і уважно
слухає, а якщо уникає погляду то або щось приховує або думає про щось
своє.
Однаково важливо не тільки те як ви говорите, а й що ви говорите.
Необхідно продумати свою промову до найменших дрібниць. Також мова
жестів може сказати більше чим будь які слова. Жести можуть розповісти
навколишнім про ваші почуття і навіть настрій.
Отже, елегантний костюм, гарна мова правильні жести – це ще не все,
якщо немає самоповаги, любові до себе, віри в свої сили і відвертого
бажання відчути проблеми співрозмовника, тобто шарму. Це велика сила,
яка може піднести будь-яку жінку до вершини успіху. Імідж, пронизаний
чарівністю, зачарує особу з якою ви спілкуєтеся, і вона вже бачить
перед собою не "діловий костюм”, а яскраву Особистість. Не автомат з
завченими жестами і фальшивою посмішкою, а Жінку, окутану ореолом
загадковості.
6 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.Корнева А.П. и др. Машинопись и основы современного делопроизводства:
Учебное пособие для учащихся IX-X кл.– 2-е изд.– М.: Просвещение, 1981.
2.Кузнецов А.Н., Ваенгейм Р.Н. Машинопись: Учеб. Пособие для сред. ПТУ.– М.: Высш. Шк., 1986.
3.Бондырева Т.Н. Секретарское дело: практ. Пособие.– М.: ВШ., 1989.
4.Ділова укр. Мова: посібник для студентів вузів / За ред. Н.Д.Бабич.– Чернівці: Рута, 1996.
5.Головач А.С. Зразкиоформлення документів: Для підприємств та громадян.– Донецьк: Сталкер, 1997.
6.Паламар Л.М., Кацавец Г.М. Українське ділове мовлення: Навчальний посібник для учнів ПТЗО.– К.: Либідь, 1997.
7.Вербицька Т.С. Сучасний машинопис: Навч. Посібник для проф. тех. училищ. К.: Гала, 1997.
8.Діденко А.Н. Сучасне діловодство: Навч. Посібник. - Либідь, 1998.
9.Шевчук С.В. Укр. Ділове мовлення: Навч. Посібник для студентів вищих навч. закладів. - 2-ге вид. – К.: Вища шк., 2000.
10.Глущин С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: 3-тє вид., перероблене, доповнене. - К.: А.С.К., 2000.
11.Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Навч. посібник. – К.: Література, 2000.
12.Любивець Л.П. Ділові папери. – К.: Рад. шк. 1981.
13.Молодовавнов М.І., Сидорова Г.М. Сучасний діловий документ: Зразки найважливіших документів укр. Мовою. – К.: Техніка, 1992.
14.Універсальний довідник – практикум з ділових паперів/ Уклад.
С.П.Бибик, І.Л.Михно, Л.О.Пустовіт, Г.М.Сюта. – К.: Довіра, 1997.
15.Паламар Л.М. Мова ділових паперів: Практичний посібник. – К.: Либідь, 1995.
16.Сучасні ділові папери: Навч. посібник для вищих та сер. спец. навч.
закладів/ С.В.Глущик, О.В.Дияк, С.В.Шевчук. – 3-тє вид., – К.: А.С.К.,
2002.
17.Сучасні ділові папери: Навч. посібник/ С.В.Глущик, О.В.Дияк, С.В.Шевчук. – К.: А.С.К., 1998.
18.Кузнецов А.Н. Машинопись и делопроизводство. – 2-е изд. – М.: ДОСААФ, 1987.
19.Головач А.С Зразки оформлення док: Для підприємств та громадян. – Донецьк: Сталкер, 1997.
20.Коваль А.П. Культура ділового мовлення. – К.: Вища школа, 1982. |
