План 1. Засади участі громадян в охороні державного кордону. 2. Правова основа діяльності громадських формувань з охорони державного кордону. 3. Основні завдання, права та обов’язки громадських формувань з охорони державного кордону та їх членів. 4. Держава і діяльність громадських формувань з охорони державного кордону. 5. Правові гарантії та соціальний захист членів громадських формувань з охорони кордону.
Вступ 1. Місце Г. Флобера у літературному процесі ХІХ століття. 2. Мистецтво та митець у творчості Г.Флобера. 2.1 Пантеїзм мислення 2.2 Теорія „безособовості” 2.3 Пізнання дійсності 2.4 „Мистецтво для мистецтва” 2.5 Форма та зміст художнього твору 2.6 „Об’єктивний” стиль Висновки
Є такі питання, які неможливо вирішити, які можна вирішити тільки частково і тимчасово. З таких вічних питань одне з двох чи трьох найжагучіших – питання про любов. Звідси наші вічні розмови про любов і наше вічне її нерозуміння. І так як жага любові живе в нас завжди і як спомини про те, як ми любили, нерозривно з нами пов’язані, жоден з типів світової поезії не прославився так і не мав стількох послідовників, як тип людини, котра все життя своє побудувала на почутті любові і трагічно відтінила це вічне почуття жорстокою насмішкою і власною загибеллю.
Міжнародне приватне право це система юридичних норм, спрямованих на регулювання міжнародних невладних відносин з „іноземним елементом”. Завданням міжнародного приватного прав є регламентація вказаних відносин для всебічного захисту прав та інтересів суб’єктів права, створення єдиногои правового простору, щодо здійснення ними своїх прав та обов’язків, укріплення співпраці держав, які належать до різних економічних, правових, соціальних, культурних систем. До сфери міжнародного приватного права належать питання цивільної право- та дієздатності іноземних фізичних та юридичних осіб, держави; її імунітету; відносин по зовнішньоторговельних угодах; прав авторів на твори, видані за кордоном; трудоправового та соціального статусу осіб, які знаходяться на території іноземної держави чи працювали на такій території тощо.
Перш ніж потрапити на полиці фондосховищ, усі твори друку та інші документи підлягають технічній бібліотечній обробці. До неї належить штемпелювання, визначення авторського знака, проставлення інвентарного номера, шифру, написання формуляра, наклеювання кишеньки, аркушів терміну повернення, оправлення документів тощо. Усі документи, що надходять до бібліотеки, одразу ж обов'язково штемпелюють. Жодну бібліотечну книгу, журнал тощо ні в якому разі не можна видати читачеві, якщо вона не проштемпельована. Штемпель свідчить про їх належність певній бібліотеці.
Універсальна десяткова класифікація (УДК) — це великий масив понять (62 тис. рубрик), розташованих за систематичним принципом, ієрархічна структура побудови якого обумовлює необхідність користування путівником. Його роль виконує Алфавітно-предметний покажчик (АПП), який Дьюї вважав важливою складовою частиною системи, а не .ї додатком. АПП забезпечує легкодоступний вхід в УДК, прискорює пошук і сприяє підвищенню якості індексування, завдяки тому, що в АПП розірвані систематичні ієрархічні зв'язки подані в таблиці, і встановлені предметні, що забезпечують зібрання індексів з усіх розділів таблиці під назвою кожного поняття. АПП — це словник УДК, система допоміжних зв'язків, формальний перелік усіх понять, або назв предметів з неістотними виключеннями, незалежно від ієрархії, без урахування важливості понять (цим упереджується суб'єктивізм їх відбору), відображених у таблицях. Він містить понад 95 тис. понять. АПП виконує три основні функції: предметно-комплексуючу, предметно-адресну і предметно-контрольну. Дві перші важливі для систематизатора, остання стає в нагоді при укладанні робочих таблиць класифікації. У покажчику представлені індекси з основних та допоміжних таблиць, поняття з прикладів надані в обмеженій кількості.
На думку одного з теоретиків інформаційного суспільства М. Кастельса1, сучасну технологічну революцію характеризує не просто центральна роль знань та інформації в усіх сферах життєдіяльності людей, а використання цих знань та інформації для генерування нових знань і технологій, що обробляють інформацію і забезпечують комунікацію. Таким чином, наукові знання, в поєднанні з постійною модернізацією процесів їхньої генерації та засобів комунікації, виступають головним чинником зростання національного продукту, успішності економіки, запорукою національної безпеки. Обсяги наукових знань, які циркулюють в інтер-неті, цій головній комунікаційній артерії майбутнього суспільства знань, стрімко, навальне зростають, як і темпи розростання самого «всесвітнього павутиння». За даними окремих дослідників, вони досягають 10-15 відсотків на місяць. На кінець 2003 року серед зареєстрованих в інтернеті сайтів 10,8 %, або 6,5 млн припадало на долю сайтів наукової тематики. Це, природно, поставило питання про оцінку достовірності наукової інформації, розміщеної в інтернеті, стимулювало розроблення методик оцінки інформативності і достовірності інформації з наукових сайтів вузькотематичного спрямування2. В економічно розвинених країнах світу розбудову інформаційної інфраструктури для підтримки інноваційної діяльності визначено національним пріоритетом. Національні програми інформатизації крім збирання вітчизняних джерел передбачають створення системи пошуку і архівування в цифровому форматі актуальних для держави інтернет-ресурів, включаючи документи, розміщені в глобальній мережі відповідно до принципів відкритого доступу.
Стан читання і читацького попиту досить точно відображає зміни, які відбуваються у всіх сферах суспільного життя, а також у свідомості та ціннісних орієнтаціях наших громадян. Тому завжди актуальним є відстеження (моніторинг) читацьких інтересів і запитів користувачів, потенційних інформаційних потреб різних груп населення та стану книжкового ринку в країні. Таке вивчення надає можливості виявляти тенденції розвитку читацького попиту, динаміку змін у сфері функціонування книжки у суспільстві та книговидавничої політики. Тоді дослідження проводилося на базі публічних бібліотек міста Києва, в книжкових магазинах, на розкладках та книжковому ринку "Петрівка". У 1998-2003 роках об'єктом вивчення були відвідувачі книжкових магазинів та книжкового ринку, предметом - їхні читацькі та купівельні запити. Запити користувачів бібліотек вивчалися та узагальнювалися на матеріалах досліджень державних, обласних бібліотек, ЦРБ, ЦМБ та філій ЦБС. Мета вивчення протягом усього часу не змінювалася: виявлення пріоритетної тематики запитів, мотивів читання, найбільш популярних книжок та авторів, змін у структурі користувачів, їх читацьких уподобань та незадоволеного попиту.
Державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Особи-службовці є кадровим складом (або особовим складом, чи персоналом) органів державного управління. Будучи співробітниками державного органу, вони фактично перебувають на службі у держави і виконують її завдання та функції. Саме вони є останньою ланкою державного управлінського механізму, через яку реалізується виконавча влада, втілюються в життя державні вимоги та управлінські рішення. Від того, як вони розуміють і виконують свою роботу, наскільки точно і правильно діють, залежить ефективність функціонування органу управління і всієї системи виконавчої влади. Отже, держава набуває реальності та сили завдяки персоналу, кадровому складу своїх органів, а завдання і функції держави стають за умови практичної реалізації завданнями і функціями контингенту державних службовців. Інститут державної служби продовжує і завершує організаційне оформлення державного механізму, а найголовніше — робить цей механізм здатним практично вирішувати будь-які питання галузі державного управління.
Онлайнові технології почали використовуватись у бібліотечному обслуговуванні досить давно, проте теоретично це питання майже не досліджене. Такі обставини гальмують подальший розвиток цього прогресивного напрямку бібліотечної діяльності. Сьогодні, в контексті сучасного аналізу, ця проблема постає з особливою гостротою. Впровадження інтерактивного режиму бібліотечного обслуговування в практику роботи вітчизняних і зарубіжних бібліотекта інформаційних центрів гальмується відсутністю теоретико-термінологічної бази, а також методичних матеріалів з цієї теми. Аналіз спеціальної літератури дає підстави говорити про достатньо низький рівень вивчення даних питань вітчизняними та закордонними дослідниками. Перші публікаціїз цієї теми почализ'явлтися досить недавно. До того ж, більшість публікацій з цього приводу - це переважно невеликі статті. Вкрай не вистачає фундаментальних праць, присвячених теорії використання онлайнових технологій в бібліотечній справі. А ті праці, що всежтаки є, виходять здебільшого у країнах далекого зарубіжжя, і не все в них є придатним до реалій України.
План 1. З історії приватних бібліотек України 2. Особливості розвитку особистих бібліотек в Україні 3.Історія бібліотеки Стефана Яворського 4. Історія бібліотеки Т.І. Вяземського в Криму 5. Гордість Карадага – бібліотечна колекція Т.І . Вяземського
Розглядаються питання організації корпоративної бібліотечної системи Рівненської області, взаємодія бібліотек в межах корпорації, шляхи створення зведених БД, досягнення та проблеми РКБІС. Початок нового тисячоліття ознаменувався для бібліотек Рівненщини ізацією впровадження в практику роботи комп'ютерних технологій, п штовхом до автоматизації бібліотек стало розпорядження голови об-пягної державної адміністрації від 5.03.2001 р. № 134 «Про інформатизацію бібліотек області». За рахунок коштів місцевих бюджетів в 10-ти центральних районних бібліотеках (50 % від загальної кількості) придбано по 2 комп'ютери, в ЦРБ, ЦМБ (4 %) - по 1 комп'ютеру. 15 бібліотек підключені ло мережі Інтернет, в тому числі 6 сільських (с. Антонівка, Каноничі, Городець Володимирецького району, Кам'янка, Балашівка, Городище Березнівського району). У 5-ти центральних районних бібліотеках (Здолбунів, Сарни, Радивилів, Березне, м. Рівне) за підтримки Посольства США в Україні працюють Інтернет - центри з необмеженим, безкоштовним доступом до мережі Інтернет.
План 1. Медичні і соціально-психологічні проблеми людей похилого віку 2. Недостатність фізіологічних функцій організму в процесі старіння 3. Соціальна робота з людьми літнього та старого віку 4. Компетентність соціального працівника в роботі з людьми похилого віку
